Іслам в історії Золотої Орди

1
Мечеть хана Узбека (XIV ст.) - найдавніша зі збережених мечетей Кримського півострова.
23.03.2010
Оцініть статтю: 
(329 оцінки)
oksana
Зображення користувача oksana.

Золота Орда була великою і могутньою державою середньовіччя. Її існування мало серйозні наслідки для історичної долі багатьох народів Європи і Азії. Тим часом, історія Золотої Орди отримала, в основному, негативне відображення в роботах дослідників. Відзначаючи агресивний характер держави, виявлений у численних завойовницьких походах монгольських армій, автори залишали без уваги багато аспектів соціально-політичного життя. Однією з таких "білих плям" є прийняття ісламу Золотою Ордою в якості головної релігії. Безперечно, визнання монотеїстичних релігій, таких як християнство та іслам, завжди мало позитивне значення для багатьох міст і держав. Не є винятком і золотоординська держава.

племена Кераітів (держава прийомного батька Тімучіна Тогрілхана), також були несторіанцями. Лише північний схід монгольських племен був язичницький, куди входило плем'я тайджуітів. Необхідно зауважити, що саме ці племена були найбільш дикими і найменш культурними. Конфесійне різноманіття мало місце як серед правителів Золотої Орди, так і у монгольських каганів Каракарума. Засновник Орди Бату-хан був язичником, хоча таємно тяжів до ісламу, за що його й назвали “таємним мусульманином”. Молодший брат Батия, Берке, сповідував іслам, а старший син Сартак був християнином. Хан Гуюк, за свідченнями Карпіні, збирався прийняти християнство і тримав навколо себе багато православних “кліриків”, дозволяючи їм служити “за звичаєм греків в каплиці перед своїм наметом”. Християнство у монголів мало глибоке коріння, особливо послідовники Нестора. Західні історики XIX століття, відгукуючись про християн-несторіанців, пишуть: “Несторіани не мали церкви в повному сенсі слова. Їх богослужіння було запозичене з сирійської церкви, тобто мало чим відрізнялося від арабів. Їх єпископські кафедри в монгольському Альмаліку і завойованій ними Мерві, мови були тюркські та монгольські “. Сартак говорив своєму дядькові, майбутньому ханові Берке: “Бачити обличчя мусульманина для мене нещастя”. Нетривале правління хана Сартака було відзначено спробою зміцнити позиції християнства. Про це говорить факт початку будівництва храмових споруд в столиці Золотої Орди. Після смерті Сартака іслам не був забутий. У людей була можливість здобувати знання у діючих мадрасе.

Джон Бернал у своїй роботі “Наука в історії суспільства” відзначив, що тут мало місце збереження та передача плодів культури, яка ледве минула пору свого повного розвитку. У той час Європа впевнено йшла до “Ренесансу”, але шляхом поглинання результатів ісламських вчених. Перший завиток “Ренесансу” з'явився сто з гаком років тому, а такі гучні імена як Кеплер, Галілей, Ньютон, Фарадей тільки ще мали бути почуті. Саме за цими двома аргументами в Орді іслам повинен був стати державною конфесією. Але для цього потрібен був час. Перші результати з'явилися після смерті Сартака, і Берке утвердився на престолі брата. Новий хан був мусульманином, ще наприкінці 40-х років XIII-го століття, він прийняв іслам з рук суфійського майстра Бухари - Ель Бахерзі. Становлення Берке на престолі послужило поштовхом для активного поширення ісламу в Золотій Орді. Загальновідомо, що цілі держави, яких поглинула Орда, вже до монголів були ісламськими: значна частина кипчацьких (половецьких) племен і висококультурні райони Хорезма і Булгар. Саме ці області відіграли важливу роль в ісламізації кочовиків молодої держави. Берке будував мечеті і мадрасе у всіх своїх володіннях, наближав до себе вчених і законознавців, встановлював дипломатичні відносини з мамлюкським султаном Єгипту, звідки й почали прибувати ісламські богослови, а також вчені, лікарі та архітектори.

Згідно Рашида ад-Діна, Берке був одним з перших ханів Орди, який надав султанство над містом Салхат (Старий Крим), поступившись своїми володіннями конійському султанові Ізз ад-Діну Кей Кавусу в 1256-1257 рр.. Це говорить про те, що Берке старався для своїх одновірців. Але незабаром його політика зустріла опір в особі представників військової аристократії, більш пов'язаної з язичництвом. Вони, ще пам'ятаючи грізного засновника імперії, вимагали дотримання “священної Ясси Чингісхана”; їх активно підтримували шамани, які також мали вплив на рядових кочовиків. В результаті їх опору, перша спроба повної ісламізації не досягла своєї мети, але підготувала потужну базу для наступного кроку.

