Триває робота IV Міжнародної школи ісламознавства, що відкрилася 20 липня в Ісламському культурному центрі Києва. Третій день розпочався з ґрунтовної доповіді відомого вченого, дипломата (першого посла незалежної України у Франції), працівника Інституту сходознавства ім. Агатангела Кримського НАН України Юрія Кочубея. Він запропонував глибокий аналіз сучасного стану Ісламу на Заході, його автентичності та модернізації, нинішніх проблем Ісламу та його послідовників у країнах Європи та пошуку їх вирішення.
Починаючи лекцію, Юрій Миколайович звернувся до слухачів школи:
— Мені дуже приємно зібратися з усіма нашими молодими науковцями, що цікавляться проблемами Ісламу, бо в наш час не цікавитися ними — це вже, здається, зовсім відсталість. Щодня ми щось читаємо, де згадують Близький та Середній Схід, арабські країни, Іслам... Звичайно, треба читати, що пишуть газети, але це не означає, що всьому можна вірити! І от моє завдання: дати вам якусь крихту знань, щоб ви могли самі робити висновки про те, що відбувається у світі, а не читати, що пишуть журналісти (на жаль, вони не завжди неупереджені й не досить обізнані, отже не можуть уникнути необ’єктивності), і щоб ви мали власну думку щодо питань, які стосуються Ісламу взагалі. Ну, а щодо Ісламу на заході — то це, як кажуть, окрема тема.
Перше ніж перейти до сучасного стану справ з Ісламом у Європі, Юрій Миколайович зауважив, що Іслам у Старому Світі з’явився досить давно. Як зауважив науковець, за досить короткий в історичній ретроспективі час (близько століття) від виникнення віровчення послідовники Ісламу були вже біля Гібралтару (709 рік), а згодом дійшли до Луари, й лише битва при Пуатьє трохи загальмувала експансію — мусульмани відійшли на Піренейський півострів.
В історичному екскурсі вчений згадав і про завоювання арабами Канарських і Балеарських островів, Мальти (де й дотепер говорять діалектом арабської мови, хоч і використовують латинську графіку), про мусульманське панування на Балканах, просування релігії разом із її носіями на береги Волги та в Центральну Азію, мусульман у Литовському князівстві.
— Тобто мусульмани не враз і не лише за новітніх часів з’явилися в Європі, — зазначив Юрій Кочубей. — Але після Другої світової війни мусульман тут справді стало більше — через виникнення проблем у постколоніальних державах, зокрема у Франції, що намагалася за рахунок великої кількості дешевої робочої сили вирішити ситуацію зі швидким відновленням країни. Міста, передусім «червоний пояс» Парижу та Марсель, заповнили мешканці північної Африки. Потім до них приєдналися члени їхніх численних родин, завдяки прийнятому Закону про воз’єднання сімей.
На думку вченого, сьогодні, коли не відбулося сподіваної асиміляції мусульман, їхньої «окультурації» за англійським прикладом (прищеплення європейських цінностей і культури через освіту), а дешева й некваліфікована робоча сила більше не потрібна, Франція стикнулася з проблемою, що її спричинило нехтування прав і потреб мігрантів. У районах, де компактно живуть мусульмани, існує проблема безробіття й відсутності достатньої кількості осіб із якісною освіту, що посилює протестні настроїв, призводить до певної криміналізації спільноти.
— На тлі гострої соціальної ситуації з’явилися проповідники, що певним чином «реісламізували» й радикалізували молодь — це мало сумні наслідки. Наприклад, серед терористів, що атакували вежі-«близнюки» в Нью-Йорку, були мусульмани європейського походження, що мали європейську освіту, — нагадав Юрій Кочубей і зауважив: — Але не треба забувати, що були й певні провокації: карикатури на пророка Мухаммада, публікація «Сатанинських віршів» Салмана Рушді тощо. Не враховували того, що в мусульман це викликає обурення, не враховували, що мусульмани не можуть сприймати атеїзм як ідею, не можуть миритися з бездуховністю.
У своїй лекції ісламознавець розкритикував ідею так званого «євроісламу», що мусують останнім часом. На думку Юрія Кочубея, Іслам є Іслам — він єдиний і не може розподілятися на якісь «різновиди»:
— Іслам не можна змінювати, відповідно до тих чи інших умов, місцевостей, часу. Існує єдина доктрина, віровчення. Іслам має бути автентичний — такий, як його записано в сунні Пророка. А проблему співіснування мусульман і не мусульман в немусульманському оточенні можна вирішувати за допомогою Ради з фатв, отримуючі роз’яснення з приводу тих чи інших дій чи дозволи, — зазначив учений, нагадавши, що й Посланець після переїзду до Медини радився з немусульманами: — Тобто, був приклад налагодження діалогу задля мирного співіснування.
Згадавши міф про властиве Ісламові агресивного ставлення до немусульманського світу, вчений зауважив:
— Ну, по‑перше, сьогодні неможливо визначити кордони «ісламського світу», бо мусульмани живуть скрізь. По‑друге, — і це лише свіжі приклади — 2008 року в Мардині ісламські вчені визнали терористичну діяльність радикалів-екстремістів неприйнятною та закликали відмовитися від практики терору. А була ще й Хайдарабадська конференція... Хартію проти тероризму підписали представники понад 400 мусульманських організацій!
У лекції Юрій Кочубей детально проаналізував стан мусульманських громад у Німеччині, Франції та Великій Британіїї і дослідив джерела проблем, спростувавши багато упереджень щодо Іслама та його послідовників, а також прокоментував деякі процеси й тенденції.
Юрій Миколайович відповів на численні запитання слухачів школи.
Нагадаємо, за підсумками роботи школи матеріали буде оприлюднено в V випуску збірки наукових статей «Аль‑Калям».
