Голос Криму: кримськотатарський канал перебирається в Литву

Майже півторарічне мовлення на Крим з Києва, очевидно, закінчилося. Кримськотатарський канал, видавлений з окупованого півострова і прийнятий у Києві, збирається їхати далі.

За словами головного редактора новин ATR Османа Пашаєва, канал найближчим часом може перебратися в Литву.

— У нас з Литвою багато історичних зв’язків, від них завжди багато підтримки. Наприклад, навесні виконавчий комітет Конгресу кримських татар проходив у будівлі Сейму Литви. Позиція стосовно Криму у всіх політичних лідерів цієї країни однозначна, — розповів Пашаєв.

Новина про переїзд ATR у Литву наробила шуму, її підхопили російські ЗМІ, озаголовивши, звичайно, гучною назвою про те, що Україна не дає грошей кримськотатарському каналу і він змушений виїжджати в Литву. По-різному її сприйняли в Україні.

Але проблема не в переїзді каналу — з початку військової агресії Росії та економічної кризи з України виїхало (тимчасово або назавжди) багато компаній з різних сфер і цінних співробітників, які змогли собі це дозволити. Мабуть, наймасовішою міграція була в IT-сфері, але пройшла вона практично непоміченою. З ATR так не вийде. У головах багатьох українців цей канал насамперед асоціюється не з ТБ-бізнесом як таким, і не з інвестором каналу Ленуром Іслямовим (який, нагадаємо, більше місяця працював віце-прем’єром в уряді колабораціоніста Аксьонова), а з кримськотатарським народом. Чому? Справа в тому, що це один з небагатьох якісних ресурсів, який продовжив роботу після окупації. Але ставити знак дорівнює між ATR і кримськотатарським народом — це все одно, що ідентифікувати якийсь окремий український канал з українцями. Наївно.

Проте, з огляду на відсутність серйозних конкурентів, в Криму ATR займав затребувану нішу національного ТБ. В активний період окупації півострова російськими військовими ATR виступив з відкритою проукраїнської позицією. Втім, після фейкового «референдуму» градус українського патріотизму на ATR впав практично до нуля — канал пропрацював більше року в окупованому Криму, згладжуючи, де це можливо, гострі кути і теми. Іншої можливості зберегти мовлення на півострові не було. Проте у 2015 році Роскомнагляд відмовив в реєстрації ATR, мовлення було припинено, а через півтора місяця канал перебрався до Києва.

Пізніше лідер Меджлісу Рефат Чубаров заявив, що поділиться з ATR грошима, які були закладені в бюджет України на фінансування Меджлісу. Нібито каналу ATR з цієї суми потрібно було 40 млн.

Цих грошей, мабуть, канал так і не отримав. І зараз збирається в Литву. Безумовно, такий «релокейшн» позначиться негативно передусім на Україні та її іміджі, адже інші країни, так само як і ми, розглядатимуть ATR не як бізнес-проект або проект Іслямова, а як «глас кримськотатарського народу». Чи розуміють це на каналі? Безумовно. Але, за словами, Османа Пашаєва, власних фінансів каналу насилу вистачить до кінця поточного року.

— Останній аргумент — економічний. Якщо Єврокомісія виконуватиме рекомендацію про фінансову підтримку Європарламенту (9 пункт резолюції Європарламенту щодо Криму 4. 02.2016), то нам фізично вигідно розміщувати телеканал на території ЄС з найменшими витратами на його утримання, — сказав Пашаєв.

Як бачимо, ключове слово — вигідно. Саме від цього зараз відштовхується, судячи з усього, керівництво каналу. Можна, звичайно, згадати про український патріотизм, який під час окупації Криму був ключовим у посланнях ATR, але, мабуть, часи для нього змінилися. Що ж, будемо сподіватися, що в Литві ATR буде «вигідніше».

Джерело: ДС