Єгипетський народ продовжує героїчну боротьбу проти узурпаторів його волевиявлення на перших в історії країни демократичних президентських виборах, коли було обрано законним, демократичним шляхом Мухаммеда Мурсі, кандидата від єгипетських «Братів-мусульман».
Десятки мільйонів єгиптян беруть участь у маршах протесту та інших формах боротьби за відновлення законної президентської влади Мухаммеда Мурсі, якого було протиправно відсторонено від виконання його обов’язків 3 липня в результаті військового перевороту. Центром супротиву стали табори протестувальників поблизу мечеті Рабія аль-Адавія та перед Каїрським університетом. 27 липня саме центри народної непокори були атаковані спецпідрозділами військової розвідки Єгипту, внаслідок чого під час вранішнього намазу загинуло біля 200 мусульман, а понад чотирьох тисяч було поранено.
При цьому дуже важливо підкреслити, що «Брати-мусульмани», які очолюють загальнонародну боротьбу, дотримуються виключно ненасильницьких форм супротиву. У цьому виявляється їхня політична зрілість та відповідальність перед єгипетським народом. Вони добре розуміють, що військова хунта готова пролити море крові мирних єгиптян, і тому закликають своїх прихильників до витриманості та організованості. Водночас, народні маси готові до самопожертви. «Мученики не вмирають. Мученики йдуть до Раю», — таке гасло сьогодні лунає на майданах Каїру, Александрії та інших міст Єгипту.
Сьогодні стало очевидно, що від того, наскільки єгипетські «Брати-мусульмани» продемонструють свою зрілість та здатність організувати і повести за собою широкі маси до перемоги над військовою хунтою, залежатиме вирішальною мірою й доля всього ісламського бренду на Близькому Сході.
Очманілі від страху керівники військового заколоту проти свого народу готові на будь-які злочини, погрожуючи застосувати зброю проти мирних демонстрантів. Недарма керівництво «Братів-мусульман» попереджало, що у суботу, 3 серпня, військові були готові знищити більш як 100 тисяч єгиптян з тим, щоб зламати волю народу до боротьби.
Показово, що професор політології Університету Джорджа Вашингтона Натан Браун підкреслює — «сигнали, які йдуть сьогодні від режиму, є жахливими».
І саме в цей найбільш відповідальний момент у боротьбі єгипетського народу за справедливість і закон увесь світ почув оцінку нинішнім подіям, яку дав Держсекретар США Джон Керрі у своєму телевізійному інтерв’ю під час його перебування у Пакистані 1 серпня цього року.
Виявляється, що насильницьке відсторонення законно обраного президента Мухаммеда Мурсі є не більш як «відновлення демократії»! Інший перл його інтерв’ю звучить так: «військових попросили втрутитись мільйони й мільйони громадян, які боялись переростання ситуації у хаос, у насилля». І третє одкровення від пана Керрі: виявляється, «нині Єгиптом керує не хунта, а цивільний уряд».
Щоб якось прикрити «фіговим листком» цю свою оцінку ситуації в Єгипті, Джон Керрі також додав, що Вашингтон, виявляється, дуже, дуже стурбований вбивством десятків прихильників М. Мурсі силами безпеки. Це, як він сказав, «абсолютно неприпустимо».
Про що свідчить таке інтерв’ю, що воно означає у контексті близькосхідної політики США та їхніх відносин із Ісламським світом?
