Ще один захід у рамках проведеної українськими послідовниками ісламу просвітницької акції «Запитай у мусульманина» відбувся у неділю, 10 березня 2019 року, в Одесі. Завідувач відділу вивчення культури й історії ісламу ГС «Всеукраїнська асоціація «Альраід» шейх Тарік Сархан разом з активістами Ісламського культурного центру м. Одеси, серед яких був й імам місцевої мечеті Білял Хамзі, вийшли на вулиці міста з банерами, що закликають до спілкування з метою отримання під час комунікації відповідей з уст мусульман на запитання про іслам, їх традиції і звичаї.
«Набагато краще, коли люди з різним світоглядом дізнаються один про одного безпосередньо, а не зі ЗМІ, які часто поширюють стереотипи й упередження; не від тих, хто щось чув чи бачив… Адже розуміння цінностей один одного з можливістю збереження своєї ідентичності допомагає позбутися страху й упереджень, міфів і стереотипів. Ми вважаємо, що досягнення миру унеможливлюється, якщо до реалізації цієї мети не буде долучатися українське суспільство», — стверджує шейх Тарік.
Жителі Одеси з радістю відгукувалися на запрошення організаторів до комунікації. Як зазначають активісти, більшість одеситів мають загальне уявлення про іслам, але серед них були і «дуже обізнані» немусульмани.
Серед охочих поспілкуватися була пара, яка розповіла, що вивчення ісламу допомогло їм усвідомити, що саме до ісламу лежить їх душа, але вони ще не прийняли остаточне рішення. На думку одного з перехожих, ця випадкова зустріч з мусульманами стала не випадковою. Адже, чоловік сприйняв її, як знак. Подолавши сумніви і вагання, він підійшов до групи, щоб прийняти іслам і дізнатися адресу мечеті.
Справедливості заради зазначимо, що були і ті, хто не має особливих симпатій до мусульман і релігії, яку вони сповідують, однак це не завадило вести діалог культурно і виважено.
Тарік Сархан вважає, що такі акції дуже важливі для подолання недовіри, ксенофобії, зокрема ісламофобії. За останні роки він ініціював безліч культурно-просвітницьких заходів — лекцій, зустрічей, бесід, які незмінно викликають інтерес як мусульман, так і немусульман. Не випадково Південнокорейська Міжнародна миротворча організація Heavenly Culture World Peace Restoration of Light (HWPL) у 2016 році присвоїла йому високе звання «Посол миру», а в українській Неформальній групі міжрелігійного миру шейх Тарік є одним з найбільш помітних і активних членів.
«Україна — багатонаціональна, мультикультурна країна, громадяни якої вільні у виборі віросповідання або відмові від сповідування жодного, а також наділені правом дотримуватися будь-яких світоглядних позицій. Свобода віровчення, свобода совісті закріплена у Конституції України — Основному Законі. Однак чимало українських громадян- послідовників різних течій християнства (римо- і греко-католики, протестанти і православні) досі, на жаль, вважають, що мусульмани вороже ставляться до християнства», — розповідає Тарік Сархан, який також є членом української ініціативної групи Всесвітньої організації Mercy for Manking («Милість для людства»).
Як зазначив шейх Тарік, «Запитай у мусульманина» — це довготривалий проект, який є своєрідним релігієзнавчим, просвітницьким лікнепом, покликаним розвіяти сформовані в суспільстві і свідомості співгромадян помилкові й упереджені стереотипи щодо ісламу і його послідовників; продемонструвати готовність мусульман до міжрелігійного, міжконфесійного діалогу і співпраці шляхом налагодження ефективної комунікації з метою роз’яснення громадськості питань щодо сутності і морально-етичної складової ісламу як релігії, яка пропагує досягнення миру і злагоди.
Наприкінці лютого Тарік Сархан відвідав Ужгород і подарував україномовну літературу про історію і вчення ісламу Закарпатській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Ф.Потушняка, а також провів п’ятничну молитву разом із представниками невеликої місцевої громади мусульман. Під час його поїздки до Хмельницького, крім усіх інших запланованих заходів, пан Сархан мав нагоду поспілкуватися з чоловіком-іудеєм, який непогано обізнаний в основах ісламського віровчення і, як з’ясувалося, має з ним спільного знайомого — рабина Олександра Духовного. Дискусія була надзвичайно цікавою, адже розмова була про взаємини мусульман і юдеїв протягом століть. Як наслідок, співрозмовники зробили висновок, що «золотим століттям» для юдеїв був період Аббасидського халіфату.
