Бюро Демократії, прав людини і праці Державного департаменту США, 19 вересня 2008 року обнародувало черговий щорічний звіт «Міжнародна свобода релігії - 2008». Одна з його частин стосується України. Звіт констатує, що в Україні в цілому дотримується закріплене Конституцією право на свободу релігії, однак усе ще залишаються окремі проблеми в цій сфері.
Це у звіті пояснюється тим, що влада на місцях іноді приймає сторону тієї чи іншої релігійної організації. Залишається невирішеною проблема реституції церковного майна, зустрічаються випадки анти ісламізму і антисемітизму. Держдепартамент США констатує, що різні релігійні організації намагаються привернути увагу влади до вирішення їхніх проблем.
В частині під назвою «Релігійна демографія» констатується, що в Україні налічується 33,000 релігійних організацій, які представляють 55 деномінацій. Згідно з офіційними даними, православні християнські організації становлять 52% від загальної кількості релігійних груп.
Віруючої Української Греко-Католицької Церкви становлять другу по чисельності (4 млн.) релігійну групу в Україні й найбільшу на Заході країни.
Деякі мусульманські лідери стверджують, що в Україні налічується 2 млн. мусульман. Державна ж статистика свідчить про 500,000. Переважна більшість із них - кримські татари, який нараховують 300,000.
Римо-Католицька Церква в Україні має мільйон послідовників і складається переважно з етнічних поляків, які проживають переважно в центральних і західних регіонах.
Групи, які становлять менш 5% населення України, включають представників євангельських християн-баптистів, іудеїв, англікан, кальвіністів, Свідків Ієгови, лютеран, методистів, мормонів, п'ятидесятників, пресвітеріанців, адвентистів, буддистів і прихильників Свідомості Крішни.
За даними Державного комітету статистики від 2001 року, в Україні налічується 103,600 чоловік, які мають етнічне іудейське походження.
Згідно з даними, представленим в 2007 році центром Разумкова, 40% респондентів називає себе віруючими, однак не належать до якоїсь конкретної релігійної організації, 36,5 назвалися віруючими і віднесли себе до тієї чи іншої релігійної організації. Згідно даних цього дослідження, 33 % українців назвали себе вірними УПЦ КП, 31 % - УПЦ (МП), 18% - УГКЦ. Менш 5 % віднесли себе до УАПЦ, римо-католиків, протестантів, мусульман та іудеїв.
Згідно з даними опитування, 33,5% респондентів повідомили, що вони відвідують богослужіння 1-2 рази в рік; 23% - раз у кілька місяців; 14.4% - 1-3 рази на місяць; 8.8% - один раз у тиждень; 2% - кілька разів на тиждень; 6.4% - раз на кілька років; і 9.3% - практично ніколи. Опитування також показало, що майже 90% активних у релігійному житті громадян - християни, більшість із яких православні. Найбільше практикуючих віруючих проживають на заході України.
Частина 2 Звіту «Статус релігійної свободи» констатує рівне право всіх релігійних організацій в Україні і те, що тут немає державної релігії. Разом з тим, спостерігаються випадки, коли місцева влада приймає сторону тієї релігійної організації, яка представляє більшість у тому чи іншому регіоні.
У звіті Держдепартаменту США сказано, що в деяких центральних і південних регіонах римо-католики, греко-католики і мусульмани стикаються з труднощами. Подібна ситуація спостерігається із прихильниками УПЦ (МП) у західних регіонах.
В Україні на державному рівні святкуються великі релігійні свята. Українське законодавство дозволяє за релігійним переконаннями проходити альтернативну військову службу. Релігійні організації України можуть вільно займатися видавничою діяльністю.
Відповідно до законодавства строк реєстрації релігійної організації становить від 1 до 3 місяців. У випадку відмови в реєстрації можна подавати апеляцію в суд.
У звіті також відзначено, що Закон про Свободу Совісті і Релігійних Організацій і Закон про Державну Реєстрацію юридичних і приватних осіб містять суперечливі пункти, які ускладнюють реєстрацію релігійних організацій. Незважаючи на неоднократні заклики Всеукраїнської ради Церков і релігійних організацій і неурядових організацій, Парламент за період підготовки звіту Держдепартаменту США не вирішив це питання. Процес самої реєстрації адмініструє Держкомнацрелігій.
Закон обмежує діяльність іноземних релігійних організацій і надає вузькі права для іноземного духівництва, проповідників, викладачів та інших закордонних представників іноземних релігійних організацій. Разом з тим, не було ніяких повідомлень, що Уряд використав закон, щоб обмежити діяльність таких релігійних організацій. Для отримання візи для релігійних діячів потрібні запрошення від зареєстрованих релігійних організацій у країні і дозвіл від уряду. Іноземні релігійні діячі повинні виконувати свою діяльність лише в тих релігійних організаціях, які їх запросили і при наявності дозволу державного органа. Згідно з урядовими даними, жодної відмови у візі для іноземних релігійних діячів за цей звітний період не було.
