Низький рівень ерудованості та освіченості багатьох українських медійників викликає занепокоєння і відлякує розумну аудиторію від ЗМІ. Час замислитись над своєю редакційною та кадровою політикою медіаменеджерам, вважає журналіст «Еспресо TV» Анвар Деркач.
Своїми роздумами з цього приводу журналіст поділився в оприлюдненому в мережі YouTube зверненні.
— Ассаляму алейкум! Хвала Аллаху, Господу світів, мир і благословення Пророку Мухаммаду, його сім’ї та його сподвижникам, і всім, хто послідував за ним аж до Судного дня!.. В часи, коли я починав працювати в журналістиці — це кінець дев’яностих — початок двохтисячних, на каналах існували такі умовні аналітичні відділи, там працювали
Зрозуміло, що все знати неможливо, але треба розуміти, де шукати інформацію. Мають бути люди в ЗМІ, які на цьому спеціалізуються. Зараз (з моїх спостережень) чомусь таких відділів на більшості українських телеканалів немає — вочевидь, власники економлять так само, як економлять і на літредакторах. Навіть ті журналісти, які мали відмінні оцінки з української мови та літератури, не автомати і не роботи, помиляються всі. Мають бути фахові філологи, які стежать за тим, щоб в журналістських матеріалах не було помилок. Економія такого роду призводить до зниження якості журналістських матеріалів і справляє прикре враження на читачів і глядачів. Це є приводом замислитися і для власників ЗМІ, і для самих журналістів, і редакторів. Навчатися треба весь час! Звикли ми до того, що журналістика — це професія така ніби поверхова (особливо це стосується телеканалів). Звісно, сам темп роботи — ускладнює можливість заглибитися в якісь спеціальні галузі знань. Ну, тут уже все залежить від менеджерів, які організовують роботу журналістів. Якщо вони зацікавлені у підвищенні якості матеріалів і намагаються не догоджати низькому рівню освіти певної категорії глядачів, а залучати до своїх телеекранів і до своїх шпальт людей і освічених, то треба дбати і про рівень матеріалів. І один зі способів дбати про них — це інтелектуальний потенціал людей акумулювати саме у журналістських матеріалах. А люди освічені в Україні є! Треба просто зробити так, щоби вони були затребувані, а така потреба, як на мене, очевидна. Тому, як казав класик, «І чужому научайтесь, і свого не цурайтесь». Я гадаю, що цей заклик є актуальним завжди, — говорить Анвар Деркач.
Звернутися до проблеми елементарної неграмотності та браку освіченості українських журналістів Анвара Деркача змусив пост у Facebook однієї із редакторок
— Сьогодні хочу висловити своє занепокоєння рівнем поінформованості, ерудованості та освіти своїх колег — журналістів, редакторів. Ось кілька останніх випадків, які повернули мене до цієї болючої теми: редактор відомого ділового видання у Фейсбуці висловила своє обурення вживанням слова «содомія». Я дуже шаную її як фахівця у фінансовій, банківській сфері, але вочевидь їй трошки бракує ерудиції в тому, що стосується загальної культури, історії, й історії релігії зокрема. Слово біблійне, яке вживається у багатьох сакральних текстах, їй видалося образливим, обурливим і таким, що заслуговує нецензурних слів — всіх, хто його вживає, вона матом спрямувала у «відомому напрямку». Це прикро передусім через те, що малоерудована людина очолює доволі впливове видання. Себто, вона ретранслює свій рівень освіти на читачів і це є особливо небезпечно, — переконаний Анвар Деркач.
Зазначимо, що ця публікація як на YouTube, так і в Фейсбуці, викликала неоднозначну реакцію користувачів. Дехто звинуватив самого Деркача в неосвіченості, закинувши йому неправильне тлумачення слова «содомія», в той час як (звертаємо увагу!) сам автор публікації в етимологію та значення цього терміну не вдавався.
Нагадаємо, гомосексуальні стосунки суворо заборонені Ісламом. Вони суперечать задуму Творця, Який створив людей парами, про що неодноразово говориться в Корані: «… і створили Ми вас парами» (78: 8); «О люди! Бійтеся вашого Господа, Який створив вас з однієї душі і створив з неї пару їй, а від них поширив багато чоловіків і жінок «(4: 1).
