1 червня у пресцентрі «Укрінформ» відбувся круглий стіл під назвою «Україна та Глобальний Південь: пошук шляхів співпраці». Організатором заходу став Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.
Головними темами обговорення були можливості народної дипломатії для налагодження діалогу, роль і потенціал діаспор країн Глобального Півдня в Україні, а також боротьба з наративами російської пропаганди у світі.
У заході взяли участь: керівник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Ігор Соловей, голова сирійської діаспори в Києві Мухаммад Зайдіє, заступник голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісти Ігор Лосовський, представник Конгресу мусульман України Ділявер Саідахметов, сходознавець Рамдан Аурагх, голова Африканської Ради в Україні Ісса Садіо Діалло, науковий співробітник Інституту всесвітньої історії НАН України В'ячеслав Швед тощо.
Учасники обговорили шляхи для знаходження механізмів, що зробили б Україну впізнаваною у країнах Глобального Півдня.
Очільник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Ігор Соловей зауважив, що позиції України на Глобальному Півдні не такі сильні, як хотілося:
— Україна багато років не займалася розвитком своєї присутности в багатьох країнах. Економічні чи інформаційні позиції України були не такі сильні, як у РФ. З початком війни росіяни використали свій напрацьований потенціал уже проти України. Наш центр намагається змінити нинішню ситуацію у сторону більшої присутности України в країнах Глобального Півдня. У першу чергу це візити міністра закордонних справ та Президента України до багатьох арабських країнах.
В'ячеслав Швед, науковий співробітник Інституту всесвітньої історії НАН України, відзначив плідну десятилітню співпрацю з ГСВА «Альраід» — попередником Конгресу мусульман України:
— Я знаю, як активно працювала ця організація та вже сформоване на її базі Духовне управління мусульман України «Умма». Активність співпраці «Альраіда» з усіма можливими міжнародними структурами, в тому числі з Європейською федерацією мусульман, вражає.
За словами представника Конгресу мусульман України Ділявера Саідахметова, для мусульман у світі має значення поняття “умма”, тобто спільність усіх мусульман, незалежно від державних кордонів, і це важливо враховувати при просуванні певних наративів.
— Містком до взаєморозуміння з нашими азійськими колегами може бути кейс Криму. Єдина історична батьківщина для трьох корінних народів України: караїмів, кримчаків та кримських татар. Мусульманська спільнота чи не найбільше потерпає від злочинних дій окупантів. Знищуються мечеті, культурні пам’ятки, систематичні переслідування та утиски з боку російської окупаційної влади. Серед політв'язнів 60 % становлять кримські татари.
Пан Саідахметов переконаний, що крім політичного рівня у країнах Глобального Півдня релігійні спільноти мають величезний вплив на формування політичного порядку денного:
— З початком повномасштабного вторгнення та з початком російсько-української війни у 2014 році Конгрес мусульман України (тоді ГСВА «Альраід». — Ред.) намагався доносити становище мусульман України до великої кількости мусульманських спільнот за кордоном. Тут мова йде про зв'язки з громадськими організаціями. Що стосується інформаційної сфери, то ми послідовно пояснювали й розповідали мусульманам країн Азії, арабського світу, в тому числі Туреччини, справжню суть цієї війни. <…> Представники КМУ та президент Конгресу Сейран Арифов після початку повномасштабного вторгнення дали сотні інтерв'ю закордонним ЗМІ. <…> За останні півтора року війни мусульмани України зазнали непоправних втрат, а число зруйнованих мечетей досягло п’яти.
Сходознавець Рамдан Аурагх на початку виступу зауважив, що на порядку денному для України є збереження її територіальної цілісности:
— Сьогодні українська держава зіштовхується з дуже серйозним наративом — російською пропагандою. Росія несправедливо спекулює на радянській спадщині. <…> Нічого не виправляє проблеми держави, як сильна діаспора.
Учасники круглого столу вважають, що Україна повинна частіше використовувати soft power — культурну дипломатію, неформальні зв'язки, освітні проєкти — для просування своїх наративів в арабських країнах, країнах Африки та Азії.
Повний етер круглого столу доступний за посиланням.
