Переслідування за антитерористичним статтями в окупованому Криму стало полігоном для відпрацювання технологій, за допомогою яких можна ув’язнювати сотні невинних людей за звинуваченнями у скоєнні найтяжчих «злочинів».
«Можна виокремити деякі напрями переслідувань у Криму. Перший — переслідування осіб за приналежність до тих чи інших релігійних груп, зокрема «Хізб ут-Тахрір», «Таблігі Джамаат», «Свідки Єгови». Другий — переслідування за публікації у соцмережах. Третій — переслідування незалежних і професійних журналістів. Четвертий — так звані «сімейні переслідування». І п’ятий, напевно, основний — це переслідування адвокатів і правозахисників», — заявила відома кримська правозахисниця і юрист Ліля Гемеджі під час заходу в штаб-квартирі ОБСЄ у Відні, присвяченому п’ятій річниці окупації Криму і питанням забезпечення прав людини на півострові.
Про це повідомляє власний кореспондент Укрінформу.
За словами правозахисниці, формулювання, викладені в антиекстремістському й антитерористичному законодавстві РФ, яке зараз втілюється в порушення міжнародних норм у Криму, «чудово підходять для переслідування політичних опонентів чи інших груп, які виділяються з мейнстріму, і сьогодні під каток репресивної машини в Криму підпадають усі інакомислячі, активісти».
Вона повідомила, що з 2014 року за приналежність до ісламської політичної партії «Хізб ут-Тахрір», руху «Таблігі Джамаат» переслідують 35 кримських татар-мусульман. Деяких осіб уже засуджено й позбавлено волі на терміни від 5 до 17 років. «Цим особам також інкримінують статтю кримінального кодексу РФ щодо насильницького захоплення влади. Так, наприклад, у цьому звинувачують правозахисника, кочегара, кухаря, сторожа, будівельника і стоматолога з Ялти і Бахчисараю. На думку російської влади, саме членство усіх цих людей у партії (організація поширює свої ідеї винятково шляхом мирного донесення думки, поглядів, викладених у книгах) є потенційною загрозою, адже може стати інструментом захоплення влади в РФ», — зазначила Гемеджі.
Як зауважує адвокат, основна доказова база у цих справах «ґрунтується на існуванні секретних свідків, особи яких невідомі».
«Ці таємні свідки зі зміненим голосом, облич яких не бачать ні адвокати, ні підсудні, свідчать у справах обвинувачених у спробі захопити владу», — заявляє пані Гемеджі.
Одним з напрямів, як уже зазначалося вище, є переслідування інакомислячих у соцмережах. Так, за словами юриста, за публікації у соцмережах відкрито кримінальне провадження щодо журналіста громадського руху «Кримська солідарність» Нарімана Мемедемінова, а також засуджено Марлена Мустафаєва.
На думку пані Лілі, публікації у соцмережах і переслідування журналістів позбавляють можливості отримання об’єктивної інформації про порушення прав людини з боку влади в Криму.
У Криму також набирають обертів так звані «сімейні переслідування». Як розповідає правозахисниця, вони набули великого розмаху, адже в тероризмі обвинувачують двох братів Абдуллаєвих, переслідують сім’ю Алієвих — батька і доньку, а також сім’ю Куламетових — батька, матір і двох дітей.
Однак, упевнена Гемеджі, найбільш тривожним є переслідування правозахисників. «Якщо сьогодні переслідують правозахисників, то хто завтра буде захищати інтереси інших», — зауважує пані Ліля.
Вона нагадала делегаціям країн-учасниць ОБСЄ про один з найбільш гучних останніх випадків — затримання правозахисника Сервера Мустафаєва, який був координатором громадського руху «Кримська солідарність».
«Місяць тому Сервер зазнав примусової судової психіатричної експертизи. Кілька тижнів він провів у стінах психіатричної лікарні… Відомо, що зараз він перебуває у спецблоці разом з Едемом Бекіровим… під цілодобовим відеоспостереженням», — сказала правозахисниця.
Юрист наголосила на тому, що міжнародній спільноті варто насамперед засудити неправомірне застосування антиекстремітського й антитерористичного законодавства РФ у Криму, а також здійснювати контроль з метою виявлення випадків проведення судів над кримськими татарами поза півостровом; відвідувати суди і засуджених кримських татар з моніторинговими місіями; організовувати передачу лікарських засобів.
Як відомо, в Україні 26 лютого відзначають День спротиву Криму російській окупації. Цього дня у 2014 році біля будівлі Верховної Ради Автономної Республіки Крим відбувся багатотисячний мітинг кримськотатарських активістів на підтримку територіальної цілісності України. Російська влада окупованого півострова й дотепер не припиняє репресії проти проукраїнських і кримськотатарських активістів: нині відомо про 17 зниклих безвісти, 12 загиблих, 39 політв’язнів, 10 із яких уже засуджено. Також у Криму заборонена діяльність Меджлісу кримськотатарського народу як «екстремістської» організації.
