Право на життя в окупованому Криму

Кримська польова місія з прав людини презентувала в Києві моніторинговий огляд за червень 2015 року. Звіт про дотримання громадянських прав на анексованому півострові представили координатор Кримської польовий місії Ольга Скрипник та аналітик місії Віссаріон Асєєв.

За словами правозахисників, кримінальні справи, які відображає польова місія, не є поодинокими випадками. У Криму створюється «правова» система з використанням репресій, залякування, тиску, спрямована на згортання громадянських прав і свобод, в першу чергу свободи слова. Ці справи є системними, вони демонструють, яким чином влада може чинити тиск на українських та кримськотатарських активістів. В якості ілюстрації, правозахисники привели кілька прикладів з нинішньої практики розслідування кримінальних справ на півострові. Звернімося до фактів.

Справа Тимура Шаймарданова і Сейрана Зінедінова

9 червня 2015 року Слідчий комітет Російської Федерації повідомив родичів про призупинення попереднього слідства у кримінальній справі, порушеній за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 105 КК РФ (навмисне заподіяння смерті іншій людині) за фактом зникнення Зінедінова С. С. і Шаймарданова Т. Д.

Відзначимо, що Тимур Шаймарданов і Сейран Зінедінов зникли в травні 2014 року. Шаймарданов, один з ініціаторів групи «Український народний дім», координував пошуки іншого активіста цього об’єднання Леоніда Коржа. Зінедінов же стверджував, що обидва активіста викрадені представниками так званої «кримської самооборони». За інформацією родичів Сейрана Зінедінова, у них є (або їм показували) відео з камери спостереження АЗС, на якій видно, що неподалік від заправки біля активіста зупинився автомобіль (номер і марка через відстань не визначаються) і людину насильно посадили в машину. В обох випадках є достатні підстави говорити про насильницький характер зникнення.

Також відзначимо, що за даними УФМС по Республіці Крим «Шаймарданов Т. Д. і Зінедінов С. С. після зникнення кордон Російської Федерації не перетинали». Таким чином, дотримання права на життя двох кримськотатарських активістів і проведення ефективного розслідування є обов’язком органів «російський влади». Однак слідство зупинено.

— Призупинення справи говорить про те, що російська влада не має наміру розслідувати ситуацію з цими зникненнями, — прокоментував ситуацію Віссаріон Асєєв.

Однак цей приклад не найцинічніший в сучасній кримської слідчій практиці.

— Є ще одне підтвердження. Це справа Решата Аметова, який був убитий 3-го березня. Справу також припинено і розслідування більше не ведеться, а це було жорстоке вбивство з тортурами. Ці приклади показують, що ефективного слідства у Криму не проводиться, — додала Ольга Скрипник.

За словами Віссаріона Асєєва, через те, що ці справи не розслідуються, право на життя в Криму буде завжди під загрозою.

«Справа 26 лютого»

8 червня в Сімферополі відбулося чергове судове засідання, яке продовжило термін арешту фігуранту цієї справи Алі Асанову до 15 серпня. 18 червня інший фігурант справи Ескендер Небіев був випущений з-під варти. Як повідомив адвокат затриманого, слідчий змінив запобіжний захід за два дні до закінчення терміну арешту і випустив під поручительство Муфтія Криму Еміралі Аблаєва. Заступнику голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахмету Чийгозу прожовжено термін арешту до 19 листопада.

— Поки нам відомо про 8 фігурантів. Під арештом 3 людини — Ахмет Чийгоз, Алі Асанов і Мустафа Дегерменджі, — розповіла Ольга Скрипник.

Як зазначають правозахисники, в рамках цієї справи жителів Криму ув’язнюють за дії, вчинені в період до встановлення російського контролю над півостровом, оскільки «Справу 26 лютого» порушено у зв’язку із зіткненнями, що мали місце в Сімферополі 26 лютого 2014 року.

