Такою сентенцією означив проблему наради учорашньої Наради церков та релігійних організацій України у готелі «Русь» один з її учасників. Люди часто вважають себе приреченими, і місія служителів релігії — допомогти людині жити далі, свідомо докладаючи зусиль, щоб зупинити подальше розповсюдження хвороби. Деякі помилково звужують місію релігійних організацій та діячів до порятунку душ — однак порятунок тіл не менш важливим, тому що зі смертю тіла людина втрачає шанс на каяття та знаходження свого шляху до Бога.
Україна лише нещодавно почала зміщувати акценти у боротьбі з розповсюдженням епідемії
Наразі тема розповсюдження ВІЛ, СНІД та туберкульюзу в Україні відійшла на задній план у зв’язку з військовою інтервенцією, у той час як епідеміологи б’ють на сполох: найбільшого поширення ці інфекційні хвороби набули у Донецькій області. За результатами останніх досліджень, вільшість
За належного лікування такі хворі не є небезпекою для оточуючих, не заражають інших людей і навіть спроможні народити здорових дітей. Однак останнього часу доправити ліки до хворих, що залишилися на окупованих територіях, майже неможливо. І якщо від
Саід Ісмагілов, який сам був вимушений вивезти родину з рідного Донецька на початку осені через зростаючу загрозу, написав по завершенню заходу на своїй сторінці: «Наразі Україна, поки ще не пізно, намагається відновити доставку ліків, підключаючи до цього Червоний Хрест. Релігійні організації ділилися досвідом доправлення ліків у зону війни: туди, де взагалі скрупно, волонтери доправляли ліки буквально у заплічниках. І лише хлопців зі „Смерчами“, „Градами“ й „Танками“ це мало турбує. Певне, думають, що у кого „Георгіївська стрічка“ — того паличка Коха й вірус імунодефіциту не помітять? Якщо земляки не припинять забавлятися побудовою „Новоросії“ та розмахувати смугастими стягами — прогноз невтішний».
Сергій Дмитрієв, керівник відділу адвокації Всеукраїнської мережі людей, які живуть із ВІЛ, озвучив ще один факт, що загрожує перетворитися на велику проблему: «Наразі маємо велику проблему в примежевій зоні, адже біженці ставлять питання профілактики ВІЛ на останній рівень серед своїх пріоритетів. Більш того, вимушені переселенці часто приховують свій діагноз, боячись не отримати статус вимушеного переселенця. Відслідкувати переміщення носіїв вірусу та взяти під контроль їх постановку на облік та забезпечення лікуванням за таких обставин просто неможливо. Тому дуже важливо, щоб у храмах усіх релігій постійно говорили про цю проблему, заспокоювали людей та направляли їх туди, де їм допоможуть подовжити своє життя й не заразити інших.»
Отець Євгеній Ромашин (УПЦ МП) з Харкова, звернув увагу на те, що в умовах військових дій підвищився ризик набути ВІЛ/СНІД зовсім не ханебним (безладні статеві зв’язки, наркоманія), але радше благородним шляхом: люди часто не замислюються про налідки контакту з
У своєму виступі на нараді муфтій Саід Ісмагілов наголосив, що релігійні громади поввинні надавати духовну, моральну та соціальну підтримку
Муфтій також розповів, що релігійни громади ДУМУ «Умма» вживали заходи щодо інформування про проблему й раніше: «Наші громади працювали в цьому напрямку, особливо на Донбасі та в Криму. Ми видали та розповсюдили інформаційні буклети півмільонним тиражем… взагалі ці буклети адресовано
Пан Ісмагілов відзначив високі досягнення Відділу соціального служіння УПЦ КП, з котрим мусульмани співпрацювали, та наголосив, що ДУМУ «Умма» відкрите до спільної роботи з
«Чужого лиха не існує, і все, що стосується людини (а людина — то є улюблене творіння Боже) — стосується нас усіх».
Власкор
