У січні 2021 року виповнилося 150 років від дня народження видатного вченого-сходознавця, академіка НАН України Агатангела Кримського.
Наукова спадщина вченого профілює значний документознавчий контент, присвячений питанням історії, культури, етнографії, державного будівництва, безпеки народів Сходу і Європи.
До ювілею одного із засновників вітчизняного наукового сходознавства, організатора науки, поліглота, мовознавця, поета, філателіста Агатангела Юхимовича Кримського (1871–1942) підготувалася і спільнота науковців України — у грудні 2020 року було презентовано понад 600-сторінковий збірник праць низки вчених «Східні традиції державотворення».
Як раніше повідомляла агенція «Укрінформ», Міжнародна організація тюркської культури (ТЮРКСОЙ), яка щорічно відзначає видатних людей тюркського світу, які вийшли за межі своєї держави і стали відомими в усьому світі, у 2021 році проведе низку заходів до 150-річчя від дня народження видатного українського вченого-сходознавця, академіка НАН України Агатангела Кримського і видасть його праці. Про це розповів генеральний секретар Міжнародної організації тюркської культури Дюсен Касеїнов.
Агатангел Кримський встиг чимало зробити, зокрема, і як перший і багаторічний неодмінний секретар Української Академії Наук.
«Вчений знав кілька десятків мов, — зазначає відомий український вчений і громадський діяч, провідний науковий співробітник і член Вченої ради Науково-дослідного інституту українознавства МОН України, координатор «Таврійської гуманітарної платформи» Андрій Іванець, нагадуючи про видану збірку й підкреслюючи особливий внесок у створення знакового видання кандидата історичних наук Володимира Омельчука, який зумів залучити до праці над збірником на пошану Агатангела Кримського низку науковців і дипломатів кількох країн.
Як нагадує вчений, Агатангел Юхимович невипадково носив прізвище Кримський.
«Його далекі предкі походили саме з Криму. А деякі ключові моменти життя українського вченого і поета відбувалися на землі прапредків. Саме в Криму він почав писати першу поетичну збірку. Незадовго перед арештом комуністичними опричниками у 1941 році А. Кримський також перебував на півострові. Багато сторінок його наукової діяльності пов’язані з Кримською землею, де він мав не лише колег, а й учнів серед кримськотатарської інтелігенції. Тому не випадково у збірнику є серед інших матеріал про візії політичного статусу Криму у 1917–1920 рр. різних етнополітичних і політичних сил», — зазначає Андрій Іванець.
Нагадаємо, що 25 січня — день пам’яті Агатангела Кримського, який саме 25 січня 1942 року помер у лазареті Кустанайської загальної в’язниці.
