Як в Україні рятують кримськотатарську мову

© Кримська родина:
© Кримська родина:
© Кримська родина: Архів. Відзначення Дня рідної мови у «Кримській родині», 2020 рік
© Кримська родина: Архів. Відзначення Дня рідної мови у «Кримській родині», 2020 рік
© Кримська родина:
© Кримська родина:
© Кримська родина:
© Кримська родина: Архів. Відзначення Дня рідної мови у «Кримській родині», 2020 рік
© Кримська родина:
22.02.2021
Оцініть статтю: 
(3 оцінки)
Власкор
Зображення користувача Власкор.

Міжнародний день рідної мови, який відзначають щороку 21 лютого, англійською має назву International Mother Language Day — День материнської мови, тобто мови, що нею мама розмовляла з немовлям від самого його народження. Свято запроваджене за ініціативою ЮНЕСКО 2000 року, щоб підтримати загрожені мови світу. 

2003 року Україна ратифікувала Європейську хартію регіональних мов або мов меншин. Одна з 13 мов меншин, що на них поширюється дія Хартії — кримськотатарська. За даними ЮНЕСКО, кримськотатарська — одна з мов, яким загрожує зникнення. 

Видання «Рубрика» розповідає, як небайдужі створюють умови для відродження й становлення кримськотатарської мови на материковій Україні.

Сьогодні кримськотатарську в Україні студіюють лише у двох вишах: Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка та евакуйованому з окупованого Криму Таврійському національному університеті ім. В. Вернадського, а попит на знавців цієї мови зростає. Цікавляться нею не тільки представники корінного народу Криму, бо знаючи «українську тюркську», людина відкриває для себе цілий тюркський світ, що налічує близько 170 млн людей. І найкраще це розуміють у кримськотатарських громадах, що ініціюють, а часто власними силами організують осередки вивчення кримськотатарської мови для дітей, створюючи найсприятливіші умови за відсутности централізованого фінансування.

Громадська організація «Алєм», створена в Криму 11 років тому, останні 7 років здійснює свою діяльність на материковій Україні. За ініціативою «Алєм» 2018 року в Малій академії наук України відкрито секцію «Кримськотатарська гуманітаристика», що дає змогу учням з усієї України готувати наукові роботи з історії та культури кримських татар, представляючи свої результати на всеукраїнському конкурсі наукових робіт. Також на базі МАНУ два роки тому «Алєм» у партнерстві з ТНУ ім. В. Вернадського створила й курси кримськотатарської мови, культури та історії «Фідан» (укр. «Паросток»). Проєкт став своєрідним артхабом, об'єднавши викладачів, дітей і батьків, що прагнули створити особливу навчальну атмосферу в недільній школі з вивчення мови корінного народу Криму. Нині студія «Фідан» працює онлайн, але після закінчення карантину сподівається відновити міжнародні культурно-освітні поїздки, повноцінне відвідування музеїв, театрів, художніх галерей, проведення літніх шкіл за різними науковими напрямами, що так подобалися дітям.

ГО «Кримська родина» створена 2014 року, після окупації Криму, коли сотні кримськотатарських сімей мусили покинути батьківщину. 

«Тут, у Києві, — ділиться спогадами Аніфе Куртсеїтова, голова організації, — ми побачили потребу об’єднати наші сім'ї, допомагати морально одне одному та найважливіше — створити умови для збереження своєї мови й культури. У „Кримській родині“ викладають кримськотатарську мову, рідну історію, мистецтво та культуру народу, вивчають національну музику й танці. За ці роки організація стала однією з найбільших: понад 100 дітей навчаються [тут] на постійній основі, працюють 10 фахових викладачів. У центрі постійно проходять різні заходи: конкурси читців рідної мови, олімпіади з історії Криму та кримських татар, національні свята кримських татар, літературні вечори, пам’ятні заходи до різних важливих дат кримськотатарського народу. Нещодавно „Кримська родина“ випустила перший підручник з історії Криму і кримських татар двома мовами — українською і кримськотатарською; створила освітню платформу, на якій викладено курс уроків з історії Криму і кримських татар, цикл цікавих пізнавальних лекцій на теми історії, культури та мистецтва народу. На платформу може зайти будь-яка людина з будь-якого куточку світу й отримати важливі знання». 

У Херсонській області — другому домі для 12 тисяч кримських татар, що компактно живуть у селі Новоолексіївка Генічеського району, — вже третій рік поспіль відкриваються класи з викладанням кримськотатарською. Кримськотатарську мову та літературу вивчають у Новоолексіївській школі від першого до одинадцятого класу. Охоплені всі 645 учнів, з них 360 дітей — з родин кримських татар. 

А в самому Херсоні мову киримли плекають Благодійна організація «Кримськотатарський культурно-спортивний центр «Куреш» та Херсонська обласна бібліотека ім. Олеся Гончара. 

Організацією гуртку кримськотатарської мови вже третій рік займається голова правління «Куреш» Лейля Джаксім. За ініціативою «Куреш» гурток створено на базі однієї зі шкіл міста. Відкриття таких курсів — життєва потреба. Зберегти мову й культуру народу, що через російську окупацію Криму знову втратив батьківщину — першочергове завдання. З навчальною програмою та методичними рекомендаціями допомогла Асоціація кримськотатарських вчителів, з якою тісно спілкується «Куреш». Значну частину матеріалів знаходять в інтернеті: видруковують і копіюють багато матеріалів — від розмальовок до художніх видань, — демонструють відеоматеріали, мультфільми мовою киримли, влаштовують творчі зустрічі — все, щоб дітям було цікаво.

Останніми роками Херсонська обласна бібліотека ім. Олеся Гончара активно співпрацює з кримськотатарською громадою міста. Так, доброю традицією книгозбірні стало свято до Дня рідної мови — «Мови різні, а душа одна!» До участи в ньому запрошують усі національні громади Херсонщини, в тому числі представників «Кримськотатарського культурно-спортивного центру «Куреш». 2021 року Бібліотека Гончара започатковує новий культурно-просвітницький проєкт «Простір, де зустрічаються культури», запланована подальша дуже цікава співпраця з осередками всіх національних меншин у Херсонській області.

Як і багато інших національних меншин, кримські татари бачать для себе основним завданням сучасности збереження своєї мови, самобутности й культури Це передбачає збереження кримськотатарської мови зрілого покоління й передання її молоді. Популяризація, створення масштабних культурних проєктів кримськотатарською: виробництво кіно, теле- й радіопередач, збереження музичних традицій кримських татар, заохочення молодих співаків, написання віршів і пісень, друк літературних творів, періодичних видань і підручників. Це все, безумовно, має стати повноцінною частиною державної політики в Україні, й певні кроки для цього вже зроблено. Так, у січні 2021 року уряд України оприлюднив проєкт Концепції розвитку кримськотатарської мови до 2032 року, на яку так довго чекали всі кримські татари.

 

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.