Південний окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону 22 березня 2022 року засудив мешканців Сімферополя Тимура Ялкабова та Ленура Сейдаметова до тривалих термінів позбавлення волі.
Як повідомляє громадське об'єднання «Кримська солідарність», Тимура Ялкабова засудили до 17 років позбавлення волі, Ленура Сейдаметова — до 13 років. До суду обидва жили в Сімферополі. Сейдаметов торгував на ринку, працював на будівництві, підробляв вантажником і виховував трьох неповнолітніх дітей. Тимур Ялкабов займався опорядженням квартир, згодом разом із дружиною почав вести сімейний бізнес: пік і продавав кондитерські вироби. Має п’ятеро дітей.
Перед цим російські прокурори запросили для Тимура Ялкабова та Ленура Сейдаметова 19 і 16 років колонії суворого режиму відповідно. До того всього звинувачення вимагало, щоб перші три роки обидва провели у в’язниці з найсуворішим режимом, а ще щоб після звільнення Ялкабов ще рік і дев’ять місяців був обмежений у волі.
Ялкабова та Сейдаметова обвинувачують справі «третьої сімферопольської групи Хізб ут-Тахрір». У цій справі, але окремо, судять у Південному окружному військовому суді Ростова ще чотирьох людей.
Дзвінки про обшуки ФСБ у кримських татар у Білогірську, Бахчисараї, Сімферополі, Севастополі та Совєтському районі стали надходити правозахисникам о четвертій годині ранку 17 лютого. Ялкабова та Сейдаметова після обшуку затримали та заарештували. За версією слідства, Ялкабов організував у Криму осередок «Хізб-ут-Тахрір». Обох також звинувачують за статтею про приготування до насильницького захоплення влади.
Як 18 березня повідомляла «Кримська солідарність», суд у Ростові-на-Дону також виніс вирок п’ятьом кримським татарам у справі «другої сімферопольської групи Хізб ут-Тахрір». Усім підсудним призначено позбавлення волі на строк від 14 до 15 років з обмеженням пересування після закінчення терміну на один рік. Серед засуджених кримських татар — 33-річний Акім Бекіров, 28-річний Сейтвелі Сейтабдієв, 38-річний Рустем Сейтхалілов, 48-річний Ескендер Сулейманов, 35-річний Асан Яніков.
Захисники заарештованих та засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» уважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами — здебільшого кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани інших національностей, що визнають іслам. Міжнародне право забороняє поширювати на окупованій території законодавство держави, що окупує. Верховний суд Росії заборонив «Хізб-ут-Тахрір» 2003 року, але організація не заборонена в більшості країн Європи та в Україні.
