2 квітня 2019 року в Ісламському культурному центрі Дніпра зібралися представники релігійних спільнот і церков, громадські діячі, правозахисники, релігієзнавці з метою обговорення таких надзвичайно актуальних питань як ксенофобія й екстремізм, що в умовах сьогодення є загрозою і викликом для українського суспільства.
«Терористичний акт, що стався 15 березня 2019 року у мечетях новозеландського міста Крайстчерч, актуалізував питання крайнього радикалізму, в основі якого лежить ксенофобія як в усьому світі, так і в нашій країні. Зростання агресії в суспільстві, поширення екстремістських ідей, акцій, організацій праворадикального спрямування, прояви ксенофобії у різноманітних формах є прикрою реалією сучасного українського буття. Спроба об’єктивно оцінити проблему ксенофобії, зафіксувати її факти, дослідити і проаналізувати ситуацію, дати відповіді на питання, що постають, і спромогтися віднайти шляхи вирішення — мета ініційованого й організованого Ісламським культурним центром Дніпра «круглого столу» «Ксенофобія як загроза поліетнічному та релігійному миру в Україні та виклик створенню модерної української нації», — розповів кореспондентові нашого видання голова релігійної організації мусульман «Відродження» м. Дніпро Павло Федосов.
Пан Федосов наголосив, що необхідність проведення комунікативного заходу з метою обговорення шляхів і механізмів протидії ксенофобії й ісламофобії в Україні стала очевидною після аналізу реакції суспільства і влади на звістку про жахливий напад на новозеландські мечеті.
«Безумовно, сталася жахлива подія, але реакція українського суспільства, українських ЗМІ і влади стала лакмусовим папірцем, який висвітлив існуючу в країні проблему, яка полягає в існуванні проявів настороженого, ворожого ставлення до представників різних національних меншин, інших етносів, а також до послідовників інших релігій. Передусім ми стикнулися з реакцією соцмереж, яка була, на жаль, неоднозначною у засудженні злочинних дій терориста, адже деякі користувачі у своїх коментарях зневажливо й образливо писали про мусульман, або ж схвалювали дії вбивці. Тому, без сумніву, можна стверджувати, що ворожість і негатив щодо мусульман все-таки існує», — каже пан Павло.
За словами Павла Федосова, мусульмани також були здивовані відсутністю реакції з боку держави і представників місцевих органів влади.
«До ісламських центрів і мечетей не надійшло жодного звернення чи листа від органів державної влади зі словами співчуття у зв’язку з загибеллю наших одновірців. До того ж, попри те, що у так званому «Маніфесті» терорист відкрито погрожував мусульманам України, назвавши нашу країну у числі п’яти європейських, у яких його однодумці начебто планують знищувати послідовників ісламу, правоохоронні органи продемонстрували свою бездіяльність, не забезпечивши охорону мечетей, культурних центрів», — зазначив пан Федосов.
На думку керівника релігійної організації «Відродження», позиція правоохоронців калькує поведінку їхніх російських колег, які схильні бачити у мусульманах загрозу. Про це свідчать випадки обшуків в українських ІКЦ, проведені з порушенням процедури. Такі дії можна розцінювати як особисту позицію того чи іншого правоохоронця, який зловживає службовим становищем задля реалізації своєї ксенофобської налаштованості.
До того ж — і про це, зі слів пана Павла, говорили й інші учасники «круглого столу» — до роздмухування ісламофобських настроїв долучаються і засоби масової інформації.
«Публікації у деяких ЗМІ чи на сайтах інформагенцій, які потім передруковуються іншими виданнями, з повнотою можна назвати провокативними й упередженими, такими, що мають ознаку порушень журналістських стандартів, коли інформація підбирається тенденціозно й превалюють оціночні судження чи висновки, неприпустимі для мусульман. Так, одна з інформагенцій після повідомлення про напад терориста у Новій Зеландії публікує матеріал з використанням архівних фотографій за 2018 рік, у якому дається загальна кількість випадків нападів терористів з ісламістських угруповань на мешканців нігерійських селищ. Це виглядає як виправдання дій новозеландського вбивці. Цю інформацію радо передрукувало кілька шанованих вітчизняних ЗМІ», — каже пан Павло.
