Центр Разумкова спільно з Представництвом Фонду Конрада Аденауера в Україні та за підтримки Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій (ВРЦіРО) 1 лютого провів в онлайн-режимі чергове засідання постійного круглого столу «Релігія і влада в Україні: проблеми взаємовідносин».
Серед запрошених до обговорення теми «Особливості церковно-релігійного самовизначення громадян України та їх ставлення до Церкви» були і представники церков і релігійних об’єднань, що входять до Всеукраїнської ради релігійних об’єднань (ВРРО), зокрема муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» Саід Ісмагілов.
У межах заявленої теми Центр Разумкова презентував результати соціологічного дослідження «Релігія і церква в українському суспільстві: 2000–2021 рр.» та запропонував обговорити питання церковно-релігійної ситуації в Україні: її тенденції, проблеми, запити та очікування українських громадян від церкви, перспективи розвитку церковно-релігійної ситуації в Україні за умов нинішніх викликів. Ознайомившись із даними соціологічного моніторингу, присутні висловили свої думки щодо дослідження, запропонували внести певні пункти й запитання до майбутніх обговорень.
У своїй промові шейх Саід казав про дотримання прав релігійних меншин в Україні, повагу до них, яку має демонструвати держава, вважаючи на потреби міноритарних конфесій та обстоюючи, в тому числі на міжнародних майданчиках, їхні права, що їх порушують на окупованих РФ територіях. Також муфтій поділився своїм баченням, як можна якісно оцінювати релігійний ландшафт країни, та вніс кілька пропозицій:
— Попри те, що іслам — одна зі світових релігій, і мусульман велика кількість, в Україні так сталося, що ми є релігійною меншиною, тобто міноритарна конфесія. І більшість — дві третини — мусульман опинилися на тимчасово окупованих територіях Криму й Донбасу. Виходить, що значна частина мусульманської громади України перебуває в дуже несприятливих умовах на окупованих територіях, де порушуються права і свободи, мусульман піддають тортурам. <...> І це є спільна проблема для всіх мусульман України. І на тлі цього хотів би зауважити, що у вільній, демократичній країні, яка цінує всіх своїх громадян, надає всім рівні права й можливості, також мають бути враховані права й потреби релігійних меншин — і державними органами, і на міжконфесійному, міжрелігійному, на міжнародному рівні.
На думку муфтія ДУМУ «Умма», у презентованому на круглому столі соціологічному дослідженні не зовсім коректно показано ставлення до мусульман в Україні, бо українські послідовники ісламу не становлять гомогенної спільноти, і насправді різних напрямків в ісламі, конфесій існує не менше, ніж у християнстві:
— Мусульмани України належать до різних напрямків ісламу й до різних конфесій, представляють різні духовні управління, а в дослідженні вони подаються якимось монолітом. Але респонденти, наприклад до одних мусульман можуть ставитися позитивно, до інших — з пересторогою або навіть негативно. <...> Для якіснішого дослідження було б, звісно, цікаво й корисно [виокремлювати певні течії у віровченнях], щоб більш деталізовано окреслювали своє ставлення до мусульман в Україні, до [різних] мусульманських організацій. І також потрібно, щоб кількість опитуваних була більша: опитувати не 2 тис. осіб, а, скажімо, 10 тис., а можливо, й більше — це матиме вплив на те, що меншою стане статистична похибка. Я пам’ятаю, як кілька років тому після опитування з’ясувалося, що в Україні мусульман нібито 0 %. Річ у тому, що серед опитаних не було мусульман — вони просто не потрапили в коло уваги…
Муфтій ДУМУ «Умма» підтримав свого колегу, муфтія Духовного управління мусульман АР Крим Айдера Рустемова, який також брав участь в круглому столі й нагадав, що питання переслідування мусульман та представників інших релігійних меншин в окупованому Криму не повинно зникнути з порядку денного, а ще закликав протистояти ісламофобії, сплески якої час від часу спостерігаються в Україні:
— І ще я хочу підтримати свого друга, муфтія Айдера Рустемова, який нагадує про утиски на тимчасово окупованих територіях України, в тому числі у Криму, де ми вже понад вісім років спостерігаємо цілеспрямований тиск саме на мусульманське населення. Також ми спостерігаємо тиск на протестантське населення на окупованих територіях, і на Православну Церкву України. Але от мусульмани, за моїми спостереженнями, особливо в окупованому Криму, піддаються найбільшим утискам, переслідуванням, арештам, тортурам, убивствам та обмеженням релігійних прав і свобод. І схожа ситуація на окупованих територіях Донбасу.
І друге, про що я хотів би сказати, — це безпідставна ісламофобія, що іноді потужно роздмухується в нашому українському суспільстві. І до цього причетні й засоби масової інформації, і деякі експерти. Коли щось відбувається у світі, скажімо, прихід до влади «Талібану» в Афганістані, і з огляду на це всі винятково негативні меседжі розповсюджуються абсолютно на всіх мусульман… І мусульмани України, що ніяким чином не дотичні до країн за тисячі кілометрів від нашої батьківщини, чомусь споживають весь цей негативний фон.
Відеозапис засідання круглого столу від 1 лютого 2022 року доступний за посиланням.
Довідка. Круглий стіл «Релігія і влада в Україні: проблеми взаємовідносин» діє з 1996 року. Його постійними членами є керівники та представники найбільших християнських церков і релігійних організацій України, координатор — Центр Разумкова. На засідання круглого столу запрошують представників органів державної влади, громадськости, ЗМІ, експертної спільноти. Головні проблеми, обговорювані на засіданнях — питання вдосконалення державно-конфесійних відносин та запровадження моделі партнерських відносин між державою і церквою в Україні.
