Іслам не закликає мусульман до конфліктів з представниками інших релігій, і послідовники Ісламу жодним чином не мають їх провокувати. Цю думку муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» Саід Ісмагілов висловив під час
Шейх Саід Ісмагілов, відповідаючи на запитання ведучої та радіослухачів, розповідав про наших співвітчизників, що сповідують Іслам, про їхнє прагнення до міжконфесійного миру та злагоди, як те й предписано в священних текстах і чому є приклади в житті Пророка та його сподвижників.
— Іслам не закликає мусульман до конфліктів з представниками інших релігій. Якщо виникнуть якісь непорозуміння, агресія, потрібно захищатись, але якщо люди мирно співіснують, то послідовники Ісламу не повинні ініціювати цих конфліктів. В священному Корані сказано: «І ти побачиш, що найближчі до тих, хто вірує (тобто до мусульман, це текст, що звернений саме до них), є ті, хто каже: „Ми — християни“, бо серед них є священики та ченці і через те, що вони — не високомірні». Тобто в цьому аяті Корана Всевишній Господь каже, що найближчою релігією до мусульман є християнство і що між нами є спільного, — пояснив
Разом з цим муфтій зазначив, що серед деяких мусульман дійсно існує не дуже толерантне ставлення до представників інших релігій:
— Негативне ставлення до прибічників інших віровчень, на жаль, демонструють і деякі мусульмани. Підкреслю — деякі мусульмани! Ця проблема, на жаль, загострилася в мусульманському суспільстві останнім часом. І подолана вона має бути зсередини: якщо більшість мусульманського здорового суспільства буде перевиховувати тих, хто схильний до конфліктів, до ворожості стосовно представників інших релігій, — зауважив Ісмагілов.
Серед причин негативних явищ в мусульманському середовищі
— Таких прикладів дуже багато. Наприклад, одного разу до Пророка в Медину приїхала делегація християн задля того, щоб познайомитися, поспілкуватися на релігійну тематику. Вони розмовляли з Посланцем Аллага у мечеті — і він не лише допустив їх до культового храму Ісламу, але й, коли прийшов час для християнської молитви, запропонував там помолитися (ну, зрозуміло, що ця молитва відбувалась без образів, без ікон і хреста, але християни помолилися так, як прийнято в християнській традиції, не виходячи з мечеті). Тобто це каже про те, що якщо християнин прийде до мечеті — припустимо, він змушений буде або переховуватись, або звернеться за якоюсь іншою допомогою — то це нормально — надати людині необхідну допомогу, врятувати її. А іншого разу, вже після смерті Пророка, халіф Омар — один з найближчих помічників пророка Мухаммада (мир йому і благословення) — приїхав до Єрусалиму (вже коли ця територія Палестини приєдналася до мусульманської держави), де мав розмову з Патріархом Софронієм. Вони скріпили певний мирний договір між християнами та мусульманами на Святій Землі, і патріарх запропонував халіфу Омару виконати мусульманську молитву у церкві. І той сказав, що він би міг помолитися у християнській церкві, але не зробить цього бо через декілька поколінь мусульмани можуть подумати, що ця церква повинна належати їм. Тому халіф Омар, не бажаючи, щоб через його молитву в християнському храмі колись виник конфлікт, вийшов і помолився біля церкви на подвір’ї.
Відповідаючи на запитання ведучої про те, чи треба боятися немусульманам правовірних, чи можуть радикальні ісламістські ідеї проникнути в українську мусульманську громаду й призвести до трагедій, подібних тим, що днями трапилися в Парижі та Малі, шейх Саід зокрема сказав:
— Мусульман боятися не потрібно — це головне, що я можу сказати. Особливо у нас, в Україні, де послідовники Ісламу дуже добрі, мирні та відкриті, дуже люблять Україну і українців. Я сподіваюся, що у нас в країні ніколи таких проблем не буде. Ми молимось за це і проповідуємо, щоб жодних радикальних ідей в Україні не розповсюджувалось, — сказав муфтій, зауваживши, що серед послідовників Ісламу в нашій країні дуже багато етнічних українців, росіян, представників інших народів.
На запитання — чому ж ті, хто називає себе мусульманами й діє під ісламськими гаслами, вбивають мирних громадян в інших країнах, шейх Саід відповів:
— Зрозумійте, терористам байдуже, кого вбивати. Ось Малі — мусульманська країна. Там майже усі мусульмани (ну, може, окрім туристів), але бойовики у своїх жахливих злочинах не переймаються тим, хто потрапляє під їхні вибухи. Можу додати, що більшість жертв так званих «ісламських» терористичних угрупувань, на кшталт «Алькаїди» або «Ісламської держави», є саме мусульмани. Тому що більшість злочинів відбуваються саме в мусульманських країнах. «Алькаїда» це робила в Ємені, в Афганістані, в Іраці, а так звана «Ісламська» держава — у Сирії, в тому ж Іраці. Лише іноді вони виходять за межі своєї бази — назвемо це так — і йдуть до західних країн.
В передачі (яку, нагадаємо, анонсував
Повтор передачі
