«Росія — країна можливостей. Особливо для правоохоронних органів», — розмірковує адвокат Микола Полозов у перерві між засіданнями суду у справі заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза. Він розповідає про те, як слідство використовує різні можливості для тиску на захист і підсудних.
Чийгоза звинувачують в організації масових заворушень 26 лютого 2014 року, коли біля будівлі Верховної Ради Криму відбулися зіткнення між татарами та прихильниками партії «Русское единство». Перші виступали проти анексії Криму, другі підтримували приєднання півострова до Росії.
У цій же справі проходять ще кілька людей, їх судитимуть окремо. Полозов вважає, що справу спеціально розділили: у процесі Чийгоза суд прийме частину доказів, які потім, в справах інших підсудних, будуть застосовуватися автоматично, і вийде «конвеєр».
Особливість процесу Чийгоза в тому, що підсудний не має змоги перебувати у будівлі суду. Він сидить у слідчому ізоляторі, який знаходиться в 10 хвилинах ходи від суду, і ставить запитання через відеозв’язок. Участь у процесі тільки через відеозв’язок передбачено для підсудних за деякими видами злочинів: тероризм, шпигунство, диверсія та організація масових заворушень. Бути присутнім не дозволяють тим підсудним, які можуть становити небезпеку для інших учасників процесу.
Відповідні поправки Держдума прийняла в 2014 році, застосовується ця норма вперше, розповідає Полозов. За його словами, насправді Чийгоза не пускають до суду, щоб ізолювати його. «Ти натиснув на кнопку, і вже не чути, що він говорить», — пояснює адвокат. Таким чином суд в
Піддавшись прозвучалим протиправним закликам, невстановлені особи кримськотатарської національності, діючи умисно, взяли участь у виниклих масових заворушеннях, що супроводжувалися застосуванням насильства і пошкодженням майна, ігноруючи законні вимоги представників влади, застосували фізичну силу стосовно представників руху «Русское единство» та самооборони Республіки Крим, прорвалися у будівлю Верховної Ради Автономної Республіки Крим (Государственного Совета Автономной Республики Крым), де пошкодили майно, заподіявши матеріальну шкоду в розмірі понад 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Слідчий комітет Росії
Крім того, перебуваючи в СІЗО, Чийгоз позбавлений нормального спілкування з адвокатом — щоб обговорити щось конфіденційно, Полозову доводиться відвідувати свого підзахисного в ізоляторі.
Ми розмовляємо з адвокатом якраз дорогою в СІЗО. Він вирішив поспілкуватися з Чийгозом особисто під час однієї з перерв між засіданнями. На виході Полозова зустрічає група підтримки Чийгоза — зо два десятки людей. «Здрастуйте, Миколо. Як робота? Молимося за вас», — говорить один із них.
Групу підтримки очолює керівник ЦВК Курултаю Заір Смедляєв. Увечері, як завжди, він записує на телефон коротке відео, в якому Полозов розповідає, як пройшов черговий день у суді. Сам адвокат описує кожен проведений в суді день на своїй сторінці в Facebook.
Справу Чийгоза суд почав розглядати 2 серпня. Зараз йде допит потерпілих звинувачення — рутинна робота. Зрідка присутніх веселять відповіді новоспечених росіян, які забули, що два роки тому були громадянами України.
Наприклад, потерпілий В’ячеслав Фатуєв 20 вересня розповів, що вирішив піти на той самий мітинг як громадянин Росії. «Тоді не був громадянином Росії, але родом з Росії», — відразу ж виправився він.
Ще один потерпілий — інспектор народного ополчення Олексій Косинцев — не зміг відразу відповісти на запитання про те, громадянином якої країни він був 26 лютого 2014 року. «Швидше за все, України», — сказав він, подумавши секунд 15.
Полозов вважає, що всіх потерпілих, які були українцями 26 лютого 2014 року, згідно із законом, треба прибрати з процесу (поки таких 34 людини з 35 допитаних). Крим тоді теж був територією України —
«У статті 12 Кримінального кодексу йдеться, що якщо іноземний громадянин на території іноземної держави вчинив злочин стосовно іноземного ж громадянина, то в Російській Федерації його нема за що судити», — каже Полозов.
Під великим питанням, зокрема, громадянство суддів. Двоє з них у справі Чийгоза працювали у Верховному суді Криму ще до анексії. За словами адвоката, комісію з питань громадянства при Президентові України вони не проходили.
За майже два місяці в суді було допитано близько половини потерпілих; всього їх 84. Після цього будуть допитувати 78 свідків звинувачення, а потім — потерпілих і свідків захисту. Їх приблизно стільки ж, скільки і у звинувачення. Тобто процес буде довгий, каже адвокат.
