Хасиди захоплюють Умань

Хасиди захоплюють Умань
29.09.2006
Оцініть статтю: 
(73 оцінки)
denis
Зображення користувача denis.

Хасиди вже в Умані. Це їхній 19-й приїзд в древнє українське місто на Черкащину, де біля могили провідника брацлавських хасидів — ца­дика Нахмана вони святкують черговий Новий рік.

Як повідомила «Україні молодій» радник місь­кого голови Умані Світлана Ліпінська, на ранок середи поклонитися могилі свого святого приї­хали майже 5000 хасидів, а загалом їх чекають до 18 тисяч. Цього разу до Умані прибули палом­ники з 18 країн, зокрема зі Швеції, Ірану, Італії, Іспанії, Чилі, Канади, але найбільше їх приїхало з Ізраїлю, Сполучених Штатів та з Франції.

Пані Світлана каже, що місто повністю гото­ве до прийому іноземних гостей, хоча Умані, ін­фраструктура якої не настільки сильна, дається це непросто. Але всі служби працюють у необ­хідному для таких ситуацій режимі, тож забезпе­чення водою, вивезення сміття, надання медич­ної допомоги й чергування 550 правоохоронців — все це продумано й відпрацьовано. Цього ро­ку хасиди мають змогу поселитися в готелі на 220 місць, у якому вони примудряються ставити двоярусні ліжка і заселятися гуртом по 500 осіб. Ще на площі міста німецька фірма, відповідно до укладеної з хасидами угоди, поставила для лю­дей із пейсами п\'ять великих наметів, де плану­ється розселити 3000 осіб.

Та тільки більшість хасидів віддають перева­гу приватному сектору. Певно, тому, що госпо­дарі для них повністю звільняють свої хати та квартири. За одну добу такого квартирування вони платять уманчанам від 10 до 60 доларів — все залежить від того, як близько знаходиться житло від могили цади­ка. Але ці гроші даються їм з великими нервами. Вони кажуть, що перші роки, коли хасиди при­їжджали до Умані молитися, поводилися вони більш-менш пристойно. Нині ж витерпіти їхню безпардонність стає все важче. Тепер набожні іудеї можуть ні сіло ні впало скрутити перехожим дулю, або плюнути у їхній бік. Завбачливі уман­чани частину ціннішого домашнього скарбу зно­сять до однієї кімнати й закривають її на ключ. При цьому самі господарі перебираються жити в повітки, гаражі або ж їдуть до родичів в інші мік­рорайони міста. Але житло своє з поля зору не випускають, бо в хасидів немає звички закрива­ти його на ключ, коли вони йдуть молитися, тож уманчанам доводиться ще й сторожувати влас­ні хати.

За кілька днів хасиди здатні перетворити по­мешкання на свинарник. Оскільки релігія забо­роняє хасидам у період молитвенних днів вими­кати світло, газ, гасити свічку — все це може горіти цілодобово. Така ж ситуація і з водою — виключати кран ніхто не буде. То ж якщо хасиди винаймають квартиру на 9-му поверсі, то вода хлюпоче аж до першого. Бувало, що в багатопо­верхівці на балконі вони смажили шашлики з ко­зи, котру туди привели. Нечувано, але таке теж було—уманчани розповідають, що коли в квар­тирі забився туалет, то квартиранти знайшли йо­му заміну — у кутку кімнати. Все те «добро» смерділо там до їхнього від\'їзду і тільки господа­рі дали тому раду.

За словами мешканців міста, у хасидів є ще й така традиція: у період молитвенних днів тре­ба обов\'язково зробити невірним, тобто уманча нам, три капості. Найбільш невинною є те, що ва­ші стільці віднесуть до сусідів, а сусідські постав­лять у вашій хаті. Всі інші дії просто на голову не налазять. Приміром, гості можуть прийти у бруд­ному взутті й лягти в ньому спати на білу постіль. Або ще гірше — почистити своє взуття одягом із шафи господарів. При цьому їх не турбує, що ша­фа та стоїть за зачиненими дверима в іншій квар­тирі. Двері просто виламуються або вибивають­ся, й у кімнаті все перевертається з ніг на голову, було таке що й телевізор розтрощили.

З собою хасиди привозять і кухарів, а підсоб­никами, для чистки картоплі та миття казанів і каструль, наймають уманчан. Харчуються вони з одноразового посуду, тож три сміттєвози тіль­ки встигають його вивозити.

«Я постійно здаю свою квартиру 10 чолові­кам, але вони хитрі й зазвичай заселяється їх удвічі більше. А потім ще й кажуть, що це до них гості прийшли», — розповідає «Україні молодій» уманчанин Петро Олексійович. Він каже, що кожного разу після від\'їзду нечупар-квартиран-тів клянеться собі, що ніколи й ні за які гроші не пустить їх більше у свою оселю. За словами па­на Петра, точно так говорять й інші уманчани, коли відшкрібають від бруду, ремонтують своє помешкання, міняють у ньому замки (хасиди ключів господарям не повертають — певно, за­лишають собі на сувеніри), але минає рік, уман­чани забувають про пережитий побутовий жах і знову готові вітати паломників. Адже за кілька днів вони можуть заробити 1000 — 1500 дола­рів, а такі гроші на дорозі не валяються.

На даний момент хасиди придбали в Умані у власність приблизно 20 квартир. Вони заявля­ють, що незабаром Умань стане єврейським міс­том. Місцеві жителі резонно запитують: «А ми ку­ди подінемося?»

з матеріалів \"Україна молода\"

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.