Муфтій ДУМУ «Умма» Мурат Сулейманов дав інтерв'ю Релігійно-Інформаційній службі України (РІСУ).
У розмові йшлося про важливість Рамадану для мусульман, особливості священного місяця в умовах війни. Говорили також про обов’язки муфтія, життя мусульман України, вплив війни та про відносини з закордонними одновірцями.
На початку бесіди шейх Мурат розповів, як він став релігійним діячем:
— У 2002 році в нас (у Криму. — Ред.) відкрилася школа з вивчення Корану, і це була важлива подія в нашому житті. А коли мені було 13 років, я вступив до цієї школи, де навчався паралельно зі звичайною загальноосвітньою школою три з половиною роки, вивчив напам’ять Коран. <…> Дуже хотів стати стоматологом, навіть вступив у сімферопольський медуніверситет, проте мої вчителі запитали, чи не хочу далі вивчати релігію, бо бути лікарем — це супер, але в Криму багато дуже добрих спеціалістів, а от у духовних особах велика потреба.
Мурат Сулейманов вирішив для себе, що було б чудово не просто знати Коран напам’ять, а й розуміти його зміст:
— То я й подумав, а чому б ні. Я вивчив Коран, але не розумів арабської мови. То чому б не поїхати вчитися <…> Так я опинився в Ємені, де навчався в університеті з 2008 по 2013 рік і здобув ступінь бакалавра.
Муфтій розказав і про те, як опинився з сім’єю у Львові:
— Мусульмани Львівщини дуже хотіли, щоб у них була мечеть. У 2014-му духовне управління (ДУМУ «Умма». — Ред.) вже вирішило, що тут буде ісламський культурний центр. Мені запропонували стати імамом. Я дуже хотів бути у Криму, проте я розумів, що під Росією буде важко провадити цю діяльність, тож відважився у 2015 році переїхати до Львова. Ми відкрили цей Ісламський культурний центр ім. Мухаммада Асада.
За словами шейха Мурата, початок широкомасштабної війни дуже вплинув на життя мусульманської громади Львова та взагалі на українських мусульман:
— Звісно, змін багато. Якщо мова про наше духовне управління, то ми продовжуємо працювати, але з’явилися нові пріоритети. Є мечеті, які тепер під окупацією, зокрема в Луганській та Донецькій області. Бахмут під обстрілами, Костянтинівка теж. Але там зараз нікого немає з мусульман — усі переїхали або на захід України, або до Києва. Чимало також виїхало за кордон.
Шейх Мурат пояснив, що означає провести місяць Рамадан у поклонінні:
— Це й молитва — як відомо, в ісламі є обов’язкова п’ятиразова щоденна молитва, її доповнюють ті молитви, які бажано читати; — також це поминання Всевишнього, зикр. Читання Корану — це теж поклоніння. Навіть моя усмішка людям, з якими зустрічаюся — це теж поклоніння. Бо пророк Мухаммад (мир йому і благословення) казав, що усмішка людини подібна до милостині, а милостиня — це і є поклоніння Всевишньому, як і все, що даю чи роблю заради Нього.
Згадуючи піст у Рамадан, муфтій розповів про дозволені релігійні послаблення, зокрема щодо обов’язкового посту, для військових-мусульман — за умови, що вони перебувають у зоні бойових дій. Зауваживши, що пропущені дні посту треба потім надолужити за першої можливості, Мурат Сулейманов зазначив:
— Є офіційне пояснення: якщо людина бере участь у бойових діях, то вона може не тримати піст. Це узаконено пророком Мухаммадом (мир йому і благословення). Також це стосується людей, які перебувають під окупацією чи в інших складних обставинах, наприклад поблизу тривають активні бойові дії, і нема змоги належно підготуватися, треба вижити — вони теж можуть не тримати піст. А опісля, коли у них буде можливість, [треба,] як борг, відбути його — в інший час.
Згадали в розмові й актуальне питання мови. Мурат Сулейманов зауважив, що для кримських татар питання мови завжди стояло на першому місці, й що особливо тепер обов'язковість знання української мови не може піддаватися сумніву:
— Мова дуже важлива, особливо зараз. Наші імами перейшли на українську: розмовляють, проповіді проводять. Звісно, якщо хтось прийде і скаже, що не розуміє мою українську, я не відправлю його вчити мову, а поясню тією, якою він говорить, навіть арабською. Але тут у нас питань не виникає: всі розмовляють тільки українською. І медіа наші перейшли на українську. <…> Мій батько завжди сварив мене, коли я розмовляв російською. Він у мене дуже суворий, знаний у Криму релігійний діяч, і завжди мені казав: не розмовляй цією [мовою], розмовляй рідною. Для нас, кримських татар, російська мова була небажаною, а мовне питання завжди було дуже важливим.
Наприкінці інтерв'ю шейх розповів, як мусульманський світ сприйняв війну в Україні, хто підтримує нас, а кому байдуже:
— На жаль, пропаганда Росії дуже сильна й дуже впливає, і мова не про останні 5–6 років, а про 15–20 і більше. <…> Дуже важливо розуміти, що в більшости мусульман арабських країн негативне ставлення до Америки, тому вони не те, що підтримують Росію, але ставлять питання: чому ви разом з Америкою. Звичайно, є і прихильники Росії, але насправді дуже багато мусульман добре розуміють ситуацію. <…> Нещодавно, коли був у Туреччині, теж мав розмову з ученими. Всі вони висловлюють свою підтримку. А мій учитель, з ним щороку зустрічаюся, йому вже за 70, найперше сказав мені, що подивований тим, який мужній український народ і стійкий: «На карті дивлюся: яка Росія велика, і яка проти неї маленька Україна. І вже понад рік Росія не може нічого їй зробити. І навіть подекуди програє». Він молиться, однак він вважає, що Європа нас зраджує, що європейські країни можуть ще більше допомагати. [Він] має враження, що їм вигідно, щоб ця війна тривала.
З повною версією інтерв'ю можна ознайомитися за посиланням.
