На Генеральній асамблеї ООН була ухвалена резолюція «Стан з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь», в якій особливо підкреслюється, що Росія повинна припинити обмеження прав кримських татар — корінного населення окупованого Москвою українського півострова.
Зокрема, в документі, за який проголосували 70 держав за 26 «проти» і 76 «утрималися», йдеться, що Росія повинна «негайно скасувати рішення про оголошення Меджлісу кримськотатарського народу екстремістською організацією і заборону його діяльності, а також забезпечити доступність освіти українською і кримськотатарською мовами» .
Крім того, від РФ вимагають вжити всіх необхідних заходів, щоб негайно покласти край порушенням та утискам прав людини стосовно жителів Криму, а також поважати закони, що діють в Україні, і скасувати введені Російською Федерацією, що дозволяють здійснювати примусове виселення і конфіскацію приватної власності на півострові в порушення норм міжнародного права.
Крім того, як повідомляють інформаційні агентства, в резолюції наголошується на необхідності негайного звільнення українських громадян, які були незаконно затримані і засуджені, а також тих, хто був переведений або депортований через міжнародно визнані кордони з Криму до Російської Федерації.
Голова Меджлісу кримських татар в інтерв’ю журналісту «Голосу Америки» Данилові Гальперовичу прокоментував резолюцію, ухвалену 19 грудня на сесії Генеральної асамблеї ООН.
— Ухвалення подібних резолюцій для нас є дуже важливим, оскільки вони постійно уточнюють параметри взаємин вільного світу з Росією. І незважаючи на їх рекомендаційний характер, вони є орієнтирами для переважної більшості держав. На цих резолюціях багато в чому тримаються санкції. Ці резолюції вибудовують ту платформу, на яку будуть спиратися судові процеси проти злочинців, які сьогодні керують Росією.
Розповів Рефат Чубаров і про настрої в кримськотатарській громаді:
— Якщо говорити про основне почуття кримських татар — я, кажучи це, спираюся на безліч контактів, розмов і зустрічей — це очікування виходу російських військ та адміністрації. Люди живуть цим очікуванням. Можливо, його гострота знизилася порівняно з 2014 роком, адже тоді буквально щодня всі сподівалися, що це трапиться завтра або післязавтра, щось зміниться в Кремлі, що, може, кардинально впадуть ціни на нафту, і це якось вплине. Люди починали свій день з пошуку якихось ознак того, що завтра, якщо не сьогодні, Росія буде йти з Криму. Тепер, звичайно, такої гостроти немає, але все одно, головне почуття — люди живуть очікуванням того, що Крим повернеться в Україну. Вони там просто не можуть вільно дихати. Як би там не було, за 23 роки після розпаду СРСР і до початку окупації люди звикли до іншого життя. Можна говорити про складнощі розвитку в Україні, але тут практично ніколи не бракувало свободи слова, обмежень людей у вільному поводженні, вираженні своєї позиції. І раптом буквально за лічені місяці все це забрали… Звичайно, частина людей все одно їде. Їдуть ті, хто не може жити в цих умовах і хто там не затребуваний — я маю на увазі молодь. Я бачу дуже багато молодих людей, які вступають до вищих навчальних закладів, і не тільки України — вони їдуть до Польщі, до Німеччини, деяких ми направляємо до Туреччини, тому що люди хочуть там вчитися. Ми, звичайно, налаштовуємо всіх на те, що кінцевою метою навчання або наукового зростання все одно має бути повернення. Але життя повне примх, і частині тих, хто виїхав, звичайно, буде дуже тяжко повернутися.