У «Сахіх»
Про Божий гнів як головне покарання за гомосексуалізм попереджає історія, що міститься в Корані: «І Лут (Лот) … ось сказав він своєму народові: «Невже ви будете здійснювати мерзоту, коли ви бачите? Невже ви будете приходити до чоловіків через пристрасть замість жінок? Так, ви народ неосвічений! " І відповіддю народу його було те, що вони сказали: «Виведіть рід Лута з вашого селища: адже вони — люди, які хочуть бути чистими». Ми врятували його і його родину, крім його дружини, яку Ми зробили тією, що залишилася. І пролили Ми на них дощ; й поганий дощ тих, кого перестерігали! «(27: 54–58).
Що стосується покарання, передбаченого в мусульманській юриспруденції, то тут думки вчених розходяться. Деякі вважають, що гомосексуалісти повинні бути покарані так само, як звичайні перелюбники, а умовою їх відповідальності за скоєне є наявність чотирьох свідків (як і у випадку перелюбу).
В Корані та Сунні часто згадується біблійна притча про пророка Лута (Лота). Йдеться про посланців Аллага, що прийшли до Лута. Коли ж містяни, що давно вже погрузли в злочинах, позбігалися до його будинку з вимогою віддати їм гостей, Лут запропонував їм замість прибульців своїх дочок: «О мій народе! Ось мої дочки, вони для вас чистіші. Побійтеся Аллага й не ганьбіть мене перед моїми гостями. Невже ж серед вас немає розумного чоловіка?», -проте жителі Содома відповіли йому: «Ти знаєш, що нам не потрібні твої дочки. Тобі відомо, чого ми хочемо». І коли Лут сказав: «Якби ж у мене була сила, аби здолати вас! Якби ж в мене була надійна опора!», тоді гості зізналися: «О Лут! Ми — посланці твого Господа, й вони (жителі Содома — ред.) не спричинять тобі злого. Вирушай в дорогу разом зі своєю сім’єю посеред ночі, і хай ніхто з вас не озирається. І лише твою дружину вразить те, що вразить інших. Їхній срок закінчиться вранці. Хіба ранок не близько?»
Розбіжностей у переказах Корану і Біблії небагато, хіба що Старий Завіт дещо розширює поняття «содомського гріха» за рахунок самозакоханості, гордощів, перелюбу, брехні: так, Ісая гнівно звертається до співгромадян: «Слухайте слово Яхве, правителі Содому! Пильнуйте повчанням нашого Бога, народ Гоморри! Навіщо мені ваші численні жертвопринесення? «(Іс. 1: 10–11). «Скільки б ви не молилися, я не слухаю вас, бо ваші руки наповнені кров’ю!» (Іс. 1:15). У Книзі Єзекіїля Бог говорить Єрусалиму: «Ось у чому був гріх Содому, твоєї сестри: горді, ситі, задоволені, безтурботні, вона та її дочки не допомагали біднякам і вбогим» (Єз. 16:49). (Содом названий «сестрою» Єрусалиму, бо давньоєврейською міста є жіночого роду). У Єремії Бог викриває пророків Єрусалиму за те, що вони «перелюбствують, живуть у брехні, допомагають лиходіям — і тому ніхто не сходить зі злого шляху. Всі вони стали для мене як Содом, його жителі — як жителі Гоморри «(Книга Єремії, 23:14).
У сучасній медицинській практиці описуються сексуальні (також статеві) перверсії (у практиці психіатрії термін, зазвичай, використовується тільки в множині, від лат. Perversio sexualis — статеве збочення) — якісні порушення спрямованості та способів задоволення статевого потягу. У багатьох країнах світу деякі перверсії розглядаються як кримінальні злочини. Зазвичай, серед статевих перверсій виділяють дві групи, перша з яких пов’язана зі спрямованістю статевого потягу (педерастія, педофілія, геронтофілія, пігмаліонофілія, некрофілія, зоофілія, інцестофілія та ін.), друга — зі способом задоволення статевого потягу (садизм, мазохізм, ексгібіціонізм, трансвестизм, плюралізм, вуайеризм, ексаудірізм, фроттаж та ін.). Сексуальні збочення (або сексуальні відхилення) проявляються як порушення нормальних статевих стосунків у людей, заснованих на любові чоловіка і жінки. Переважання статевого інстинкту без любові призводить до відхилень від норми.
