Після російської окупації Криму жителі півострова зіткнулися з серйозними порушеннями прав людини, йдеться у звіті правозахисної організації Freedom House (Дім свободи), опублікованому в березні 2015 року. Правозахисники зазначають, що політика дискримінації Кремля спрямована головним чином проти трьох груп - етнічної, релігійної та національної, які не підтримують анексію Криму Росією.
Готуючись до анексії Криму, російські державні медіа запустили кампанію дискредитації всього українського і намагалися насаджувати страхи щодо репресій, що насуваються, які нібито «українські фашисти» застосують по відношенню до етнічних росіян на півострові, йдеться у звіті Freedom House.
Правозахисники зазначають, що, починаючи з 26 лютого 2014 року, в Криму відбувся ряд подій, які й дали старт окупації. З Краснодарського краю Росії на півострів прибули «козаки», далі Росія розгорнула свої війська і озброєння, включаючи військово-десантні бригади, які взяли під контроль кримські аеропорти. Російські війська почали блокувати українські військові частини і морські бази. До цього були залучені сили так званої кримської «самооборони», які складалися з кубанських «козаків» і колишніх бійців кримського «Беркуту». Місцева влада Криму і Севастополя була змінена, що і проклало шлях до легітимізації окупації шляхом проведення нелегального референдуму 16 березня 2014.
Після так званого «референдуму щодо самовизначення», фактична влада почала змушувати кримчан брати російські паспорти, зазначається у звіті Freedom House. Формально люди могли відмовитися від цього, але практично це було зробити майже неможливо. На весь Крим було відкрито лише чотири офісу, де ті, хто хотів залишити українське громадянство, могли написати заяву - у Севастополі, Бахчисараї, Сімферополі та Білогірську (деякі змушені були їхати більше 200 кілометрів, щоб потрапити в один з цих офісів). Пізніше було відкрито ще три додаткових офісу - в Алушті, Ялті та Керчі. Але це сталося тільки 12 квітня - за п'ять днів до закінчення строку, коли можна було написати відмову від російського громадянства. Правозахисники зазначають, що той, хто відмовився від російського громадянства або ще не отримав російський паспорт, має отримати «посвідку на проживання». Причому на весь Крим, де проживає 2,4 мільйона чоловік, таких дозволів на рік може бути видано не більше 5 тисяч. 28 травня 2014 Державна дума Росії прийняла закон, що передбачає кримінальну відповідальність за подвійне громадянство. А окупаційна влада Криму заявила, що український паспорт на півострові буде діяти тільки до 1 січня 2015 року, після чого власники таких паспортів будуть вважатися іноземцями.
Інформаційне гетто
У звіті Freedom House наголошується, що Росія намагається створити в Криму інформаційне гетто. Відразу після окупації, Москва почала вживати заходів для заміни українських інтернет-провайдерів і мобільних операторів на російські, а доступ до українського телебачення почали блокувати.
Ще перед анексією півострова, 25 грудня 2013 року, до Кримінального кодексу Росії були внесені поправки, які набрали чинності 9 травня 2014 року. Згідно з цими змінами, публічні заклики до «дій, спрямованих проти територіальної цілісності Росії», вважаються забороненими.
Після окупації півострова фактична влада змусила кримські ЗМІ перереєструватися. В результаті, відзначають правозахисники, незалежним медіа було просто відмовлено в отриманні ліцензій. Також під цей тиск потрапили і онлайн-медіа, яким, відповідно до українського законодавства, не потрібна була реєстрація, а російське вимагало цього.
У цій ситуації багато ЗМІ та неурядові організації, які не погоджувалися з анексією Криму, змушені були покинути територію півострова, відзначають в Freedom House. Йдеться зокрема про інтернет-видання «Центр журналістських розслідувань», «Події Криму», «Чорноморські новини», а також про «Чорноморські телерадіокомпанії». Доступ до ряду українських сайтів в Криму був заблокований.
У «тримовному» Криму всі школи одномовні
Правозахисники звертають увагу на те, що в перші ж дні окупації Російська Федерація організувала кампанію щодо фізичного тиску і кримінального переслідування нелояльних груп і всіх, хто виступав проти анексії Криму. Під це підпали етнічні українські, кримськотатарські та інші групи, які висловлювали проукраїнську позицію, включаючи представників Української православної Церкви Київського патріархату, євреїв, емігрантів з Польщі, Білорусі та країн Балтії.
Навесні минулого року представники сфери освіти Криму заявили, що українська мова і література в школах вивчатиметься тільки як факультативний предмет. Тим часом, кількість уроків російської мови і літератури подвоїлася, також збільшилася кількість годин вивчення російської історії та географії.
9 жовтня 2014 «міністр освіти» Криму Наталія Гончарова заявила, що попит на навчання українською мовою на півострові різко впав. Тому в Криму була закрита єдина з 600 шкіл з українською мовою викладання. У Freedom House зазначають, що це не тільки залишило без роботи вчителів української мови в Криму, але і позбавило дітей, які після закінчення школи планують вступати до українських університетів, можливості навчатися українською.
«Інші» релігії під тиском
Під тиск Кремля в Криму також потрапили представники релігійних груп, які підтримували Євромайдан і виступали проти анексії Криму. Ще на початку окупації півострова п'ять священиків Української греко-католицької церкви в Криму почали отримувати погрози. У березні 2014 року троє священиків - з Севастополя, Ялти і Євпаторії - були викрадені, але потім відпущені. Одного з них, Миколу Квіха, допитували представники кримської «самооборони», а представники російських спецслужб звинуватили його в екстремізмі.
Правозахисники Freedom House зазначають, що особлива увага російських спецслужб була прикута до представників кримськотатарської громади. Через небажання лідерів кримських татар визнавати фактичну владу їм був заборонений в'їзд на півострів, заходи з нагоди знакових для кримських татар дат скасовувалися, а кримськотатарські медіа фактично опинилися під цензурою.
Нетитульні нації
Перша ознака того, що права кримських татар будуть придушувати, з'явилася ще 15 березня 2014, вважають в Freedom House. Мова йдеться про вбивство кримськотатарського активіста Решата Аметова, тіло якого знайшли через 2 тижні після того, як він брав участь у мітингу під стінами кримського парламенту.
21 квітня минулого року представники так званої «самооборони» прибули в будівлю Меджлісу кримськотатарського народу в Сімферополі і зняли український прапор, який повісили за 2 дні до цього. Схожий рейд, влаштований вже російськими спецслужбами, відбувся в середині вересня. Після чого російські силовики нагрянули в будинок кримськотатарських активістів, Меджліс і редакцію кримськотатарської газети.
У квітні лідера кримськотатарського народу Мустафу Джемілєва не пустили до Криму. А проти активістів, які зустрічали його на кордоні Криму з континентальною частиною України, було порушено кримінальні справи. Так званий «прокурор» Криму Наталія Поклонська пригрозила заборонити Меджліс за «екстремізм».
Правозахисники Freedom House підсумовують, що з часу окупації Криму тиск з боку російської та фактичної кримської влади відчули цілий ряд активістів. Мова йдеться як про представників кримськотатарської громади, так і про українську, а також журналістів та громадських активістів.
Джерело: Крим. Реалії
