Уніфікація календаря хіджри, що дозволить мусульман усього світу відзначати релігійні свята і знаменні дати в історії Ісламу одночасно, − давно назріла необхідність, оскільки зачіпає найважливіші інтереси умми. Важко не погодитися з твердженням, що різночитання під час визначення початку місяців можуть стати причиною суперечок послідовників Ісламу про час виконання обрядових практик, що протирічить релігійним розпорядженням про збереження єдності та згуртованості.
Тому протягом трьох років готувалася масштабна наукова конференція, присвячена уніфікації календаря хіджри. Цей давно очікуваний форум відбувся в Стамбулі з 28 по 30 травня 2016 року. Її учасники − богослови,
Особливу увагу учасники приділили впливу цієї проблеми на становище мусульманських меншин на Заході, оскільки вона є причиною розрізненості під час посту, свят і різних релігійних заходів, що позначається як на їх єдності і репутації, так і на репутації Ісламу в західних суспільствах.
Крім того, під час конференції підкреслювалося, що сучасні богословські дослідження, націлені на об’єднання шаріатських норм, мусульманської правової спадщини і досягнень сучасної науки (зокрема астрономії), повинні дати остаточні і категоричні відповіді на запитання, що стосуються визначення дат релігійних свят.
Вчені прийшли до згоди з приводу найважливіших норм і положень, які повинен містити в собі календар. Виходячи з цього, представлені на конференції проекти вони об’єднали у два основних:
1. Єдиний календар. Початок кожного місяця за місячним календарем буде єдиним як для Сходу, так і Заходу.
2. Подвійний календар, в якому світ поділений на дві частини: Східну (Азія, Австралія, Африка та Європа) і Західну (Північна і Південна Америки). Згідно з цим проектом, початок кожного місяця в Східній і Західній частинах збігається на 75%.
Після розгляду всіх зауважень і переваг кожного з проектів та результатів роботи над ними, було проведено голосування, на якому більшість − дві третини − голосів присутні віддали за перший проект. Нижче представлені деякі постанови і рішення, за які проголосували на конференції:
1. Затвердити астрономічні підрахунки, що визначають вірогідність побачити сходження молодого місяця.
2. Представити проект Організації ісламського співробітництва (OІC) для його затвердження.
3. Організувати наукові комітети зі спостереження за фазами місяця, оснащені сучасними приладами для спостереження, визначення часу появи нового місяця буде ґрунтуватися на даних астрономів.
4. Закликати мусульманські меншини до єдності дотримання посту, розговіння, а також закликати їх скористатися тією перевагою, яку вони отримають від єдиного календаря, заснованого на постановах конференції, видання якого заплановано на найближчий час.
Ініціатором та організатором конференції виступило Управління у справах релігії в Туреччині разом з Міжнародним астрономічним центром, Європейською Радою з фатв і досліджень за участю низки наукових організацій та академій з фікху, комітетів з фатв.
У конференції взяли участь представники низки астрономічних інститутів та організацій, які випускають календарі в багатьох країнах світу: Ісламська організація зі спостереження за молодиком; Календар Умм
Про давно назрілу необхідність єдиного календаря хіджри розмови йшли не один рік. Так, про це ще в 2009 році заявляв генеральний секретар Організації Ісламська конференція професор Екмеледдін Іхсаноглу на симпозіумі з уніфікації календаря хіджри, що пройшов у Тунісі 11 червня.
Нагадаємо, мусульманський календар бере свій початок від переселення пророка Мухаммада з Мекки до Медини, здійснене у вересні 622 року (між 8 і 21 або 24 вересня), і називається хіджра (з араб. − «переселення»). За халіфа Омара I (правив в 634−644) рік хіджри був оголошений початком мусульманського літочислення. Тому хіджрою почали називати і мусульманську еру. Відомі календарі місячної хіджри (широко поширені в багатьох країнах Близького і Середнього Сходу та деяких інших) і сонячної хіджри (в Ірані, Афганістані, Туреччині та інших).
Вихідний момент місячної хіджри в перерахунку на григоріанське літочислення відповідає 16 липня 622 року, а сонячної хіджри − 20−21 березня (дата весняного рівнодення).
Мусульманський місячний рік містить 354 дня, розподіл днів по місяцях в календарях хіджри відрізняється від прийнятого григоріанським календарем, який використовується практично у всьому світі. Переведення дат хіджри на григоріанський стиль і навпаки здійснюється за спеціальними формулами і таблицями.
Одним із найважливіших календарних питань для мусульман є точна дата настання священного для них місяця Рамадан (Рамазан).
Рамадан (رمضان) або Рамазан − місяць обов’язкового для мусульман посту (саум) та один з п’яти стовпів Ісламу. У цей період послідовники Ісламу в денний час відмовляються від прийому їжі, пиття, куріння та інтимної близькості. Сенсом посту є випробування волі заради торжества духу над бажаннями плоті, концентрація уваги на своєму внутрішньому світі з метою виявлення і знищення гріховних схильностей і каяття у скоєних гріхах, боротьба зі своєю гординею заради смирення з волею Творця. Тривалість місяця становить 29 або 30 днів і залежить від місячного календаря. Пост починається з початку світанку (після ранкового азану) і закінчується після заходу сонця (після вечірнього азану). Щодня після нічної молитви (іша) мусульмани колективно здійснюють добровільну молитву таравіх, що складається з 8 або 20 ракаатів.
У перший день місяця Шавваль, на честь закінчення Рамадану, проводиться свято розговіння (Ід
У 2016 році послідовники Ісламу в Україні зустрінуть Рамадан о 02:59 за Гринвічем в неділю, 5 червня 2016 року, що відповідає 29 числу місяця Шаабан 1437 р. х.
Джерело: Іслам для всіх