Звичайно, мають підґрунтя думки, що Вашингтон усіляко уникає визнати очевидне: у Єгипті відбувся військовий переворот, заколот, внаслідок чого було насильницьким шляхом відсторонено від влади законно обраного президента країни. Таке визначення, згідно до американських законів означало б, що американці мають негайно припинити будь-яку військову допомогу Єгипту, точніше єгипетській армії. А обсяг такої допомоги величезний — 7,3 млрд. дол. США щорічно. Це ті «відкупні», які Сполучені Штати витрачають на утримання Єгипету та його армії у орбіті свого впливу, забезпечення виконання Кемп-Девідських угод і, тим, самим, безпеку Ізраїлю. Аналітики відзначали, що США вкрай занепокоєні широкомасштабною експансією аравійських монархів до Єгипту, особливо після відсторонення Мурсі, коли три аравійські монархії — Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати та Кувейт надали новій владі Єгипту термінову допомогу в обсязі 12 млрд. дол. США. Тому, як вважають деякі політологи, офіційний Вашингтон бажає продовжити надання військової допомоги і тим самим зберігати контроль над Збройними Силами Єгипту та вирішальний вплив на саму країну.
Однак, на нашу думку, причини та мотиви нинішньої політики США щодо Єгипту полягають не лише у цьому і, скоріше за все, здебільшого в іншій площині. Головна причина полягає в очевидному охолодженні Вашингтону до «Братів-мусульман» як панарабської громадсько-політичної організації.
У 2011 році та під час президентських виборів 2012 року адміністрація американського президента реалізувала такі два ключових завдання. По-перше, з урахуванням наростаючого впливу «Братів-мусульман» на арабській політичній сцені, передусім в Єгипті, заручитись їхньою підтримкою для реалізації своїх завдань щодо зближення з Ісламським світом та його переформування, яке б дозволило Вашингтону перегрупувати свої сили, переважно в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. По-друге, сформувати із «Братів-мусульман» та близьких до них ісламських партій і рухів впливовий альянс поміркованого напрямку, який би став надійним союзником США і всього Заходу на Близькому Сході. Вашингтонські стратеги сподівалися, що «Брати-мусульмани» знаходитимуться в їхній орбіті. Однак «Брати-мусульмани», які швидко набирали політичної ваги й ставали найвпливовішою політичною силою в регіоні, стали набувати все більшої самостійності й реалізовувати таку політичну лінію, яка відповідала потребам «Арабського пробудження», враховувала необхідність повернення Арабського Світу до своїх цивілізаційних коренів. Тобто, це політична сила виходила в авангард «Арабського пробудження», і розпочала трансформацію арабського суспільства, яка б привела до докорінної зміни порядків усього Близькосхідного регіону.
Таким чином, перед Вашингтоном постало завдання якимось чином зупинити, або хоча б загальмувати тріумфальний поступ «Братів-мусульман» у просторі Арабського світу. Саме реалізація цього завдання й спричинила удар по «Братам-мусульманам» у самому серці Арабського світу — Єгипті.
Залишається додати, що всі ці наміри «приручити» «Братів-мусульман» у такий спосіб та послабити їх приречені на неминучу поразку. Адже «Брати-мусульмани», як найбільш впливова політична сила поміркованого ісламу, відстоюють інтереси більшості арабського населення, всього арабського народу. Тому нинішній підступний удар по «Братам» може лише на певний час стримати їх поступ і не більше; крім того, така вузьколоба, недалека політика нинішньої американської адміністрації шкодить також реалізації справжніх національних інтересів США в регіоні. Це починають розуміти все більше й більше впливових американських політиків. Так, відомий сенатор Джон МакКейн прямо заявив: «Мені важко охарактеризувати, що відбулося інакше, як заколот, у якому військові відіграли вирішальну роль. Я не бажаю припинення нашої допомоги Єгиптові, але я вважаю, на даний час це буде найкращим рішенням».
Та вирішальне слово саме за героїчним єгипетським народом, який прокинувся, відчув гідність та відповідальність за долю своєї Батьківщини. У важких умовах терору та свавілля він гуртує свої лави до перемоги заради відновлення демократії, закону та справедливості на всій землі.
В’ячеслав Швед
Провідний науковий співробітник відділу Азії і Африки
Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України,
Віце-президент Всеукраїнської громадської організації
«Український центр ісламознавства»
