За роки анексії Криму кожна друга політично вмотивована кримінальна справа на півострові — проти кримського татарина. Загалом проваджень є 38, а адмінсправ за надуманими приводами — тисячі, кажуть правозахисники.
Вісім років колонії суворого режиму — такий вирок суду в окупованому Криму щодо заступника голови Меджлісу Ахтема Чийгоза вкотре шокував Україну. Російська влада звинувачує його в організації масових заворушень, що відбулися 26 лютого 2014 року під будівлею Верховної Ради Криму. Тоді мітингувальникам протистояли проросійські активісти, зокрема з партії «Русское единство». Але до них окупаційна влада півострова питань немає. Кримінальному переслідуванню піддають лише тих, хто того дня вийшов захистити єдність України.
Масові «адмінки»
Кримінальна справа Ахтема Чийгоза — не єдина щодо кримських татар за останні три роки після анексії Криму. Для тиску на них російські правоохоронці використовують перевірені засоби: затримання, арешти активістів, не згодних з офіційною позицією влади. Здебільшого, як казати про адміністративні правопорушення, затримують за кількома статтями: участь у несанкціонованому мітингу; одночасне перебування людей у громадському місці, що призвело до перешкоджання руху пішоходів або транспортних засобів; розміщення та розповсюдження екстремістських матеріалів у соцмережах.
— Більшість людей, що їх притягали до відповідальності за цими адмінстаттями, уже відсиділи від трьох до 12 діб, — каже правозахисниця Ліля Гемеджі. — Мене дивують постанови, за якими притягали до адмінвідповідальності кримських татар.
Наприклад, пояснює правозахисниця, коли до оселі когось із кримських татар приїжджає російська поліція для обшуку або затримання, і сусіди виходять на вулицю, щоб підтримати чергову жертву режиму, усіх їх фіксують на камеру і пізніше притягають до адміністративної відповідальності за участь у несанкціонованому мітингу. Хоча ніякого мітингу, плакатів чи скандування по суті не було.
Найбільше адмінпорушень «учинено» кримськими татарами ще в травні 2014 року, коли вони виходили на вулиці, протестувавши проти заборони в’їзду до півострова лідера кримських татар Мустафи Джемілєва.
— Тоді було виписано понад сотню штрафів, — пригадує адвокат Еміль Курбедінов.
Правозахисники впевнені, що «адмінки» мають свою мету: таким чином окупаційна влада намагається залякати кримських татар і стримати їхню громадянську активність. Загалом, за даними громадської організації КримSOS, за три роки сталося понад півтисячі адміністративних затримань кримських татар.
Кримінальні переслідування
Якщо казати про кримінальні справи, то здебільшого їх порушували за так звані масові заворушення 26 лютого 2014 року. Також ідеться про кримінальну справу за належність організацією «Хізб ут-Тахрір», визнаної в Росії за терористичну, — за звинуваченнями в екстремізмі та тероризмі.
— Наприклад, за справою «Хізб ут-Тахрір» у СІЗО сидять уже 15 людей. Ще трьох вже засудили до п’ятьох років позбавлення волі, а одного — Руслана Зейтуллаєва — до 15 років ув’язнення. Їх уже етапували до різних частин Росії. Руслана, зокрема, до Башкирії, — каже адвокат Еміль Курбедінов.
Кримінальні справи за екстремізм і тероризм — це той інструмент, завдяки якому окупаційна влада бореться з тими, хто не підтримує анексію Криму Росією, кажуть правозахисники. Наприклад, щодо колишнього голови Бахчисарайського району Ільмі Умерова Федеральна служба безпеки Росії порушила кримінальну справу за те, що він у березні 2016 року, перебуваючи на материковій частині України, в інтерв’ю заявив про необхідність посилення антиросійських санкцій і повернення Криму під юрисдикцію Києва. За це Умерова звинувачують у «заклику до порушення територіальної цілісності Росії». Суд над ним триває і донині. Йому загрожує до п’ятьох років позбавлення волі.
За даними громадської організації КримSOS, за три роки анексії з 66 фігурантів політично вмотивованих справ кожен другий є кримський татарин. З-поміж них 20 уже перебувають у місцях позбавлення волі.
Проте, за словами колишнього заступника голови Меджліса Нарімана Джеляла, ці цифри орієнтовні: затримань і справ набагато більше.
— На жаль, навіть перебуваючи в Криму, ми не завжди маємо всю інформацію. Бо люди налякані та бояться резонансу або погіршення ситуації через публічність їхніх справ, тож вони не завжди повідомляють про порушені проти них справи, — говорить Наріман Джелял.
Окрім адміністративних і кримінальних справ, кримських татар піддають ще й дискримінації за національною ознакою: їх звільняють з роботи, їхній бізнес зазнає утисків, кажуть правозахисники. У покращення ситуації вони не вірять і прогнозують збільшення числа справ.
Джерело: DW
Читайте за темою:
ЄС наполягає на звільненні Ахтема Чийгоза
Ісламізм, якого нема: як Кремль демонізує українських мусульман
