В цей важкий час українцям треба позначити точки соціальної рівноваги, які б не дали нашому суспільству «скотитися» до
Для цього редакцією КНК Медіа був створений цикл інтерв’ю з відомими людьми, які допомагають українцям знайти себе у ці важкі часи: з духовними лідерами, з мудрими та незаангажованими особистостями, з тими, на кого хотілось би рівнятись та наслідувати. Гостем одного з інтерв’ю став Саід Ісмагілов, людина, що пережила окупацію свого рідного міста Донецька, духовний лідер мусульман України, до слова якого прислухаються.
Розкажіть про структуру в Ісламі.
— Сталої ієрархії, як у католиків або православних, немає. В кожній країні структура може бути різна, на пострадянському просторі є схожа: існує певне мусульманське об’єднання, яке очолює муфтій. У муфтія є його заступники, далі йдуть імами: регіональні, тобто, такі, що є у
Що означає муфтій?
— В ісламському світі слово муфтій означає спеціаліста з Ісламу, який має відповідну релігійну освіту і може виносити правові рішення з
В Україні раніше було декілька сунітських центрів, тепер він один, оскільки інші на Донбасі та в окупованому Криму. А взагалі залишилось два — ми, мусульмани- суніти — та
У чому полягала Ваша робота в Донецьку?
— До того, як мене обрали муфтієм, я був імамом у мечеті в Донецьку, працював в ісламському університеті, готував кадри, виховував майбутніх імамів. Коли мене обрали у 2009 році муфтієм, я переїхав до Києва і пробув тут до 2012 року, згодом повернувся до Донецька, де зустрів і Майдан, й окупацію. Виїхав до Києва, коли залишатися в Донецьку було вже зовсім небезпечно.
Я пам’ятаю Ваш спокій під час обстрілів Донецька. Ви заспокоювали людей, писали тексти у соціальних мережах з неймовірним гумором, хоча все це було під «Градами». Ми всі Вас читали і дивувалися силі Вашого духу.
— А інакше й не могло бути. Тому що всі панікували, було страшно. Коли почалося захоплення адмінустанов, ми всі були у розпачі й очікували, коли нас звільнять. Ми чекали, що
У них не було зброї спочатку, вони не мали досвіду військового, і ніякого опору нашим військам вони б не чинили. Ми чекали, що з дня на день приїдуть і весь цей «дурдом» скінчиться. А ніхто не їде, нічого не вирішується, а потім почала з’являтися справжня броньована техніка, професійні солдати — тоді прийшов страх. Людей треба було підтримувати. До духовної особи звертаються за порадою, за підтримкою, якщо б ми почали панікувати, що б то було… Я говорив заспокійливі речі, з гумором. Хоча нам там вже було небезпечно лишатися, бо ми не бажали вступати до лав сепаратистів. Ми свою проукраїнську позицію не приховували.
Було й таке — ми стояли посеред Донецька й молилися за мир в Україні. Нас не вбили, бо називали божевільними. Нас було небагато: християни, мусульмани — ми стояли й молились, а кругом вже їздили танки та БТРи, було повно солдатів з автоматами.
Я пам’ятаю! За вас було дуже страшно.
— Страшно було тим, хто дивився, нам там вже нічого не було страшно. Це як з Майданом — дивитися страшно, а всередині — вже ні. 20 лютого 2014 року ми домовились з
Мені відомий факт пропаганди у церкві московського патріархату у Донецьку — священик закликав вступати до Новоросії.
— Релігію використовували також. Коли у Донецьку був Майдан, лише одна велика церква не брала участі у наших громадських зборах: ні в молитвених марафонах, ні в ходах. Були
Громадська думка складається з банальної пропаганди. Я теж її жертва — численні кінофільми частіше висміюють все, що пов’язано з Ісламом. Ваша думка — чому так?
— Так! І не тільки американські фільми, «Біле сонце пустелі» — ось приклад радянської пропаганди!
Взагалі весь мусульманський світ було колонізовано. Був розподіл між Англією, Францією, Німеччиною та іншими. Ставлення до мусульман було, як до відсталих людей, бо вони не розуміли мови загарбників. Імперська Росія вважала мусульман неосвіченими, бо вони не говорили російською. І той факт, що
А у Радянському Союзі велась загальна боротьба з усіма релігіями. Є фільми, де відкрито знущались з християнства. Всіх, хто був причетний до релігії,
А щодо Штатів, то у них взагалі таке ставлення до багатьох країн. Вони і про Радянський Союз такі пародійні фільми знімали. Ми для них білі дикуни в
Мусульмани для багатьох асоціюються з війною та агресією. Що таке радикальний Іслам, якого ми всі так боїмося, і в чому різниця?
— До середини 20 століття взагалі не було такого терміну, як радикальний Іслам. Він з’являється, коли починається
Ви думаєте, що через декілька років, якщо не зупинити цю війну, ми можемо мати на Донбасі, у себе під боком, якесь радикальне християнське угрупування, озброєне та дуже небезпечне, котре з Біблією та хрестами у руках буде вбивати всіх, хто з ними незгоден, так?
— На жаль, таке можливо, але я сподіваюсь, що у нас цього все ж таки не станеться. Є радикальний білий християнський націоналізм, коли вбивають всіх, хто не є їх раси та їх віросповідання.
Ісус не закликав вбивати!