Як зазначає голова релігійної організації, не лише мусульмани стають об’єктом недружніх чи тенденційних публікацій, які потенціюють ксенофобські настрої в суспільстві.
«За останні 5 років ми були очевидцями актів агресії проти ромів. При висвітленні цих випадків, як правило, збільшувалася кількість публікацій про правопорушення, вчинені особами ромської національності. При цьому порушувалися стандарти, адже журналісти акцентували увагу на національності підозрюваного чи злочинця», — уточнює пан Федосов.
Як стверджує Павло Федосов, в Україні подібних масових брутальних і терористичних в основі актів агресії, як у Новій Зеландії, не зафіксовано.
«У червні минулого року під час нападу на табір ромів неподалік Львова загинув чоловік. Потім масованій атаці піддалися роми у Києві. Були зафіксовані акти агресії проти ромів і у Дніпрі. Нападники — представники праворадикальних угруповань, які часто беруть участь у расистських акціях на спортивних аренах, зокрема футбольних матчах. Расистські гасла, неонацистська символіка, мова ворожнечі, кинуті на поле банани — доволі часте явище у нашій країні. Громадські організації, правозахисники, релігійні організації, міжнародні неурядові й урядові структури фіксують усі факти, принаймні за останні 5 років, подібних дій і піддаються осуду у переважній більшості ЗМІ», — зауважує Павло Федосов.
Під час заходу йшлося і про підвищення рівня агресії до мігрантів, яку ми спостерігаємо в українському суспільстві.
Також обговорювалися випадки ксенофобських акцій, ініційованих праворадикалами. Зокрема протести проти створення центрів тимчасового розміщення мігрантів у Чопі і Яготині, які мали здебільшого ісламофобський характер; антисемітські акції проти прочан-хасидів в Умані. Говорили й про нацистську і расистську риторику й вчинки спільнот футбольних фанатів, а також про обурливі випадки зневажливих дій і висловів на адресу гравців- вихідців з країн Африки, Азії, Америки.
«Протестні акції жителів Яготина (Київська область) у 2015–2016 роках, підтримані представниками деяких правих політичних партій і активістами праворадикальних рухів, проти будівництва центру прийому і розташування біженців, мали й відверто ксенофобські гасла і заяви. Подібні протести зі схожими закликами відбувалися також у 2011 році у Чопі. Не можемо залишити поза увагою антиюдейські акції і прояви нетерпимості щодо прочан-хасидів в Умані, які періодично відбуваються протягом останніх років під час паломництва вірян до могили цадіка Нахмана. Вони неодноразово висвітлювалися як українськими так і закордонними ЗМІ. Натхненники й організатори акцій — представники правих і ультраправих організацій», — зазначає пан Федосов.
Учасники «круглого столу» констатували, що в Україні склалася неоднозначна ситуація в системі забезпечення рівних прав представників різних етнічних, расових, релігійних груп, проявом чого є факти дискримінації. Незважаючи на зусилля влади, здорових кіл громадянського суспільства, релігійних установ щодо розвитку миру, злагоди і взаєморозуміння в поліетнічному і поліконфесійному суспільстві сучасної України, існує загроза не лише призупинення гармонійного розвитку відносин, а й переростання ситуації у конфронтацію і протистояння.
На думку учасників заходу, ця проблема вимагає не лише констатації, а й осмислення, дослідження та висновків, а також пошуку шляхів і механізмів її вирішення.
