Від Ахіллеса до Аллаха. Історія греків-мусульман

1
Молоді греки у мечеті (Худ. Ж.-Л. Жером 1865)
22.12.2009
Оцініть статтю: 
(108 оцінки)
oksana
Зображення користувача oksana.

У нашій свідомості греки асоціюються тільки з легендами й міфами Древньої Греції або з християнською спадщиною Візантійської імперії. Але ніяк з Ісламом. Однак за довгу історію панування Османського султанату на Балканах величезна кількість греків стали мусульманами. Причому історично і навіть у наші дні багато з них є більше ревними послідовниками своєї релігії, ніж навіть самі турки чи деякі араби.

За різними оцінками, чисельність мусульманських греків у Туреччині сягає 700 тисяч. Як правило, греки ісламського віросповідання поділяються на декілька груп. Під мусульманським впливом на християн острова Крит у період Османського султанату тисячі греків прийняли Іслам і асимілювалися з турками, що прибули пізніше.

Цій групі греків, що прийняли Іслам, властива турецька самосвідомість. Вони проживають у південних і південно-східних районах Туреччини - в Айдині, Анталії, Денізли, Мерсині, Іскендеруні, а також у Чанаккалі, Маніса і Текірдазі.

Греки-мусульмани із острова Крит оселилися у Туреччині у 1908 р. Їхня чисельність досягає 300 тисяч. Самоназва цієї групи - Girit Musulmanlari. Значна частина греків-мусульман, що перебралися з острова Крит, проживає у турецькому Північному Кіпрі, де вони майже асимілювалися з місцевими турками.

У Туреччині мусульманські греки також проживають у прибережних районах Чорного моря - від Самсуна до Різе. Особливо густо греками-мусульманами заселений так званий басейн Чорної ріки, де масовий заклик в Іслам серед понтійських греків і амшенських вірменів почав Мехмед Куруфоглу, який разом з яничарами не раз вторгався на ці території і протягом 10 років проповідував Іслам.

Прийнято вважати, що понтійські греки почали змінювати віру у середині XVI століття, однак релігійний заклик особливо посилився у XVIII столітті, у результаті чого багато грецьких населених пунктів повністю прийняли Іслам.

За оцінками турецького журналіста, публіциста грецького походження Омера Асани, чисельність понтійських греків, що прийняли Іслам, сягає 300 тисяч, а за іншими оцінками - 500 тисяч. Згідно багатьох авторів, у басейні рік Балтачі і Солаклі нині є багато селищ, у яких розмовляють перекрученою грецькою.

Гасан Умур, який також займається питанням греків-мусульман, відзначає, що населення міста Трапезунда й сьогодні в основному складається з тюркомовних греків. В одному з довідників 1977 року видання відзначається, що греки-мусульмани становлять 70% населення Трапезунда.

В іншому довіднику 1987 року видання відзначається, що греки мусульманського віросповідання зосереджені у Трапезунді, Самсуні, Орду, Гіресуні, Різе, Фатсе, Уніє, а також у районах Тоніа, Сюрмене, Чайкари, Узунгел і Шеріхо. Понтійські греки-мусульмани становлять більшість також у Мачкалі, Торулу, Яглдері, Санта, Кромни та районі Оф. Понтійські греки, що проживають у районі Оф, відрізняються від своїх співвітчизників тим, що є більш ревними мусульманами.

Що стосується інших груп греків-мусульман, то в центральних районах Туреччини також існують громади, які, однак, асимілювалися з турками. Такі громади колись існували у Кесарії, Малатії, Себастії, Амасії, Конії. У районі Каграман більшість становлять так звані греки-каграманліди, які, у свою чергу, поділяються на дві групи.

Сучасні грекині-мусульманки

Сучасні грекині-мусульманки

Перша сповідує Християнство, хоча повністю тюркомовна і ще у 1920-х роках емігрувала з Туреччини, оселившись у різних районах Греції. Інша група каграманлідів прийняла Іслам у період Османського султанату і майже повністю асимілювалася з турками.

Крім вищезгаданих груп, мусульманські греки проживають також в інших районах Туреччини, однак їх не багато і вони майже асимільовані. До сьогоднішнього дня у деяких містах Туреччини є квартали, жителі яких, згідно з місцевими даними, раніше були християнами: здебільшого це греки і вірмени. Райони із проживаючими там греками-мусульманами грецькі журналісти відзначають також в Антіохії - Іскандеруні, Самандазі й Алтинзю.

Багато дослідників у своїх роботах про греків-мусульман відзначають, що ще у часи Візантійської імперії процеси турецько-грецької і греко-турецької асиміляції були досить активними. У результаті чого, уже після падіння Візантії, на території імперії проживали тюркські племена грецького віросповідання, а також греки, що прийняли Іслам.

Туркменське плем'я Чепни, що оселилося у прибережних районах Чорного моря, відіграло велику роль у зміні самосвідомості греків. І сьогодні частина греків Трапезунда відрізняється від інших груп греків-мусульман більш тісними зв'язками з туркменами Чепни.

Багато дослідників відзначають досить строге ставлення греків-мусульман до християн, незважаючи на ту обставину, що вони самі ще 2-3 століття назад сповідували Християнство. Наприклад, Марашли є одним із таких строгих релігійних сіл району Оф. Навчання Ісламу почалося там ще у 1737 році.

Більшість проживаючих у Туреччині греків-мусульман розмовляє перекрученою турецькою. На грецькому діалекті острова Крит сьогодні розмовляють лише люди похилого віку, і то не у всіх районах. Частина понтійських греків говорить винятково турецькою, а інша -грецькою.

Наприклад, жителі сіл Чайкари й Оф навіть у молитвах використовують лише грецьку. Однак ця група греків чітко дистанціює себе від інших греків, називаючи себе «туркосами», свою мову - «ромаїка», а греків у цілому - «оромеос».

Мусульмани Греції на святковій молитві Ід аль-Фітр на Олімпійському стадіоні в Афінах

Мусульмани Греції на святковій молитві Ід аль-Фітр на Олімпійському стадіоні в Афінах

Греки-мусульмани, що проживають у Туреччині, показали ознаки активності на початку 90-х років минулого століття, коли багато молодих людей у пошуках свого коріння намагалися оселитися у Греції, однак цей процес не став масовим. У результаті відродження національної самосвідомості майже вичерпалося. Лише в останній період деякі турецькі вчені, історики, журналісти грецького походження почали говорити про греків-мусульман, викликавши інтерес турецького суспільства до цього питання.

Ще одна група греків-мусульман, також депортована з Криту, проживає у Лівані і Сирії. У свій час ця група греків зверталася до султана Абд уль-Хаміда з проханням оселити їх у Левантійській області. Він прийняв програму переселення, і у 1896 році у Сирії був заснований перший населений пункт, який на честь султана був названий Амідіє.

Тепер там більше 3 тисяч жителів, 60% яких становлять греки-мусульмани Криту. Останні проживають також на півночі Лівану, у місті Тріполі, де їхня кількість, за різними відомостями, сягає 8 тисяч. Примітно, що греки-мусульмани, що проживають у Сирії й Лівані створюють свої родини всередині власної громади і, на відміну від інших своїх співвітчизників, депортованих із Криту у Туреччину, зберегли грецьку мову і звичаї.

За матеріалами Іслам.ру

Посилання на тему:

Світло зі Сходу. Європейський Ренесанс як породження мусульманської культури

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.