Решат Аметов ціною життя довів патріотизм кримськотатарського народу

Учасники флешмобу тримали в руках силуєти людських постатей, на кожному з яких були імена кримчан, що постраждали від дій окупаційної влади
На Софійській площі столиці пройшов флешмоб у пам’ять про кримського татарина Решата Аметова
Учасники флешмобу тримали в руках силуєти людських постатей, на кожному з яких були імена кримчан, що постраждали від дій окупаційної влади
Учасники флешмобу тримали в руках силуєти людських постатей, на кожному з яких були імена кримчан, що постраждали від дій окупаційної влади
Учасники флешмобу тримали в руках силуєти людських постатей, на кожному з яких були імена кримчан, що постраждали від дій окупаційної влади
На Софійській площі столиці 16 березня пройшов флешмоб у пам’ять про кримського татарина Решата Аметова
На Софійській площі столиці 16 березня пройшов флешмоб у пам’ять про кримського татарина Решата Аметова
17.03.2016
Оцініть статтю: 
(359 оцінки)
Власкор
Зображення користувача Власкор.

На Софійській площі столиці 16 березня пройшов флешмоб у пам’ять про кримського татарина Решата Аметова — першу жертву російських окупантів на анексованому півострові. «Решат Аметов уособлює весь кримськотатарський народ, який ніколи не погодиться з окупацією і не припинить боротьбу за повернення Криму» — такою була позиція присутніх на акції українських громадян.

Учасники флешмобу тримали в руках силуєти людських постатей, вирізані на картоні жовтого та блакитного забарвлення, на кожному з яких були імена кримчан, що постраждали від дій окупаційної влади: незаконно заарештованих, ув’язнених, викрадених, зниклих без вісти, вбитих…

Таміла Ташева, співорганізаторка громадської ініціативи «КримSOS», згадуючи про Решата Аметова, сказала:

— Він тоді вийшов на одиночний пікет перед Будинком Уряду, протестуючи проти окупації Криму. Потім його викрали і відвезли у невідомому напрямку, а знайшли вже мертвим зі слідами нелюдських катувань. Ми, власне, сьогодні прийшли, щоб підтримати його родину, а також нагадати суспільству про нього, сказати, що протестувати може навіть одна-єдина людина. Форму для цього можна обрати будь-яку: можна читати своїй дитині на ніч казки рідною мовою чи розповідати про справжні події на території України і Криму своїм сусідам, знайомим, можна вивішувати український прапор над своєю домівкою тощо. Решат Аметов своїм життям довів, що боротися треба і можна — і робив він це до останнього.

Нагадаємо, як повідомляв Іслам в Україні кримський татарин, український громадянин Решат Медатович Аметов (Reşat Medat oğlu Ametov, народився 24 січня 1975 р., датою смерті вважається 15 березня 2014 р.) був замучений невідомими (швидше за все, представниками так званих проросійських «загонів самооборони Криму») через свою проукраїнську позицію. 3 березня 2014 року о 7:30 Решат Аметов вийшов з дому з наміром піти у військкомат (тоді ще — український) через оголошену часткову мобілізацію та записатися до лав добровольців. Після того, як чоловік довго не виходив на зв’язок, дружина зателефонувала йому о 12 годині сама, однак мобільний телефон було вимкнено. Пізніше з’ясувалося, що він на площі ім. Леніна брав участь у мирній акції-протесті проти окупації Криму російськими військами, звідки троє людей з так званих «загонів самооборони Криму» повели його у невідомому напрямку. Після цього на зв’язок Решат більше не виходив. А 15 березня 2014 року Аметова було знайдено мертвим у селищі Земляничне (до 1945 року — Орталан, Ortalan) Білогірського району. На тілі чоловіка були численні ознаки катування, голову було обв’язано скотчем, а поряд з ним лежали наручники. Встановити особи вбивць не вдалося. 18 березня Решата Аметова поховали на міському кладовищі Сімферополя Абдал. Сиротами лишилися троє дітей.

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.