Три десятки учасниць конкурсу читців Корану, що відбувся в Ісламському культурному центрі Києва цієї п’ятниці, 3 травня, з нетерпінням чекатимуть наступної благословенної п’ятниці. І не тільки через те, що це буде перша п’ятниця священного Рамадану — місяця посту й молитви, а й тому, що саме тоді дізнаються результати конкурсу.
Мабуть, тим, хто зважився на це вперше в житті, нема чого хвилюватися, адже дебютантки — серед них були й маленькі учениці гімназії «Наше майбутнє», й дорослі пані — демонстрували свої знання поза конкурсом. Але почути компетентну думку про свої знання та отримати напуття від старших сестер — «хоронительок Корану» хотіла кожна учасниця, незалежно від того, скільки джузів вона вже знає.
Знання Корану напам’ять і відповідність читання аятів усім правилам таджвіду оцінювали жінки-хафізи — Маналь Ману та Самія Ерада.
Представляла конкурсанток Віра Фриндак — перша етнічна українка, що отримала звання «хоронительки Корану», хафізи, 2015 року. Свого часу уродженка Стрия (Львівська обл.) вивчила напам'ять весь Коран — в оригіналі, арабською мовою, успішно склала іспит комісії на чолі зі знавцем Книги Аллага шейхом Хайдаром аль-Хаджем та отримала з його рук відповідний диплом.
Хафіз — дуже почесне й авторитетне звання в мусульманському світі. Чоловікові воно дозволяє бути імамом у мечеті й викладачем у медресе. Жінка-хафіз (хафіза) також може викладати в жіночому медресе та бути духовною наставницею тих, хто вивчає Коран.
Усна традиція мала велику роль у збереженні ісламської спадщини та першоджерел. Аяти Корану й хадиси ще за життя пророка Мухаммада (мир йому і благословення) його послідовники вивчали напам’ять і передавали з покоління в покоління. Хоронителями ісламської спадщини були люди, що знали весь текст Корану та вміли тлумачити його. Їх так і називають — хафіз аль-куран. Хафізами називають і людей, що знають напам’ять десятки тисяч хадисів і всіх їх переказувачів. Усна традиція передачі Корану та хадисів триває дотепер поспіль із писемною.
