У 2020 році, як і понад двадцять попередніх років, в Україні відбувається 27 BookForum. Але через пандемію COVID-19 ця наймасштабніша культурна подія відбувалася онлайн.
Цьогоріч у насиченій програмі 27 BookForum’у було передбачено й обговорення таких тем, як іслам у Східній Європі, депортація кримських татар, заміщення населення Криму, геноцид у Сребрениці, література крізь кордони тощо.
За участю українських мусульман відбувалися «круглі столи» і дискусії — зокрема обговорювалося питання щодо можливості здійснення українськими журналістами своєї професійної діяльності на окупованих територіях.
Відбулася також присвячена ключовому поетові Кримського ханства Ашику Умерові розмова-презентація.
У рамках заходу проведено правозахисний письменницький марафон «Листи з-за ґрат» тощо.
20 вересня 2020 року відбулось обговорення такої болісної для українців теми, як Росія, що незаконно загарбала український півострів і всупереч міжнародному законодавству заміщує населення окупованого Криму.
У заході «Ними тут не пахло: як заміщують населення Криму» взяли участь український кримськотатарський політик і громадський діяч, чинний депутат VIII скликання, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров; перша заступниця міністра зовнішніх справ України, голова Національної комісії України у справах ЮНЕСКО Еміне Джапарова; українська кримськотатарська правозахисниця, співзасновниця громадської організації «КримSOS», заступник Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева; голова правління Кримської правозахисної групи Crimean Human Rights Group Ольга Скрипник; заступник генерального директора Українського інституту, журналіст, правозахисник і менеджер освітньо-культурних проектів, співзасновник ГО «Крим SOS» і ГО «Кримський Дім», координатор українсько-кримськотатарського літературного конкурсу і фестивалю «Кримський Інжир», куратор кримського майданчика на BookForum Lviv, доповідач адвокаційних місій у міжнародних інституціях щодо ситуації у Криму Алім Алієв, який і модерував захід.
Перше запитання ведучий поставив Рефатові Чубарову, але не як політикові, а як людині, що має вищу історичну освіту.
Питання стосувалося процесу витискання місцевого — титульного населення окупованого півострова і заміщення його людьми, привезеними окупантами з теренів Росії.
Алім Алієв зауважив, що такий процес відбувається вже не вперше, згадавши найтрагічніші сторінки історії киримли — першу окупацію Криму за царювання Катерини ІІ, сталінську депортацію кримських татар 1944 року за царату совєтів, нинішні події в Криму.
«Я не думаю, що зараз треба заглиблюватися у сутність імперської політики Росії, яка століттями розширювала свої кордони за рахунок завоювання чужих територій. Але на кожній території Російська імперія реалізовувала політику абсолютного тотального подавлення місцевого населення. Були особливості, у деяких регіонах було максимальне зросійщення і примусове переведення [послідовників традиційних для цих територій віросповідань] у християнську, православну релігію, на деяких територіях це було знищення місцевого населення. Що стосується Кримського ханства, Криму, то тут ви абсолютно праві: з моменту першої анексії Криму російською імперією (яка відбулася у 1983 році) суть російської політики щодо Криму визначалася буквально одним реченням: «Крим — без кримських татар». І таке явище, як масові — і я тут підкреслюю — вимушені — еміграції з Криму розпочалися саме з 1783 року, — сказав Рефат Чубаров, зауваживши, що ця тема добре досліджена — зокрема і російськими істориками, починаючи з науковців ХІХ — початку ХХ століття. — Можу сказати одне: найбільше вимушене витіснення кримських татар з Криму відбувалось з середини і до кінця ХІХ століття — тут і Кримська війна, коли Російська імперія звинуватила у своїй поразці кримських татар і це призвело до посилення репресій проти кримських татар — наприкінці ХІХ століття емігрувало близько 200 тисяч, у середині ХІХ століття після Кримської війни — 170 тисяч. Які ж були основні чинники (бо ж ніхто просто так не покидає свою рідну землю, якщо там зберігаються хоч якісь прийнятні умови!) — тут перше: колоніальна адміністрація почала масово забирати землі кримських татар (можете проводити паралелі з сьогоденням) <…> Друге — це військова повинність <…> для кримських татар і радикальний злам звичаїв, традицій, релігії».
Рефат Чубаров зауважив, що за всі часи, коли Крим входив до складу Російської імперії, і місцева колоніальна адміністрація, і влада С.-Петербурга всіляко сприяли витісненню кримських татар з півострова, й на доказ цього твердження зробив посилання на існуючі документи тих часів.
Також, говорячи про першу окупацію Криму Росією, Рефат Чубаров підкреслив, що з початку загарбання півострова і до розпаду імперії у 20-х роках минулого століття вимушена еміграція кримських татар з півострова не припинялася ані на день.
Згадав Рефат-агъа і про «руйнівні удари по кримськотатарському народу» — голод 1920–23 рр., коли, лише за офіційними даними вже радянської історіографії, загинуло понад 80 тисяч кримських татар, — і про соціальні катастрофи в ХХ столітті — депортація 1944 року і нинішня окупація, які, за словами Рефата Чубарова, «нібито довели до повної реалізації мрію російських імперіалістів «Крим без кримських татар» — особливо за часів Сталіна, коли росіянам вдалося це дійсно здійснити майже на півстоліття.
Про нинішню ситуацію і питання про кількість кримських татар, які вимушено покинули територію під час другої окупації, тобто після 2014 року, причини й прогнози розвитку ситуації, думки щодо цього інших учасників бесіди дивіться відеозапис події, який доступний за посиланням.