Після смерті Берке, Золотою Ордою правили хани-язичники. З матеріалів зібраних Тізенгаузом, видно, що зв'язки налагоджені ханом Берке з султаном Єгипту не розірвалися і за язичницького правління, а продовжували розвиватися далі, як у політичному, так і в культурному відношенні. Ці зв'язки сприяли поширенню ісламу на всі території золотоординської держави. Про це говорить той факт, що в 1287-1288 рр., Єгипетський султан Байбарс послав тисячі динарів, призначених для будівництва мечеті в Салхаті (Старий Крим). На них повинні були бути написані його титули. (Зауважимо, що серед вищої ординської аристократії це мало місце). Важливим моментом є й те, що хан Орди Тудаменгу (1280-1287) відмовився від престолу на користь племінника, прийнявши іслам і вступивши до суфійського ордену. Цей приклад свідчить про те, що процес ісламізації розпочатий Берке, тривав, тільки перейшов в інші форми через відсутність каталізатора.

Головним провідником ісламу став хан Узбек, роки правління 1312-1342. Він проводив політику не містичного ісламу, а ортодоксального суннізму, що призвело до радикальних заходів проти язичників. Однак він був лояльний до монотеїстичних конфесій, що входить в догматику ісламу. Приміром, у Старому Криму збереглася невелика церква і монастир в Сурб-хаче, засновані в першій половині XIV ст., тобто при ханові Узбеку. Сучасник Аль-Омарі так описує образ хана: “Узбек, мусульманин найчистішої правовірності, відкрито виявляє свою релігійність і міцно дотримується мусульманських законів; дотримується здійснення молитов і відбування постів”. Хану Узбекові вдалося зламати опір шаманів і провести релігійну реформу. Прийняття ісламу позитивно позначилося на загальному рівні життя Золотої Орди. Була побудована нова столиця Сарай аль-Джадід, яка розквітла за дивно короткий термін. Про це сказано в нотатках Аль-Омарі:

“Столиця тамтешнього царя, Сарай - це невелике місто між пісками і річкою. Узбек-хан, що перебуває тепер там, побудував мадрасе для науки тому, що він дуже відданий науці і людям її “.

“... Місто велике, що містить в собі ринки, лазні і заклади благочестя, місця, куди направляються товари, посередині його знаходиться ставок, вода в якому проведена з цієї річки ...”

Ібн Батута, відомий арабський мандрівник, так описав це дивне місто:

“Місто Сарай - одне з найкрасивіших міст, що досягло надзвичайної величини, на рівній землі, переповнене людьми, з красивими базарами і широкими вулицями ... І все це суцільний ряд будинків, де немає пустопорожніх місць, ні садів. У ній тринадцять мечетей для соборної служби. Крім того, ще надзвичайно багато інших мечетей “.

Відмінною рисою Ординський столиці була відсутність стін та фортифікаційних споруд. Ординці, впевнені у силі своєї армії, не укріплювали місто.

Хорезм був мусульманським ще з IX століття, Булгар з X століття, за часів правління Узбек-хана його називали Булгар Великий. Іслам вніс “східний колорит” в архітектуру золотоординської держави. В цей час відзначався буйний ріст міст. Повсюдно будувалися мечеті, лазні, медресе, караван-сараї. Вивчаючи щоденник подорожей Ібн Батути, можна зробити висновки, що він відвідав практично всі великі міста Орди.

Побувавши в Криму, в Салхаті, він писав: “Салхат - місто велике і гарне з володінь султана Великого Мухаммед-хана”. А про місто в гирлі Дону він говорив: “Місто Азак, що лежить на березі моря, відрізняється гарною побудовою, приїздять туди генуезці та інші з товарами”. Про Північний Кавказ: “Манджар - місто велике, одне з кращих тюркських міст, на великій річці з садами і рясними плодами. У місті Манджарі ми вчинили соборну молитву по закінченню якої зійшов на мінбар проповідник Іззед Дін. Один із правознавців і знаменитостей Бухари, у якого було безліч учнів та читців, які читають перед ним. Він виголосив проповідь умовляння, при чому були присутні начальник міста і старійшини”.

Як вже було зазначено, Золота Орда утворилася як держава “паразит”, акумулюючи багатство і культуру завойованих народів. Яскравим прикладом є велика частина Східної Європи, у якої ординці забирали в рабство мало не весь ремісничий потенціал. Але з часом умови змінилися.

Оскільки Золота Орда розташовувалася у вигідному географічному місці, була необхідність розвивати торгівлю, - єдино правильний вихід. Величезна держава, що простягнулася на тисячокілометрову відстань у своєму просторі, як виявилося, охопила основні траси торгових шляхів Сходу із Заходом. Великий шовковий шлях пролягав майже через всю територію. Важко переоцінити значення реформи Узбека. Він перетворив “степовий Улус” в “купецький султанат”, таким чином, поволзькі народи увійшли в ісламський світ. Часи великих походів і затвердження відносин закінчилися.

Ісламська релігія сприяла пожвавленню торгівлі, тому що в ній існує поділ діянь людини на заборонене і дозволене, які, у свою чергу, поділяються ще й на пріоритети. Так ось торгівля стоїть в одному ряду після ритуального поклоніння. Це висвітлюється в головних джерелах мусульманського права, в Корані, і Сунні пророка (мир йому і благословення).

