22 жовтня науковці, громадські діячі, правозахисники, журналісти провідних українських ЗМІ тощо зібрались в Національній інформаційній агенції «Укрінформ», де було презентовано підсумки проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва опитування громадян нашої країни щодо настроїв, які панують у суспільстві стосовно Криму. Зокрема, з’ясовували, якими українці бачать ймовірні сценарії розвитку ситуації довкола окупованого півострова, як оцінюють майбутнє Криму та перспективи його реінтеграції до складу України, чи готові до того, що відновлення українського суверенітету супроводжуватиметься значними дотаціями в економіку визволеної території, чи актуально зараз вимагати повернення Україні анексованого Криму тощо.
Під час презентації також відбувся круглий стіл, де обговорювалися питання, винесені в анкети, та тривав пошук відповідей на те, що необхідно робити Україні та її міжнародним партнерам, аби якнайшвидше домогтися повернення території нині окупованого Криму.
Аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Сергій Шаповалов наголосив на тому, що більшість (69%) учасників загальнонаціонального опитування вважають, що Крим має й надалі залишатися частиною України, і вони не готові обмінювати його на Донбас.
— З 2016 року українці стабільно висловлювали думку про те, що Крим має залишатися у складі України, і частка громадян, які так відповідають, становить 69%. У Західному та Центральному регіонах переконання в належності Криму до України поділяють понад 80% опитаних, на Півдні — 56%, на Сході — 45%, — повідомив він.
Водночас і на Півдні, і на Сході російську належність Криму теж підтримує абсолютна меншість — відповідно 3% і 10%. Натомість певна частина населення цих регіонів вважає, що Крим має бути незалежним (на Півдні — 24%, на Сході — 18%).
Попри великий комплекс проблем, які Україна має сьогодні, більшість населення (66%) вважають неприйнятним пропозицію «обміняти» Крим на Донбас, тобто визнати його російським «в обмін» на відхід Росії з окупованих територій Донбасу (підтримують такий «обмін» 16%), — сказав Шаповалов.
Найбільш категорично налаштовані проти подібного варіанту встановлення миру на Заході (81%) та у Центрі (77%). Проти такого варіанту переважно налаштовані й на Півдні (56%) та Сході (41%), проте у цих регіонах певна частина жителів згодні з тим, що «треба погоджуватися на будь-які пропозиції, які приведуть до миру, навіть за рахунок Криму» (23% на Півдні і 18% на Сході).
Оптимістичні оцінки перспектив повернення українського контролю над Кримом перевищують песимістичні: 48% громадян України вважають таке повернення реальним, а 36% — не вірять у таку можливість. Водночас лише 5% вважають, що таке повернення можливе у найближчій перспективі (у травні 2016 року таких оптимістів було 22%). Дещо зріс і рівень невизначеності думок щодо цього питання (з 8% до 17%).
Перевага оптимістичних очікувань щодо можливості повернення Криму формується головним чином жителями Заходу та Центру (серед яких відповідно 65% та 54% вважають повернення Криму реальним), тоді як серед населення Півдня та Сходу переважають думки про малоймовірність чи й неможливість такого розвитку подій (в обох регіонах песимістичну думку висловили 51% опитаних).
Водночас лише меншість населення (34%) згодна підтримати відновлення фінансових дотацій для Криму з державного бюджету у разі його повернення до складу України, незгодних на дотації істотно більше — 49%. Навіть серед тих респондентів, які висловилися за відновлення належності Криму до України, рівень згоди з витратами на його утримання становить менше половини опитаних (43%), тоді як 41% респондентів не згодні з подібними витратами. Причому порівняно з травнем 2016 року рівень згоди на дотаційну підтримку Криму знизився (на 7%), а рівень незгоди трохи зріс (на 6%).
Особисту готовність фінансово підтримати ті чи інші програми, спрямовані на інтеграцію Криму до України, висловили 22% громадян, найбільше — у Західному регіоні (29%), найменше — на Півдні (10%).
Серед чинників, які сприятимуть поверненню українського контролю над Кримом, респонденти, які вважають повернення півострова реальним, найчастіше згадували зміну влади в Росії (39%), посилення санкційного тиску на РФ (32%) та зростання рівня життя в самій Україні (31%). Така трійка чинників залишилася незмінною порівняно з травнем 2016 року, лише дещо зросли сподівання на зміну влади в Росії та трохи зменшилися сподівання на вплив зростання добробуту в Україні. Силовий варіант повернення Криму підтримують лише 10% населення, причому ця частка трохи скоротилася (з 14%) порівняно з травнем 2016 року.
Під час загальнонаціонального опитування населення України була з’ясована точка зору 2019 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
