В 11 містах світу відбулися акції представників поневолених Росією народів

В 11 містах світу відбулися акції представників поневолених Росією народів
В 11 містах світу відбулися акції представників поневолених Росією народів
В 11 містах світу відбулися акції представників поневолених Росією народів
В 11 містах світу відбулися акції представників поневолених Росією народів
В 11 містах світу відбулися акції представників поневолених Росією народів
В 11 містах світу відбулися акції представників поневолених Росією народів
В 11 містах світу відбулися акції представників поневолених Росією народів
В 11 містах світу відбулися акції представників поневолених Росією народів
В 11 містах світу відбулися акції представників поневолених Росією народів
28.07.2022
Оцініть статтю: 
(93 оцінки)
editor
Зображення користувача editor.

«Порятунок у незалежності»: в 11 містах світу відбулися акції представників поневолених Москвою народів. Серед організаторів — політичні емігранти, активісти національних рухів, що покинули РФ, зокрема татарські громадські діячі Рафіс і Нафіс Кашапови (Рафіс відсидів у російській в’язниці трирічний термін за політичні погляди, зокрема за засудження анексії Криму). На акції протесту вийшли татарські та башкирські емігранти в Нідерландах, Швеції, Чорногорії, Туреччині та США.

Як повідомляє Іnformnapalm, мітинги та пікети Ліги вільних націй (ЛВН) відбулися минулими вихідними в Європі та США. Організація, що об’єднала представників національних та регіоналістських рухів Росії, вивела на вулиці прихильників незалежності національних республік та окремих російських територій.

«Мітинги та пікети — лише частина заходів, якими ми відзначаємо Тиждень поневолених народів (Captive Nations Week), офіційно запроваджений 1959 року президентом США Дуайтом Ейзенхавером. У спеціальній резолюції, складеній українським ученим Львом Добрянським, закріплювалося щорічне проведення третього тижня липня циклу заходів, присвячених народам, що перебувають під гнітом комуністичної Росії. Згодом акцент у проведенні Тижня поневолених народів змістився в бік правозахисної тематики. Проте цього року, оголошуючи Тиждень поневолених народів, американський президент уперше назвав Росію, поставивши її на перше місце серед усіх репресивних режимів», — пояснює учасник ЛВН та голова Башкирського національного політичного центру Руслан Габбасов.

Найсхіднішим містом, де відбулася акція ЛВН, став естонський Тарту — в ньому існує осередок політичних емігрантів фінно-угорського походження. Представник народу эрзя Аріс-Антон Смирнов прийшов на головну площу міста разом із друзями, серед них —  Олексій Іванов, оголошений у розшук російською поліцією. У березні цього року Іванов попросив притулку в Естонії.

Помітна частина активістів ЛВН — політичні емігранти нової хвилі, активісти національних рухів, які покинули Росію вже 2022 року. Проте є й такі, хто емігрував давніше, як татарський громадський діяч Рафіс Кашапов і його брат Нафіс. Як учасники руху «Вільний Ідель-Урал» вони провели акції у Великій Британії та Чехії. 

Татарин Іршат Хабі разом із соратницею з ерзянським прапором, провели пікет генконсульства РФ у Нью-Йорку. Біля ніг Іршата — плакат із написом у кольорах Татарстану: «Татари не раби! Татарстан не Росія!».

«Усіх нас об’єднує бажання здобути свободу ій вийти зі складу Російської Федерації. Особисто я вважаю, що тепер наш татарський народ має історичний шанс. Потрібно ним скористатися. Наш порятунок — у незалежності!», — розповідає він.

У США пікети відбулися також у Філадельфії та Клівленді. Організатор акції у Клівленді — ерзянський активіст Віталій Ромашкін.

«На акцію я запросив своїх друзів — американців та українців. Вони знають, що я не є „хорошим росіянином“, як і „поганим росіянином“. Я взагалі не росіянин! Я ерзя за національністю і я маю чітке розуміння того, що стрімке скорочення чисельности ерзян, агресивна політика асиміляції мого народу, як і інших поневолених народів — це те, чим пишається Росія, і що російське суспільство вважає за великий успіх. Вони не можуть пишатися російською медициною та соцзабезпеченням, але пишаються асиміляцією. Я не маю бажання рятувати російську культуру, як і Росію взагалі. Ця в’язниця народів має бути зруйнована, і ерзяни мають набути державности», — пояснює Віталій. 

Акції відбулися і в Німеччині, де представник Башкирського національного політичного центру Ільшат Кинзябаєв організував пікет у центрі Франкфурта-на-Майні. До нього приєдналася група українських емігрантів.

Ще одна акція була у Вільнюсі. У литовській столиці на Катедральну площу вийшли соратники заступника голови Конгресу ойрат-калмицького народу Володимира Довданова, що на початку вторгнення ЗС РФ в Україну, ще перебуваючи в Калмикії, підписав звернення на підтримку українців, а також представника інгерманландських регіоналістів Майка Інгрема. На мітингу виступив і представник Башкирського національного політичного центру Марат Шакуров.

Пікет проти війни та імперської політики Росії стояв і в Туреччині. На одній із площ в Анталії татарський активіст Фаріт Закієв провів акцію Ліги вільних націй. Як і в Німеччині з Литвою, підтримати поневолені народи прийшли активісти з Білоруси та України.

 

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.