Телеглядачі дізналися про особливості Рамадану в Україні

Телеглядачі дізналися про особливості Рамадану в Україні
Саід Ісмагілов, прес-конференція з нагоди створення Всеукраїнської ради релігійних об'єднань

Один із провідних українських телевиробників ТСН.ua днями спілкувався із муфтієм Духовного управління мусульман України «Умма» Саідом Ісмагіловим, який розповів журналістам про особливості Рамадану в Україні і загалом про життя місцевої мусульманської громади.

Як пише Аліна Денисенко, журналістка ТСН, «виявилося, що постувати у наших широтах дещо складніше, а ісламський центр на Дегтярівській — не лише місце для молитви».

— Формат Ісламського культурного центру є ширшим, ніж культова споруда мечеті, — пояснює Саід Ісмагілов. — У сучасному світі не вистачає просто приходити і молитися: потрібна бібліотека, освітні програми, медіа… Сучасність вимагає для громади цілого комплексу заходів, які задовольнятимуть релігійні та духовні потреби. Ми маємо видавництво, телестудію, «Центр сертифікації халяль», Центр вивчення іноземних мов — арабської та турецької.

Також при ДУМУ «Умма» діє загальноосвітня школа-гімназія з акредитацією, де навчаються діти-мусульмани за державною програмою українською мовою. Викладачі на 90% — не мусульмани з різних регіонів. Окрім обов’язкових загальноосвітніх програм, факультативом йде читання Корану. Дітей навчають молитви та мусульманської етики, рідної мови (кримськотатарської та арабської). Також є творчі гуртки, наприклад, із мусульманської каліграфії.

Усього до Духовного управління входить 30 громад у 18 регіонах України, 10 з них — на окупованих територіях Донеччини та Луганщини.

— Раніше була громада і в Сімферополі. Наразі вона не працює, ми не перереєстровуємось за російським законодавством, оскільки не визнаємо російську окупацію, — наголошує муфтій, який сам є уродженцем Донецька. — Ми є мусульманами-сунітами — найбільшою традиційною гілкою у всьому ісламі, продовжуємо традиції з часів Пророка. Тобто не реформовані, не радикалізовані. Мечеть нашого ісламського центру відвідують, переважно,  кримські татари, араби, українці, які прийняли іслам, — розповідає Саід Ісмагілов.

Також на молитву приходять іноземні студенти та бізнесмени, які приїжджають до Києва у справах.

Муфтій зауважує, що «Умма» — найбільша мусульманська громада в Україні та Києві:

— У п’ятницю на молитву збирається до 2,5 тис. осіб. На святкову молитву — до 5 тис. осіб. Приміщення не вистачає, тому килими стелять і надворі.

Для унаочнення він розповідає, що в центрі готують їжу для іфтару (вечеря під час Рамадану) на 1200 осіб — за поживним пловом з м’ясом та овочами приходять зазвичай прості люди (заможні ж люди вечеряють вдома чи в ресторанах).

Молитви в усіх мечетях світу здійснюються арабською мовою, яка є богослужбовою. Що ж стосується мови проповіді — імам обирає ту, яку розуміє більшість прихожан. У Києві це — російська.

Муфтій зазначає, що загалом місцевій громаді доводиться стикатися з тими самими труднощами, що й мусульманам в інших державах. Наприклад, жінок турбує те, що МВС не дозволяє подавати фото на паспорт та інші офіційні документи у хустині. Також є міста, де немає можливості побудувати мечеть або молитовне приміщення, де не вистачає цвинтарів. Крім того, в Україні не надто розвинута індустрія халяльної їжі. Певні проблеми виникають і в дітей інших рас у школах, тому батьки воліють віддавати їх до гімназії при Духовному центрі.

— Дякувати Богові, у нас немає погромів, побиттів мусульман, у нас немає скінхедів, які б ображали людей за релігійною ознакою, — додає пан Ісмагілов.

Щоправда, він зазначає: в один із днів до будівлі «Умма» на кількох автівках приїхала поліція, знімала на камери людей, які йшли до мечеті. Пояснили такі заходи нібито навчаннями.

Рамадан в Україні

Рамадан — це особливий для мусульман священний місяць: Аллаг протягом цього періоду наказав дотримуватися посту. Людині від початку світанку і до повного заходу сонця не можна пити, їсти, вступати у статеві стосунки, курити тощо. Саме так зовнішньо проявляється піст. Однак більш головним є внутрішній піст, наголошує муфтій. Він полягає в тому, що людина виправляє свої недоліки.

— Якщо у неї є якісь гріховні вподобання, щось негідне, то мусить працювати над собою. Головна мета — духовна робота: каяття у гріхах та провинах, здійснення добрих справ, жертовність. Це піст вдень і молитва вночі. Починаючи з 22.30, мусульмани збираються в мечетях, моляться майже всю ніч, — розповідає він.

Тримати піст в Україні дещо тяжче, ніж у південніших країнах: тут світловий день триває близько 17 годин, тим часом як в арабських — до 14.

— Якщо працювати в офісі, то фізично більш-менш можна витримати такий піст. Проте, наприклад, в Україні працюють турки, які ремонтують дороги. Вони кажуть, що непритомніють, адже увесь день на сонці без води та їжі. Якщо людина через такі умови не може постувати, вона звільняється [від вимоги постувати — Ред.]: постуватиме під час відпустки, — зазначає Ісмагілов.

У певних арабських країнах, більш консервативних, у цей період людям надається відпустка, однак Україна — світська держава, така можливість тут недоступна.

Муфтій наголошує, що мусульманська громада Києва має патріотичну позицію та включена до всіх державних процесів.

— Мусульмани нашого Духовного управління — переважно місцеве населення, громадяни України, які не мають іншої Батьківщини. Вони відчувають себе частиною України — саме так ми їх виховуємо, саме так ми проповідуємо: любити Україну, поважати, ставитися із повагою до її культури та мови, вивчати мову. Ми беремо участь у громадських заходах й прекрасно інтегровані у громадські процеси, — наголошує Ісмагілов.

 

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.