В американській столиці відбулася презентація документального фільму «Боротьба за батьківщину: кримські татари». У картині на прикладі цього невеликого народу піднімаються знову актуальні у західному суспільстві питання: право відокремлених етносів на самовизначення, свою культуру і свою землю.
Ідея фільму про тяжку долю кримських татар з’явилася у Крістіни Пасчін вже давно. У 2012 році журналіст і кінорежисер з США вперше приїхала до Криму, щоб знімати картину про повернення кримських татар на свої землі. Але коли сталася анексія півострова, сценарій довелося терміново міняти.
— Концепція картини постійно змінювалася, — згадує вона. — Спочатку я думала сконцентрувати більше уваги на те, що татарам не вистачало землі. Але події 2014 року змусили нас подивитися на фільм по-новому, більше як на живу історію, яка розгортається на наших очах. Тому і всі інтерв’ю у фільмі звучать ніби в історичному контексті. Спочатку я навіть не припускала, що вийде саме так.
Як пише Вадим Аленічев, журналіст «Голосу Америки», що спілкувався з Крістіною Пасчін, головний посил картини: Крим для татар — це земля обітована, на якій вони хочуть жити у складі України. Напевно, тому значне — і заслужене — місце в картині займає Мустафа Джемілєв — беззмінний лідер національного руху кримських татар. В одному з інтерв’ю «Голосу Америки» він зазначив, що жодних перспектив для кримських татар у складі Росії він не бачить.
На думку Інджи Боуман, президента Міжнародного комітету у справах Криму, «влада України ще в березні 2014 року ратифікувала резолюцію про те, що кримські татари — це корінні і споконвічні жителі півострова. У листопаді минулого року Верховна Рада України визнала геноцидом масову депортацію 1944 року, про яку розповідається у фільмі. Але це зовсім не означає, що невеликий народ повинен відстоювати весь Кримський півострів тільки для самого себе. Набагато реалістичніше для татар виглядає ідея автономії, тобто в складі України, але з органами самоврядування».
Крістіна розповідає, що під час зйомок в Криму їй повідомили, ніби до фільму почали виявляти інтерес українські спецслужби. Деякі особи відстежували переміщення групи країною і наводили про іноземців довідки. Зрештою Крістіна навіть не хотіла покидати свій номер в готелі, боячись, що відзняті матеріали можуть бути вкрадені. Але, судячи з усього, упевнившись, що молода американка не становить загрози для безпеки України, спецслужби залишили її в спокої.
Більш того, до фільму «Боротьба за батьківщину: кримські татари» вже виявило інтерес Міністерство закордонних справ України, організувавши його презентації в різних іноземних посольствах. У широкий прокат в кінотеатрах України фільм ще не надійшов. Але, з огляду на актуальність ситуації з малими народами Європи, картина, безсумнівно, знайде свого глядача.