На початку квітня 2018 року в українській столиці відбувся Міжнародний жіночий форум, участь в якому взяли не тільки українки, а й представниці Туреччини, Кувейту, Молдови та Білорусії.
А наступного дня після заходу, щоб поспілкуватися з цими закордонними гостями, активістки жіночих організацій з різних міст України зібралися в конференц-залі Ісламського культурного центру Києва. Присутні почули чимало цікавих і повчальних історій з досвіду цих мусульманок з активною життєвою позицією.
Як передає «Альраід», Сінан Ахмад з Кувейту розпочала виступ аятами сури «Трапеза» — про те, що Господь поставив людину намісником на землі. Вона зазначила одну проблему сприйняття цих рядків: люди читають про роль намісника, однак мало хто проектує це на себе.
— Уявіть собі, наскільки є високим статус людини, якщо сам Всевишній велів всім янголам на небесах схилитися перед нашим прабатьком! Ми повинні розуміти, що походимо від Адама, і запитати себе: гідний (гідна) я такої честі, щоб і мені вклонилися янголи, як колись Адаму?
Що кожен з нас має зробити, щоб бути гідним намісником? Сінан Ахмад продовжувала:
— Бог знає можливості кожного і напевно відає, чи зробили ми в певній ситуації все, що від нас залежало, чи віддали всі сили або ж лише спробували про людське око.
Прикладом такого щирої пожертви, що вразила і безпосередніх учасників тієї історії, й українських слухачок, став випадок благодійницького продажу півня.
— Якось ми зібралися з подругами порадитися, що корисного можемо зробити. Ми, зокрема, хотіли організувати один проект в 10 країнах. Кошторис оцінили в $600 тис. — по 60 тис. на кожну країну. Таких грошей у нас не було, але Господь робить неможливе можливим, якщо в цьому є добро для всіх, коли учасники проекту дійсно стараються.
Кожна з нас мала за 28 днів зібрати свою частину суми. Тоді не було WhatsApp, у нас не було якоїсь організації, через яку могли б зібрати ці гроші. Жодна з нас не належала до багатої сім’ї, щоб покластися на власні сили.
Ми почали збирати пожертви, і ледь не найдивнішим став півень, якого принесла одна жінка. Я, побачивши його, зніяковіла і ніяк не могла зрозуміти, що з ним робити, але жінка сказала: «Не ображай мене відмовою, мені більше нічого дати на цю справу. Продайте його, і нехай ці гроші підуть як мій внесок».
В той день я повинна була читати лекцію. Коли зателефонувала господині будинку, де запланували захід, і запитала, чи можу прийти з півнем, та не дуже зраділа, але погодилася, тому що часу залишалося мало, потрібно було якось виходити із ситуації. Лекція відбулася — я розповідала про імена Бога і про Його якості — і наприкінці сказала, що півень, з яким я прийшла, — це пожертва однієї жінки. Всі засміялися. Я подякувала Богові, що та жінка не була присутня на зборах… Я сказала: «Ви можете сміятися, але цінність цієї пожертви не між цією жінкою і вами, а між нею і Господом. Це — все, що вона мала! Вага цього птаха на шальках терезів у Судний день буде дуже великою!». І я запропонувала влаштувати аукціон, щоб хтось із слухачів міг цього півня придбати. Взагалі ціна півня не більша за $20, але я в цьому не розбиралася й оголосила стартову ціну $1000. Мій чоловік сказав: «Про що ти думала? Найдорожча курка найціннішої породи коштує від сили $700, а у тебе ще й півень — він не несе яйця!».
Але торги пішли! Хтось запропонував півтори тисячі, хто дві — і так поступово ціна дійшла до 12 тис.! Весь цей час півень сидів мовчки. А тут, на 12 тис., він встав, розправив крила і заспівав — а ми пам’ятаємо хадіс Пророка (мир йому і благословення): «Коли півень співає, частіше читайте дуа, тому що він (в цей час) бачить янголів». Півень співав і співав поки ціна не дійшла до $35 тис.! Коли ми закрили торги на цій сумі, птиця вгамувалася й сіла.
Отже, якщо ви жертвуєте від серця — Бог примножить цінність вашої пожертви, як і у випадку півня. Виручка за нього покрила борги сунітського притулку в Ірані, і він все-таки відновив роботу.
Нагадаємо, громадська активістка Сінан аль-Ахмад, представниця благодійної організації розвитку і допомоги Qawafil (у якої є філії у багатьох країнах світу) приїхала в Україну з Кувейту для того, щоб на запрошення Ліги мусульманок України і жіночої громадської організації «Мар’ям» взяти участь у Міжнародному жіночому форумі. Правозахисниця була серед організаторів і учасниць «Конвою совісті».