За законом України релігія не може бути частиною шкільних програм. Члени Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій продовжують роботу із закріплення на законодавчому рівні права релігійних організацій засновувати свої приватні школи.
Відповідно до закону, лише зареєстровані релігійні організації мають право вимагати повернення їм власності, конфіскованої Радянським режимом. Як сказано у звіті Держдепартаменту США, громади повинні звернутися з відповідним проханням до місцевої влади, однак цей процес, що мав би тривати один місяць, затягується на більш тривалий строк.
У розділі «Обмеження релігійної свободи» відзначається, що політика держави базується на дотриманні на практиці релігійної свободи. Разом з тим, у звіті перераховані одиничні прояви обмеження свободи релігії в Україні.
Наприклад, Духовне Управління Мусульман України повідомило про труднощі, які виникають із реєстрацією нових релігійних громад у Криму. В Управлінні це розцінюють, як прояв політичної необ'єктивності з боку місцевих органів влади.
Релігійні організації, у тому числі члени Всеукраїнської Ради Церков і Релігійних Організацій, скаржаться, що незважаючи на їхні кількаразові прохання, Парламент до цього часу не прийняв на законодавчому рівні для релігійних організацій поправку про володіння або постійне користування земельними ділянками. Це не дає можливості скасувати комерційні ціни в оплаті за оренду землі, на якій розташовані сакральні будівлі.
26 березня 2008 року члени Всеукраїнської Ради Церков і Релігійних Організацій звернулися до Президента, Прем'єр-міністра і Спікера Парламенту із проханням вжити заходів для вдосконалення Закону про державний бюджет 2008. Відповідно до закону, прийнятого 28 грудня 2007 року, державна і комунальна власність можуть бути надані для оренди релігійним організаціям лише за умови, що вони здобудуть перемогу в іншого претендента на це майно. Однак, з огляду на неприбутковість релігійних організацій, у них залишається мало шансів для рівної боротьби з приватним бізнесом. Інститут релігійної свободи підкреслює, що у зв'язку з таким обмеженням деякі релігійні громади не в змозі більше орендувати приміщення і змушені відмовлятися від нього.
У звіті Держдепартаменту США перераховані випадки, коли місцева влада створює перешкоди або не сприяє вирішенню питань по надання релігійним організаціям земельних ділянок або будинків для оренди. Разом з тим, відзначається, що такі проблеми скоріше пов'язані з фінансовими причинами, ніж із якимись релігійними мотивами.
Спостерігаються також випадки сприяння одним конфесіям і не бажання допомоги іншим.
Серед інших з проблемою виділення земельної ділянки зіткнулися мусульмани Сімферополя.
Однієї з основних проблем релігійного життя України у Звіті названа реституція церковного майна, конфіскованого радянською владою. У документі наявність таких проблем пояснюється економічною ситуацією в країні, що лімітує засоби на придбання нових приміщень для тих чи інших організацій.
31 серпня 2007 року Міжвідомча Комісія з повернення майна релігійним організаціям склала список з понад 300 об'єктів для повернення. Деякі оглядачі виразили стурбованість ефективністю й прозорістю його процедур. Всі основні релігійні організації звернулися до Уряду з проханням запровадити прозорий законний процес щодо повернення церковного майна. Всеукраїнська Рада Церков і Релігійних Організацій закликала Парламент запровадити мораторій на приватизацію майна, конфіскованого колись у Церкви і яке в даний момент перебуває в державній або комунальній власності, однак даний закон не був прийнятий.
Лідери мусульман скаржаться, що не можуть вирішити питання про повернення у власність громади 118-річної мечеті в Миколаєві, у Дніпропетровську, 150-річної мечеті в кримському місті Масандра, мечеті в Ялті та руїн мечеті 18-го століття в Алушті.
Щодо переслідування свободи релігії, то не виявлено випадків затримання за релігійні переконанні.
У звіті сказано, що випадки проявів в Україні антисемітизму залишаються проблемою.
У звіті Держдепартаменту США також перераховані випадки актів вандалізму на цвинтарях і у храмах різних релігійних громад України.
Останній розділ Звіту присвячений співробітництву уряду Америки з урядовими і релігійними лідерами та організаціями України заради забезпечення релігійної свободи і прав людини.
За матеріалами РІСУ
Читайте також:
Держдепартамент США проаналізував релігійну свободу в Україні (2007 р.)