«І будьте вірні у мірці, коли відмірюєте, і зважуйте правильними вагами. Це - краще і прекрасніше за результатами» (Коран, 17:35). А також в інших аятах, присвячених регулюванню торговельних відносин.

“Нехай буде Аллах милостивий до того, хто виявляє поблажливість і м'якість під час купівлі, продажу та при вимозі своїх грошей у боржника” (Аль-Бухарі).

Крім того, усунення постійних погроз і нападів кочових племен, сприяли стабілізації життя суспільства, особливо міського. Освіта централізованої держави ліквідувала залежність купців від волі і свавілля кочових орд, створила сприятливі умови для розвитку торгівлі, сприяла розширенню її географії. Неважко уявити і те, наскільки нова релігія імпонувала купцям і взагалі людям, зайнятим цим ремеслом. Тому цілком природно, що купецькі поселення були великими в столиці Орди. Ібн Батути бачив купців з обох Іраків, Єгипту, Сирії та інших мусульманських країн, з якими Золота Орда мала торговельні та культурні зв'язки. Особливо з найбільш сильною державою того часу - Мамлюкським Єгиптом, яка свого часу зуміла зупинити стрімкий рух монгольських завойовників і дати відсіч хрестоносцям. У матеріалах Тезенгаузена про це говорить ряд авторів; Ібн Васил, Аль - Малік Ан-Насир, Ібн Аль-Фурат, Ал-Макрізі та інші. Більш ґрунтовно про дипломатичні відносини Золотої Орди і Єгипту можемо ознайомитися в роботі сучасного татарського дослідника Салиха Закірова.

Прийняття ісламу дозволило більш інтенсивно розвиватися зовнішній і внутрішній торгівлі. Літописці вказували, що в містах Золотої Орди, можна було зустріти товари з усього світу. Часто згадуються вироби італійських ювелірів, китайські шовки, дамаські клинки, російські хутра, аравійські пахощі та індійські прянощі.

Золотоординська епоха пожвавила трансконтинентальні зв'язки, які проходили через степи Євразії. У XIII столітті вперше були здійснені торгові експедиції євразійськими степами. Дороги через Сарай і Новий Сарай були найважливішими центрами на цих маршрутах, зафіксованих в історичних документах XIII-XIV ст. Торгівля велася практично в усіх напрямках: Хорезм, Китай, Іран, Закавказзя і на Захід, оминаючи Кримський півострів.

Відомий фахівець з вивчення Золотої Орди професор Г.Л. Федоров-Давидов на міжнародному семінарі “Степи Східної Європи у взаємозв'язку Сходу і Заходу в середньовіччя”, що проходив у Донецьку в 1992 р., у своїй доповіді зазначив: ”Ніжньоволжські міста Золотої Орди мали широкі зв'язки з Китаєм. Під впливом китайських майстрів у цих містах було налагоджено виробництво чавунних виробів. Зустрічаються в достатку фрагменти китайської порцеляни, а також китайські монети і шовкові тканини”, це також стало кроком вперед для економіки, якщо можна так висловитися “кочового Улуса”. Стабілізація, що прийшла на степи Східної Європи, у взаємозв'язку Сходу і Заходу у середньовіччі, була однією з причин розквіту торгівлі. Вона сприяла залученню як європейського, так і світового ринку. Хан Узбек осмислено встановлював зв'язки для відновлення Великого шовкового шляху.

За часів правління Узбек-хана поширювалися мусульманські титули і звання - візир, султан, емір. Прийняття ісламу сприяло розвитку науки. Багатьох представників монгольської знаті направили на навчання в ісламські духовні центри Єгипту та Сирії. Була проведена грошова й адміністративна реформи. Широке розповсюдження отримала ісламська судова система, що підсилило правову базу Орди. А ісламський фактор вніс корективи в її зовнішню політику. Ще більше зміцніли зв'язки з Єгиптом, що шукав союзника в боротьбі проти монгольської держави Хулагу в Ірані. Для Русі це було часом відносного спокою.

Таким чином, мусульманська релігія вчинила вирішальний вплив на перебіг історичного розвитку Золотої Орди. Час правління хана Узбека, який затвердив іслам у ролі державної релігії, був ознаменований зростанням торгівлі, містобудування і розвитком ремесел. Це був пік могутності золотоординської держави. Прийняття ісламу визначило цивілізовану приналежність Золотої Орди як держави мусульманського світу. Цей фактор вплинув також на подальші стосунки держави з її найближчими сусідами. Прийняття ісламу Золотою Ордою було ключовим моментом в історії народів Європи і Азії.

Рустам ДЖАБАРОВ

За матеріалами газети «Арраїд»

Посилання на тему:

Тюрко-мусульманський внесок в історію України такий же важливий, як і слов'яно-християнський

Ісламська спадщина

Про що розповість усипальня перших кримських ханів?

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.