«Справа 3 травня» і «Черкаська справа»

5 червня завершено розслідування трьох кримінальних справ щодо подій, які сталися 3 травня 2014 року під час зустрічі кримських татар зі своїм лідером Мустафою Джемілєвим, якому заборонили в’їзд до Криму. Слідчий Комітет Росії інформує, що управлінням з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Слідчого комітету РФ по Республіці Крим завершено розслідування кримінальних справ стосовно трьох жителів Республіки Крим. Вони звинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 318 КК РФ (застосування насильства, небезпечного для здоров’я, стосовно представника влади у зв’язку з виконанням ним своїх посадових обов’язків). За даними слідства, вдень 3 травня 2014 року обвинувачені на ділянці автодороги поблизу прикордонного пункту пропуску «Армянськ» («Турецький Вал») застосували насильство щодо співробітників міліції особливого призначення «Беркут», заподіявши їм тілесні ушкодження.

У червні стало відомо про нову кримінальну справу стосовно проукраїнських активістів Криму, яка отримала назву «Черкаська справа». Вона так само, як і «Справа 26 лютого», порушена стосовно громадян України щодо подій, що сталися до встановлення російського контролю над кримським півостровом і навіть не на території Криму.

2 червня сайт прокуратури Росії помістив інформацію, що «прокурор Криму ініціює розслідування за фактом нападу праворадикалів на автобус з кримчанами під Черкасами». Кримчанами в цьому випадку є співробітники колишнього спеціального підрозділу МВС України «Беркут», які залучалися для насильницького розгону учасників Євромайдану в Києві 19 лютого 2014 року.

Слідчі органи стали складати списки учасників, які виїжджали за межі Криму для участі в акціях Євромайдану, що нібито підтверджує їх причетність і до подій під Черкасами. Вісім сторінок справи свідчать, що російська прокуратура Криму має намір переслідувати близько 50 осіб. У список потрапили відомі правозахисники, активісти та політики. Зокрема, в ньому фігурують Рефат Чубаров, Ахтем Чийгоз, Заїр Смедляєв, Андрій Щекун, сім’я Ковальських, Едуард Леонов, Сергій Юрченко, Сергій Мокренюк, Олександр Костенко та інші кримчани. Однак, за словами правозахисників, ці люди не мають стосунку до подій під Черкасами.

«Справа Хізб-ут Тахрір»

Ця кримінальна справа відкрита щодо осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, передбаченого ст. 205.5 КК РФ (Організація діяльності терористичної організації та участь у діяльності такої організації). У травні слідчим у справі було винесено постанову про відвід адвоката від участі в провадженні у кримінальній справі в якості захисника обвинувачених. 4 червня 2015 року слідством було відмовлено і в наданні копій самих процесуальних рішень про відсторонення адвоката від захисту. Таким чином, обвинувачені були позбавлені права на захист і навіть не мають можливості ознайомитися з мотивованим рішенням, яким їх адвокат був відсторонений від участі у справі.

— Справу відкрито ще взимку стосовно чотирьох кримських татар, які підозрюються у зв’язках з Хізб-ут Тахрір, організації, визнаної в Росії терористичною. Слідчими було винесено постанову про відвід адвокатів, тобто обвинувачені позбавлені права на захист, вони навіть не мають можливості ознайомитися з документами справи, — прокоментувала Ольга Скрипник.

За її словами, серед мусульман Криму з’явилися побоювання, що будь-яка людина, що сповідує Іслам в будь-який момент може стати підозрюваним у зв’язках з Хізб-ут Тахрір. Справа в тому, що в Україні ця організація не була заборонена і вільно поширювала свої матеріали. У будинках дуже багатьох кримських татар може виявитися література, пов’язана з Хізб-ут Тахрір. Мало того, в списку екстремістської літератури, забороненої в Росії, майже 3000 книг, серед яких багато текстів, пов’язаних з Ісламом, що ніколи не були заборонені в Україні.
В одній статті неможливо згадати всі резонансні справи, що сталися в Криму після окупації. Є ще «Справа Костенко», «справа Краснова» «Справа Сенцова і Кольченко» і багато інших. Аналітик Кримської польовий місії з прав людини Віссаріон Асєєв заявив, що, аналізуючи ситуацію в Криму за останній рік, він прийшов до простого висновку: єдиною умовою дотримання прав людини в Криму може бути тільки деоккупація і відновлення суверенітету України над Кримом.