«Усі факти згадувалися не для того, щоб переконати один одного у критичності ситуації, а з метою осмислення витоків, причин цього явища, яке, здавалося б, зникло з українських теренів. Недарма більшість представників релігійних спільнот і церков стверджують, що в Україні комфортніші, порівняно з іншими країнами, умови для вільного віросповідання і співіснування послідовників різних релігій. Але поодинокі випадки проявів ксенофобії на різних рівнях суспільного життя — від печерного побутового антисемітизму чи ісламофобії до завуальованої дискрімінації з боку певних установ чи органів державної влади все-таки існують. До того ж, зараз, у період виборчих перегонів ми спостерігали, як політтехнологи деяких кандидатів експлуатували фактор ксенофобії й апелювали саме до найбільш низинних, найбільш ницих шарів свідомості електорату, розігруючи саме ксенофобський фактор — як аргумент вказуючи «неправильне» етнічне походження якогось з кандидатів — що, на їхню думку, «стовідсотково» має зіграти проти тієї чи іншої особи», — зазначає пан Павло.
Тобто, політтехнологи впевнені, що в суспільстві побутує думка: бути представником етнічної меншини — татарином, євреєм, ромом, арабом — це ганьба і сором, тому людина такого «сумнівного походження» не має права на гідне місце у спільноті.
«Як бачимо, тенденції — доволі тривожні, тому громадськості необхідно осмислити причини цього негативу, витоків зростання й джерел живлення ксенофобії в українському суспільстві, розробити механізми протидії цьому явищу» — вважає пан Федосов.
Учасники заходу озвучили пропозиції щодо забезпечення ефективності міжрелігійного і міжкультурного діалогу. Зокрема Ігор Щупак, директор Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума», запропонував створити експертну етно-релігійну Раду, що стане постійно діючою міжрелігійною, міжетнічною діалоговою базою. Запропоновано створити бук-кросінговий центр, у якому буде представлена етнографічна, релігієзнавча, література. «Саме релігієзнавча, а не релігійна — без натяку на місіонерство, прозелітизм, щоб люди мали змогу ознайомлюватися з особливостями культури, мистецтва, традицій різних народів», — вважають учасники «круглого столу».
Надзвичайно важливим, на думку присутніх, є підсилення всіх форм просвітницько-роз’яснювальної роботи, проведення суспільно-значущих заходів і акцій за участю послідовників різних віровчень і представників різних народностей.
У роботі «круглого столу», окрім згаданих вище, взяли участь такі особи: імам ІКЦ Дніпра, заступник муфтія Духовного управління мусульман України «Умма» Едгар Девлікамов, який виступив з доповіддю «Ісламофобія. Теракт у Новій Зеландії та його вплив на проблему дискримінації на релігійному грунті в Україні»; директор Ісламського культурного центру м. Дніпро Іса Шафут; протоієрей, представник Eleos-Dnipro, військовий капелан о. Дмитро (Поворотній), який представляв Дніпровську єпархію Православної Церкви України; член правління єврейської громади Дніпра, радник міського голови Олег Ростовцев; панотець Донецького екзархату УГКЦ, директор «Карітас Донецьк» у м. Дніпро Василь Пантелюк; голова ГО «Неурядова медійно-адвокаційна група» Іван Красіков; директор ПГ «Січ» правозахисник Дмитро Рева; журналіст ДУМУ «Умма» Ділявер Саідахметов; доцент кафедри філософії Дніпровського національного університету ім. О. Гончара Тетяна Талько, яка доповідала про неорелігії в контексті домодернізації української спільноти; директор Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума», директор єврейського музею, доктор Ігор Щупак; аспірантка відділу гуманітарної політики Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України Ольга Васильєва; голова політичної партії «Дух нації» Марина Денисенко; журналіст Ігор Суховий. Також до участі у роботі «круглого столу» долучилися представники обласної і міської влади, моніторингова команда ОБСЄ, ЗМІ.
Як стало відомо, серед багатьох пропозицій з розробки інструментарію подолання існуючої загрози зростання ксенофобії також було вирішено напрацювати текст Меморандуму про взаєморозуміння і співпрацю у протидії ксенофобії й екстремізму, який буде запропоновано до підписання всім релігійним і національним спільнотам не лише Дніпропетровської області, а й усієї України. Як очікується, текст документу буде презентовано за два тижні.