— Так! І пророк Мухаммад не закликав вбивати. Але висмикуючи зі священних текстів певний контекст, вони говорять: так сказано у писанні, тому так і потрібно робити. Власна інтерпретація. Наприклад, цей феномен з радикалами — вони вважають, що всі інші не справжні християни, а є фашистами. Саме в цьому звинувачували українську сторону, мовляв, вони не поділяли поглядів росіян, а, значить, є фашистами, тому їх можна знищувати, бо їх ідеологія неправильна. Факт: в Донецьку було закатовано і вбито чимало українських священиків, і зробили це радикальні «руські» християни. Тобто, це явище не є суто мусульманським. Це може з’явитися в
Тобто
— Всіх цих людей використовують, ними маніпулюють. Щодо ісламських радикалів — всі ці люди мало освіченні,
Так само було у Донецьку. Коли юнаків просто хапали з вулиць і змушували бути гарматним м’ясом. Донецьк завжди був «люмпенізованим», там це робити було просто — пропаганда, обіцянки гарного життя, а саме сумне, їм говорили: «Там фашисти, а ось добрий руський мир». Багато з них справді були ідейні, але все одно майже всі мертві.
На сьогодні у зв’язку з подіями в Сирії знову піднімається питання про те, що мусульмани живуть за своїми законами і не бажають приймати закони європейських країн, у яких вони хочуть жити. Це конфлікт релігій? Соціальний конфлікт різних культур?
— А це не лише проблема сирійців. Це проблема
Європейці теж дивилися телевізор і вони теж є жертвами пропаганди, котра насаджувала їм ідею «поганого» Ісламу. І ось він прийшов.
— Не думаю, що серед біженців є радикали. Це просто люди, що тікають від війни. Чому там багато чоловіків? Бо традиційно саме чоловік повинен піклуватися про родину. Він їде перший, щоб оселитися, знайти роботу, потім забирає родину. Не всі ж можуть воювати та вбивати. А залишатися вдома небезпечно — можуть просто силою забрати до армії. Радикальні бойовики примушують своїх брати зброю до рук, а незгодних просто вбивають. Чоловіки тікають, це реальність. Звинувачувати їх важко, повторюсь, не кожна людина може воювати.
Але ж все одно ісламістів позиціонують у ЗМІ як агресивно налаштованих радикалів. Ми взагалі маємо таку суперечливу ситуацію — Іслам проти війни, християнство проти війни, але усі воюють.
— Так, це теж феномен. От всі ті бойовики, що приїжджають з Росії — там є і мусульмани, і християни, і всі вони відвідують церкви та мечеті. Я вважаю, що лише психічно хвора людина може відрізати кінцівки, вбивати з якимось задоволенням, катувати людей. Для нормальною людини це трагедія. Тобто це не питання релігії — це питання душевного здоров’я.
Але маємо ситуацію, що ЗМІ подають факти насильства тільки з боку ісламу. Ніхто не каже, що мексиканські наркокартелі знищили ціле містечко та вбіли всіх мешканців, ніхто не пов’яже ці злочини з релігією. Ніхто не скаже, що саме католик є наркодилером та працює на мафію. Ми ніколи не почуємо у ЗМІ, що італійська мафія, яка особо жорстока, носить на шиях зображення Ісуса. Але завжди будуть говорити, що якийсь злочин вчинив саме мусульманин.
Мусульман майже півтора мільярди, серед них, ну нехай, до мільйона радикалів. Ще якась частина з тих радикалів є терористами. Але це маленький відсоток від всієї ісламської спільноти. Але ЗМІ будуть ідентифікувати іслам не з великою культурою, письменністю, архітектурою, доброчинністю. Ні, а саме з тим відсотком терористів. Зрозумійте, що терористичні організації є всюди — в Росії, в Ірландії, в Італії, у Мексиці,
Що для мусульман війна?
— Для нас це трагедія, як і для всіх інших. Війна — це останнє, що можна використовувати у конфліктах. Пророк Мухаммад казав, щоб використовували всі можливості, щоб не зустрітися з ворогом на полі бою. Але коли вже всі можливості вичерпано і залишається лиш бій, то будьте мужніми.
Зараз у зоні проведення АТО воюють люди різних релігій. Працює служба військових капеланів. Ви могли б розповісти, чи є
— Мусульманських офіційних капеланів в зоні АТО немає. Є така проблема, що у нас дуже важко офіційно оформитись капеланом. Навіть якщо хтось з нас захоче поїхати капеланом до військових, його просто не допустять до частин, бо для них ми невідомі люди. В нас немає офіційного статусу. А без цих паперів ми до бійців не доїдемо. Без дозволу ні один командир не пустить в частину. Але така необхідність існує. Розумієте, якщо гине наш капелан, держава робить вигляд, що його ніколи не існувало. Міністерство оборони, куди ми подавали прохання, поки не реагує. В нас є імами, котрі бажають їхати на фронт, вони розуміють, що їх можуть вбити. Що вони не мають правового статусу, але розуміють, що в них є потреба.
Але Міністерство Оборони дає дозвіл лише тим священикам, церкви котрих входять до Всеукраїнської Ради Церков. Наше мусульманське об’єднання до цієї ради не приймають, хоча ми офіційно зареєстровані в Україні. Якщо б не було такої практики, що капеланів беруть лише з тих об’єднань котрі входять до Ради Церков, наші імами вже давно були б там.
І традиційно попрошу кілька
— Перш за все, побажаю усім, щоб була віра. Бажано, щоб у людей була віра в Бога через те, що віра в Бога дає людині дуже високі моральні правильні якості. Віруюча людина не вбиває, бо Бог забороняє. Вона не краде через те, що Бог забороняє — він все знає і все бачить. Для віруючої людини є певні духовні «стримувачі», що не дозволять їй робити огидне чи непристойне.
Дякуємо!
Джерело: КНК Медіа