За словами Полозова, свідчення більшості потерпілих на процесі дуже схожі: постраждав під час зіткнень, Чийгоза не бачив, за медичною допомогою не звертався, медичних документів немає. Багато потерпілих
«З’ясовуємо, як стали потерпілими. [Виявляється] в самооборону прийшов слідчий і сказав: „Хто з вас там був? Всіх беремо“», — розповідає адвокат. Він вважає, що слідство цілеспрямовано збирало потерпілих, багато з них самі звертатися в поліцію не збиралися.
Обтяжувальною обставиною в справі Чийгоза є те, що під час зіткнень загинули дві людини: Віктор Пісний та Валентина Корнєва. Чоловік помер від серцевого нападу (заступник голови Меджлісу Ільмі Умеров каже, що Пісний не брав участі в мітингу і його смерть не пов’язана із зіткненнями), а жінка загинула в тисняві. 21 вересня в суді виступив чоловік Корнєвої Володимир Леонтьєв, який був з нею в той день біля Верховної Ради.
Він розповів, що бачив два автобуси з «молодчиками», у яких були біти. Леонтьєв заявив, що не пов’язує особистість Чийгоза із загибеллю своєї дружини. Також він розповів, що одяг його дружини був чистий, хоча слідчий йому говорив, що її «затоптали». Лікарі сказали йому, що у дружини виявлено
ПРИХИЛЬНИКИ МЕДЖЛІСУ
Порушення справи проти Чийгоза має суто політичні мотиви, вважає Умеров, оскільки він нині — людина номер один у Меджлісі. Раніше національному лідерові кримських татар Мустафі Джемілєву та голові Меджлісу Рефату Чубарову заборонили в’їзд до Криму, щодо них порушено кримінальні справи.
Сам Умеров теж під слідством. 12 травня стосовно нього порушили кримінальну справу. «Він підозрюється у скоєнні публічних закликів і дій, спрямованих на зміну територіальної цілісності Російської Федерації», — писала на своїй сторінці в Facebook прокурор Криму Наталія Поклонська.
Умерова судять за його висловлювання в ефірі кримського телебачення. Він заявив, що «Росія повинна піти з Криму і Донбасу». Слідчий відразу після арешту говорив, що протягом тижня все оформить і передасть матеріали справи в прокуратуру, яка відправить справу до суду, говорить Умеров. Але досі справа перебуває на стадії слідства.
Справа Умерова набула міжнародного резонансу, коли стало відомо, що його змусили проходити психіатричну експертизу і позбавили належної медичної допомоги. У заступника голови Меджлісу кілька серйозних захворювань, зокрема хвороба Паркінсона. Під час інтерв’ю він скаржиться, що намагається триматися, але ліва рука все одно «зрадницьки тремтить». Ми сидимо в кабінеті у нього вдома, в Бахчисараї. За спиною Умерова — килим зі східним сюжетом. «Ця картина називається „Рай“»,- каже він.
Оскільки четверо кримськотатарських лідерів перебувають під слідством, Меджліс по суті обезголовлений. Крім того, 29 вересня Верховний суд відхилив апеляцію на рішення кримського суду про заборону діяльності Меджлісу як екстремістської організації.
Це рішення дозволяє владі вважати екстремістами всіх членів представницького органу, каже Полозов. У центральному Меджлісі зараз 33 людини, але є ще й численні територіальні меджліси. Таким чином, під рішення суду підпадають близько 2,5 тис. осіб, уточнює Умеров.
Перший заступник голови центрального Меджлісу Наріман Джелял додає, що в позові прокуратури використовується словосполучення «прихильник Меджлісу», а під це визначення підпадає мало не кожен кримський татарин.
Меджліс — це громадська ініціатива і національний інститут, він не зареєстрований, зазначає політолог Ленора Дюльбер. Відповідно, незрозуміло, як влада його збирається забороняти. Умеров каже, що не приховуватиме статус члена Меджлісу. Цілком можливо, так само вчинять й інші.
Чергове рішення російського суду не вплине на діяльність Меджлісу, каже Джелял. За його словами, представницький орган татар вже підлаштувався під нові реалії: члени Меджлісу майже припинили збиратися і почали більше їздити, спілкуватися з народом, давати їм поради.
Умеров вважає, що російська влада в Криму проводить «велику акцію з залякування кримськотатарського народу». Мета її — зробити кримських татар лояльними, а якщо не вийде, то хоча б змусити їх замовкнути. Те, що незручний народ при цьому виявився мусульманським, стало для російської влади вдалим збігом, додає Дюльбер.
