Однією з найяскравіших тенденцій дострокових парламентських виборів в Україні стало оновлення партійних списків провідних політсил і поява нових партій, що претендують на лідерство в українській політиці. Це тенденція дала шанс молодим людям спробувати себе на політичній ниві. Торкнулася вона й громади українських мусульман, активно залучених до життя громадянського суспільства, особливо після подій Революції Гідности.
У попередні роки представницький орган кримських татар, Меджліс, традиційно активний у політиці, фактично був головним представником українських мусульман в органах влади. У період парламентських кампаній Меджліс висував своїх кандидатів у списки деяких партій та мобілізував кримських татар на підтримку цих політсил. Внутрішня консолідація кримськотатарського народу давала можливість Меджлісу забезпечувати партіям певну електоральну підтримку, передусім у Криму. Членів представницького органу регулярно обирали до кримського парламенту та Верховної Ради України від різних партій та політичних об’єднань. Але за останні п’ять років внутрішньополітичне поле України зазнало значних змін — це відбилося на Меджлісі кримськотатарського народу й на всій мусульманській громаді України.
Реагуючи на нову політичну ситуацію в країні, представники мусульман беруть участь у передвиборчій кампанії. Передусім довелося міняти тактику Меджлісові: давніше кандидати від кримських татар практично завжди йшли до Ради за списком однієї з партій, але перед цими виборами Меджліс висунув своїх представників у списках кількох політсил.
Знаменитий дисидент, ветеран української політики, колишній голова Меджлісу кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв на попередніх виборах замикав першу п’ятірку в списку Блоку Порошенка. До парламенту нового скликання він іде з тою самою політичною силою, що втратила позиції в рейтингу та зазнала ребрендингу. У списках «Європейської Солідарности» Мустафа Джемілєв має 6-й номер. Лише на дві позиції нижче, на 8-му місці, — заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз. Під час президентської кампанії він був довіреною особою Петра Порошенка й не раз публічно висловлювався на його підтримку. На відміну від Мустафи Джемілєва, Ахтем Чийгоз уперше балотується до українського парламенту.
Голова Меджлісу й досвідчений кримськотатарський політик Рефат Чубаров несподівано для багатьох опинився в першій п’ятірці політичної партії «Сила і честь», очолюваної Ігорем Смешком. Пан Рефат — нинішній народний депутат, що 2014 року пройшов до парламенту за списком БПП. У цьому скликанні Ради Рефат Чубаров — член Комітету з прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин. Саме голова Меджлісу в кількох інтерв’ю пояснив позицію цього представницького органу щодо делегування кримських татар у списки різних політичних сил. А ще він підтвердив, що отримав запрошення від трьох партій, але вибрав «Силу і честь», бо план Смешко з деокупації Криму перегукується з позицією Меджлісу.
Еміне Джапарова (Еміне Джеппар), нинішня заступниця міністра інформаційної політики, балотується разом з новою політичною партією «Українська стратегія Гройсмана». Прем’єр Гройсман 2014 року пройшов до Верховної Ради за списком Блоку Порошенка, але на цих виборах вирішив просувати власну політсилу. Еміне Джапарова отримала 4-й номер у списку партії. До 2014-го вона працювала ведучою телеканалу АТР, від лютого того ж року — журналістом «Радіо Свобода», потім була радником міністра інформполітики, а навесні 2016-го обійняла посаду заступниці міністра. Для неї це перший досвід висування до найвищого законодавчого органу країни.
Ще одна кримська татарка, член президії Меджлісу Ґаяна Юксель також уперше балотується до Верховної Ради. Донедавна часу вона була директором інформаційного агентства QHA, а нині — радник міністра молоді та спорту. Ґаяна Юксель увійшла до списку Партії зелених України під 14-м номером. І хоча партія навряд чи має шанси потрапити до парламенту, факт висування значущий сам із себе.
Якщо говорити про кандидатів-мусульман, що не входять до складу Меджлісу, то їх теж чимало. Молода політична активістка, голова громадської організації «Солідарна молодь» Динара Габібуллаева балотується до парламенту під 36-м номером у списку «Європейської Солідарности». Дівчина походить з азербайджанської сім’ї, народилася в Дніпрі та встигла взяти участь у кількох проєктах, спрямованих на розвиток політичної освіти й культури молоді. За її словами, вона «амбітний політик».
Кандидати, що мають мусульманське походження чи декларують свою належність до Ісламу, висуваються й за списками інших партій. Серед них як відомі у своєму середовищі люди, так і ті, відомостей про кого не так багато. Зокрема, турецький бізнесмен Кадем Ергюль (№ 67 у партії «Сила і честь»), президент Федерації бойового самбо Ельхан Велієв (№ 51 в списку «Опозиційної платформи» Медведчука), голова Федерації греко-римської боротьби Полтавської области Рустам Азізов (№ 83 у списку Радикальної партії Ляшко), голова Асоціації арабських лікарів України, хірург Рамі Абу Шамс (№ 17 в партії «Патріот»), співробітник секретаріату Кабміну Тимур Таштанов та ін.
Найширше представлені мусульмани у списках нової політичної сили — партії «Голос» Святослава Вакарчука. Відомий кримськотатарський бізнесмен, делегат Курултаю кримськотатарського народу Рустем Умеров отримав 18-й номер у списку «Голосу». Молодий політик (Рустемові 37 років. — Ред.) ще студентом долучився до суспільно-політичної діяльности, був засновником Фонду розвитку Криму. Згодом Рустем Умеров став радником Мустафи Джемілєва з економічних питань, супроводжував його в офіційних візитах та на прийняттях. Нині це один з найуспішніших кримськотатарських бізнесменів і меценатів. Пан Умеров — виконавчий директор компанії ASTEM, що працює в галузі інформаційних технологій, комунікацій, інфраструктури в 10 країнах.
Відома громадська активістка, правозахисник Таміла Ташева має в списку «Голосу» 26-ту позицію. Вона відома передусім як співзасновниця й нинішня керівниця громадської організації «КримSOS». Перед цим пані Ташева працювала піар-менеджером групи «ТІК», але після анексії Криму зосередилася на громадській та правозахисній діяльності. Дотепер вона один із найактивніших діячів у царині захисту прав внутрішніх переселенців і збереження в міжнародному порядку денному «кримського питання». У разі обрання народним депутатом, що цілком реально, Таміла Ташева планує працювати в тому самому напрямку.
До списку «Голосу» потрапили кримськотатарський журналіст, автор і ведучий кількох телевізійних проєктів Ділявер Саідахметов (№ 73), відомий український релігієзнавець, перекладач Корану українською мовою Михайло Якубович (№ 76). У нижній частині списку опинився й голова Херсонського міського Меджлісу Ібрагім Сулейманов (№ 154). Це характеризує загальний принцип формування списку «Голосу»: молоді активні професіонали, успішні у своїй сфері діяльності.
Значні зміни у внутрішній українській політиці, запит на кардинальну зміну її обличчя вплинули й на мусульманську частину громадянського суспільства. Мусульмани з активною громадською та політичною позицією взяли участь у передвиборчій кампанії, опинившись у списках щонайменше половини політичних сил. Вони балотуються здебільшого від проєвропейських демократичних і патріотичних партій, що теж характеризує українську мусульманську спільноту. До виборів лишилося не так багато часу, але, вважаючи на останні рейтинги, в парламенті нового скликання буде принаймні кілька депутатів-мусульман.
