Мусульмани — наші союзники у захисті природного устрою подружжя, — ректор Католицького університету

29 вересня в Українському католицькому університеті (далі — УКУ) було проведено Міжрелігійний симпозіум «Сімейні цінності перед викликами секулярного світу».

Образ жінки і чоловіка у Корані та Святому Письмі, природа подружжя та сучасні виклики в сфері сімейних цінностей — такі теми обговорювали науковці та духівники християнства та Ісламу.

За словами о. ректора Богдана Праха, все частіше ми стикаємося із реальністю, зокрема із зародженням нових антисімейних ідеологій, які під прикриттям захисту свободи та статевості людини сприяють викривленню її правдивого образу, намагаються заперечити її величне покликання, знищити те привілейоване місце, де все це культивується, тобто сім’ю:

— Тому ми, як християни і як спільнота УКУ, розпочинаємо низку заходів для виконання нашого святого обов’язку та запрошуємо до співпраці представників інших релігій, які готові стати на захист природного устрою подружжя та базових цінностей сім’ї. Сьогодні цими союзниками є наші брати-мусульмани, в релігійному вченні яких подружжя та сім’я посідають особливе місце і яким не байдужа доля цього світу, — цитує о. ректора прес-служба УКУ.

В рамках симпозіуму доповідачі та експерти наголошували на важливій ролі чоловіка та жінки у творенні подружжя. Докторант Папського Григоріанського університету (Італія) Марія Хома говорила про образ жінки у Старому Завіті та зауважила, що ці старозавітні біблійні образи — парадигми, які залишаються актуальними і в наш час.

Образ Марії в Корані докладно представив у своїй доповіді Роман Назаренко, докторант Тілбурзького університету (Нідерланди), який підкреслив, що він демонструє нам роль жінки-матері як продовжувачки людського роду.

Тетяна Євлоєва, представниця Всеукраїнської асоціації громадських організацій «Альраід», розповіла більше про стереотипне мислення українців щодо жінки-мусульманки.

В традиційній мусульманській сім’ї чоловік грає керівну роль, тому що від нього початок і за ним останнє слово, а не тому, що він перевершує жінку, зауважив керівник відділу зв’язків із громадськістю Духовного управління мусульман України «Умма» Олег Гузік:

— Сім’я — це певного роду маленьке суспільство, в якому має бути керівник. Всевишній приписує цю роль чоловікові — бути головою. Можливо, тому що його фізіологія відповідає цій функції. Однак це не означає, що стосунки між чоловіком і жінкою — це як стосунки між керівником і підлеглою, — пояснив він.

Організаторами симпозіуму виступили Інститут родини та подружнього життя УКУ спільно з Центром міжконфесійного та міжрелігійного діалогу «Лібертас». Це перший захід, який цього року проводили в рамках серії міжрелігійних симпозіумів «Сімейні цінності перед викликами секулярного світу». У майбутньому команда Інституту планує організовувати такі заходи з представниками різних релігій кожного семестру.

Довідка:

Заснування Українського католицького університету (УКУ) в Україні, що відбулося 28 червня 2002 року, увінчало собою майже столітні зусилля і прагнення Української греко-католицької церкви та українських науковців створити вищий навчальний заклад, який виростав би на ґрунті християнської духовності, культури та світогляду і став би освітнім та науковим центром загального значення, а також місцем екуменічного діалогу й порозуміння в Україні.

Український католицький університет успадкував і продовжує наукову діяльність Греко-католицької Богословської академії, яку створив у 1928–1929 роках у Львові митрополит Андрей Шептицький, а очолив її перший ректор о. Йосиф Сліпий. Після приходу в Галичину радянських військ у вересні 1939 року академію було закрито, а студентів репресовано. Внаслідок німецького бомбардування 15 вересня 1939 року зруйновано академічну Церкву Святого Духа і бібліотеку. Під час німецької окупації в академії, хоч і з невеликим професорським складом, відновилося навчання, а в 1942 році Апостольський престол навіть дозволив навчальному закладу створити аспірантуру. З 500 студентів, які навчалися у 1941–1944 роках, лише 60 отримали дипломи. Після повторної радянської окупації навесні 1945 року Богословська академія була остаточно закрита. Значна кількість випускників та професорів, зокрема багатолітній ректор, а після смерті митрополита Андрея Глава УГКЦ Йосиф Сліпий, опинилися в сибірському ГУЛАГу.