Мусульмани Львова розкрили свої двері для бажаючих познайомитися з ісламською культурою

Багатолюдно було минулої суботи у львівському Ісламському культурному центрі імені Мухаммада Асада — як і анонсував Іслам в Україні, 19 листопада там відбувся День відкритих дверей. Жителі і гості галицької столиці відгукнулися на запрошення послідовників Ісламу і прийшли, щоб з перших вуст почути про особливості віросповідання мусульман, про ісламську мораль та етику, ознайомитися зі зразками художньо-прикладного мистецтва народів, для яких Іслам є головною релігією.

Важливо, що в програмі Дня були не тільки лекції і виставки, а й можливість неформального спілкування, розмови за чашкою чаю. Багато відвідувачів з подивом виявили, що мусульманином може бути людина будь-якої етнічної приналежності, а не тільки уродженець Близького і Середнього Сходу — наприклад, Ліана Винничук говорила з аудиторією про історію поширення Ісламу на українських землях, про міфи і факти, археологічні та етнографічні знахідки, що підтверджують тезу про те, що Іслам для України не чужа, а традиційна релігія.

Дізналися гості і про те, що в традиційних світових релігіях — Ісламі, християнстві та юдаїзмі — більше подібностей, ніж відмінностей; що мусульманам дорогий Ісус Христос (пророк Іса) і Діва Марія (Мар’ям); і що Аллаг — це не ім’я, а переклад арабською слова «Бог»; що Іслам і тероризм — не синоніми; що у священній книзі мусульман Корані практично немає нічого, що суперечило б Біблії.

Гості почули і про те, що на противагу перекрученій думці, жінка в Ісламі від самого початку була наділена всіма правами, до розуміння чого «цивілізована» Європа значною мірою прийшла тільки в ХХ столітті; що традиційне закрите вбрання — це вільний вибір мусульманки, а не нав’язаний «злим чоловіком-гнобителем» образ. Наприклад, лекція Тетяни Євлоєвої про традиційні головні убори українських жінок в різних регіонах змусила багатьох замислитися про схожість не тільки естетичних поглядів, а й морально-етичних уявлень.

Свій внесок у подолання нав’язаних міфів про Іслам і його послідовників зробив керівник одного з відділів Ісламського культурного центру м. Києва Тарік Сархан, який спеціально прибув на цей захід. Він ознайомив львів’ян із загальними уявленнями про Іслам і навів факти, які розвінчують медійні негативні стереотипи щодо мусульман. Тож багато в чому спілкування з Таріком Сарханом стало для відвідувачів ІКЦ м. Львова своєрідним щепленням від ксенофобії та ісламофобії.

Учасникам пояснили, що деякі поняття трактуються і вживаються немусульманами абсолютно неправильно або однобоко. Наприклад, таке поняття, як «джихад» означає старанність, працьовитість, готовність докласти всі свої зусилля заради боротьби зі своїми (наприклад, згубними пристрастями) або соціальними пороками, а також постійні зусилля в справі поширення Ісламу, і тільки в останню чергу джихадом називають збройну боротьбу з агресором…

Програма Дня відкритих дверей була дійсно масштабною. Крім лекцій та неформального спілкування, гості мали можливість ознайомитися з декількома експозиціями. На стендах були представлені справжній традиційний одяг і головні убори українців і кримських татар, а невеликі інсталяції показували обстановку традиційного кримськотатарського будинку: картини, столик, накритий для кави, Коран на спеціальній підставці, традиційні солодощі (їх можна було не тільки розглянути, а й скуштувати).

Відбулися також традиційні майстер-класи, що незмінно викликають чималий інтерес у відвідувачок заходу: «мехенді» — розпис хною — мусульманки малювали на руках всім охочим жінкам візерунки, багато хто із задоволенням навчався численним способам пов’язування хусток на голову, приміряючи образ мусульманки.

Серед відвідувачів Ісламського культурного центру ім. Мухаммада Асада була і Оксана Яковець, радник міністра соціальної політики з питань внутрішньо переміщених осіб. Вона відзначила зусилля мусульманської громади в наведенні міжкультурних і міжрелігійних мостів, зміцненні взаєморозуміння в українському суспільстві, настільки важливому сьогодні.

— Бог єдиний. І це, ймовірно, найважливіше, що нам потрібно знати. Незалежно від того, яку віру ми сповідуємо, ми повинні бути її носіями, знати її і ділитися нею, — сказала, зокрема, Оксана Яковець, висловивши надію, що, об’єднавшись, українці різного світогляду і походження подолають всі труднощі і змінять життя на краще.