Іслам - це перша основа, на якій формується будь-яка мусульманська нація. Це її доля, її вибір, її славна історія. Без Ісламу неможливо уявити майбутнє нації. Без Ісламу це вже не мусульманська нація. Це зовсім інше співтовариство. Якщо ж постає питання про відродження мусульманської нації, то Іслам повинен бути основою стратегії.
Єдність. У Корані сказано: «Адже це Він підтримав тебе і допомогою і [доблестю] віруючих, серця яких він згуртував [вірою]. Якби ти витратив все, що є на землі, то не зміг би злити воєдино їхні серця, однак Аллах з'єднав їх, тому що Він - великий, мудрий» (Коран, 8:62-63).
Те, що Іслам є найкращою основою для об'єднання і згуртованості, показує досвід і історія. Ворожнеча, внутрішні суперечності і розбіжності - перші ознаки загибелі нації. Про що може йти мова, коли немає національної єдності? Постає питання, як згуртувати націю і об'єднати її сили заради спільної справи.
Для цього потрібна загальнонаціональна ідея, у яку повинні вірити всі. І не треба плутати цю загальну ідею з вузькими і обмеженими партійними ідеями, що виражають інтереси обмеженої категорії людей. Ідея повинна бути визнана всіма і відповідати переконанням, цінностям і вірі всього народу. Ця ідея повинна створювати дух єдності, як морального, так і духовного. Заохочувати братерство і взаємодопомогу аж до жертовності, і дати такий стимул, який виявиться сильнішим кровних, економічних, особистих чи будь-яких інших стимулів.
Культура. Що стосується культури, існує дуже небезпечне явище, яке відбувається серед мусульманських народів і видається за процес національного відродження. Це явище можна назвати «троянським конем».
Приведу кілька прикладів з життя Криму і кримських мусульман.
Ми спостерігаємо «розвиток» або, як деякі це називають, «відродження» кримськотатарської культури. Як це виражається? Наприклад, у проведенні конкурсів краси на зразок «Міс східна красуня», де мусульманські дівчата показують свої східні принади, поява різних дівочих музичних груп або співачок і танцівниць, так само, як чоловічих груп і співаків, ді-джеїв, створення молодіжних клубів та організацій кримськотатарської молоді.
Питання от у чому. Чи можна вважати все це процесом «відродження культури» цього народу тільки тому, що виконавці, учасники і ініціатори є кримськими татарами? Звісно, не можна. Чи можна так вважати тільки тому, що пісні співаються кримськотатарською мовою або заходи проводяться в оточенні якоїсь східної атрибутики? Ні.
Насправді, якщо проаналізувати зміст, ідеї та цінності, до яких закликає ця нова культура, ми побачимо, що вона чужа, імпортна і скопійована. Лише переведена на іншу мову і перефразована. Нашій молоді прищеплюють «чужу» культуру, замасковану під «свою».
А ми ведемо мову про національну культуру як одну з основ стратегії національного відродження, ми маємо на увазі споконвічну і справжню культуру мусульманського народу, не ту культуру, що сформувалася під час імперської і більшовицької окупації та політики, а культуру, яка формувалася протягом багатьох століть розквіту і перемог.
Мова. Мова – важливий фактор у стратегії національного відродження. Він сприяє самоідентифікації і заважає асиміляції; несе відбиток культури, мислення, релігії і цінностей; передає код і національну пам'ять; відіграє роль поширення і пізнання. Але є важливий момент, який далеко не всі розуміють.
Щоб відродити мову, недостатньо одних розмов або пропаганди. Адже проблема використання мови - це, в основному, проблема молодого покоління, яке виросло в середовищі іншої мови, яке більше спілкується і отримує інформацію іншою мовою.
Доти, поки не буде рівних і конкурентоспроможних каналів телебачення, радіо, газет, книг і журналів, говорити про відродження мови досить складно.
Повторюся, якщо скажу, що мова йде не просто про те, щоб було телебачення, газети та п'ятничні проповіді в мечетях рідною мовою, а про якість і рівень інформації.
Хто ж відповідає за цю роботу? У першу чергу, сама нація, потім її інтелігенція, громадські і культурні діячі, політичні лідери та партії. Все в наших руках.
«І не змінить Аллах становище людей, поки люди не змінять себе» (Коран, 13:11).
Сейран АРИФОВ
За матеріалами Іслам для всіх