Російська влада після анексії Криму відразу зайнялася слідством щодо кримських членів радикальної мусульманської партії «Хізб
У кримськотатарському середовищі вважають, що справи за приналежність до «Хізб
НОВІ ЗАКОНИ
На початку вересня суд у Ростові засудив чотирьох кримських татар до 5 і 7 років позбавлення волі у справі про організацію осередку «Хізб
Дотепер у справі щодо членів «Хізб
Ставлення до «Хізб
Джемілєв заявляв, що «Хізб
Проблема насправді в тому, що представників «Хізб
Можна їх не любити, але садити цих людей за статтею у тероризмі несправедливо, зазначає адвокат. Він вважає, що треба піднімати рішення Верховного суду від 2003 року, коли партія була вміщена у список терористичних, і переглядати його. Крім того, серед 14 заарештованих у справі «Хізб
ФСБ Росії, працюючи над справами «Хізб
«ЦЕ ВВІЧЛИВІ ЛЮДИ»
Історію арешту
Після анексії Криму на півострові почастішали випадки викрадення людей, переважно кримських татар, кажуть лідери Меджлісу. Прокурор Наталія Поклонська заявляла, що з лютого 2014 року було зареєстровано 10 випадків викрадення, і тільки 3 з них стосувались кримських татар. Коментуючи резонансний випадок викрадення члена координаційної ради Всесвітнього конгресу кримських татар Ервіна Ібрагімова, Поклонська назвала три версії злочину: викрадення з метою викупу, комерційна діяльність Ібрагімова і «викрадення з метою дестабілізувати ситуацію в Криму, бажаючи обмовити правоохоронні органи Криму».
Після побиття
У той день вдома у сім’ї Куку було багато гостей. «Двір, як у кіно якомусь, був увесь в автоматниках. Неначе наркобарона якогось брали», — описує Мер’єм приїзд співробітників ФСБ. Вони сказали, що приводом для візиту стали кілька «екстремістських» репостів у «Однокласниках». Обшуку як такого не було, забрали кілька книг і ноутбук, а також поставили кілька запитань про те, як часто
«Ось це все, що вас цікавить? Для цього потрібно було бити людину і з автоматами до нас ломитися, лякати нас і дітей? Через такі от запитання щодо „Однокласників“»? — запитувала Мер’єм. Вони відповіли:
Наступного дня Мер’єм подзвонили і сказали, щоб
Кемал Куку став одним з кримських татар, які отримали медаль «За повернення Криму». Відправившись за телефоном сина 21 квітня 2015 року, розповідає Мер’єм, Куку кинув медаль на стіл у відділенні і сказав: «Ви ганьбите владу». Кемал Куку був хворий, і після цієї історії його стан серйозно погіршився. Він помер через два місяці, 27 червня.
Заарештували
Увірвавшись, правоохоронці відразу поклали правозахисника на підлогу і одягли на нього наручники. Цього разу обшук був серйозним — все перевернули, розповідає Мер’єм.
В той день в Криму було проведено більше десяти обшуків, за підсумками яких затримали чотирьох осіб. Прокурор Поклонська повідомляла, що затримані організатор і члени організації «Хізб
Деяких татар змушують не тільки доносити, а й обмовлювати, розповідає Дюльбер. Зокрема, батькам Мустафи Дегерменджі — одного з обвинувачених у справі 26 лютого, — пропонували дати свідчення на Чийгоза. Натомість обіцяли випустити сина, каже політолог.
Курбедінов вважає, що в цьому плані у ФСБ вийшла «пробуксовка», вони не врахували менталітет кримських татар. Наприклад, у справі «севастопольської четвірки» ніхто один одного не обмовив, хоча пропонували. Полозов теж вважає, що для російської влади позиція кримських татар стала несподіванкою; після невдалих спроб домовитися з лідерами народу влада вирішила піти шляхом видавлювання найбільш пасіонарних.
Частина татар вирішила поїхати. Їх кількість дослідники оцінюють в 15 тис., заявляв Чубаров. Це близько 5% кримськотатарського населення Криму, решта татар або не можуть виїхати, або навіть не розглядають такий варіант.
«Щоб зрозуміти кримських татар, потрібно лишитись чогось найдорожчого, а у нас найдорожче — це ось та земля, по якій ми ходимо, — каже Ленора Дюльбер, — Коли вся ця історія з зеленими чоловічками почалася, я у мами запитала: „Ми їдемо чи ми залишаємося“? Мама спокійно відповіла: „Куди? Все, ми приїхали“».
Джерело: BBC
