Хадж в історії

Хадж в історії
17.11.2008
Оцініть статтю: 
(260 оцінки)
oksana
Зображення користувача oksana.

Найвидатніше зібрання людей, яким є хадж, стає для мусульманина кульмінаційним духовним досвідом, і одночасно є серйозним викликом уряду Саудівської Аравії.

Щороку протягом останніх чотирнадцяти століть мусульмани здійснюють хадж. Раніше паломництво було в буквальному значенні слова подорожжю всього життя людини - мрією, для здійснення якої вона збирала кошти все життя.

Ця подорож - верхи на коні і пішки, гірськими стежками і пустелями - була сповнена багатьох труднощів і часто тривала місяці і навіть роки. На шляху в Мекку прочани нерідко потерпали від нападів розбійників і грабіжників. "Проголоси людям [обов'язок здійснювати] хадж, щоб вони прибували до тебе і пішки, і на сухорлявих верблюдах з найвіддаленіших поселень" (Коран, 22:27).

Відповідно до інформації Агентства "Сауді Пресс", до 1950 року число прочан не перевищувало 100 000 чоловік. До 1955 року їхнє число подвоїлося, а в 1972 році досягло вже 645 тисяч.

В 1983 році кількість прочан вперше перевищила мільйон чоловік. Внаслідок їх швидкозростаючої чисельності Організація Ісламська Конференція прийняла в 1988 році резолюцію про виділення квоти прочан для кожної країни відповідно до чисельності її населення.

В 1992 році Саудівська Аравія прийняла мільйон прочан з-за кордону, хадж здійснили також мільйон громадян Королівства. Більшість прочан прибуває в Мекку літаками, а також наземним і морським транспортом.

В наш час для здійснення хаджу мусульмани з'їжджаються в Мекку з усіх куточків землі. Організованим групам прочан виділяються спеціальні автобуси, обладнані кондиціонерами. Під час подорожі їх супроводжують досвідчені гіди. Навколо Мекки побудовані численні п'ятизіркові готелі. Навіть місця здійснення ритуалів паломництва обладнані спеціальним чином, щоб відповідати потребам великого числа прочан: внутрішні двори захищені від сонця, алеї обладнані кондиціонерами повітря, установлені ескалатори, що дозволяють швидко піднятися на дах мечеті, а підлоги, на яких прочани вистоюють молитви, викладені прохолодними мармуровими плитами.

Уряд Саудівської Аравії інвестував близько двадцяти п'яти мільярдів доларів на відновлення й розвиток інфраструктури місць паломництва. Віруючі заповнюють всі три рівні, включаючи дах Мечеті, розміщуючись на терасах, площах і вулицях прилеглих районів.

Можна задатися питанням: чи не змінила сучасність духовний досвід, що здобуває прочанин у хаджі, зробивши його менш значущим? Звичайно, що подорожньому в наш час невідомо про умови, у яких паломництво відбувалося раніше. Можливо, одні труднощі (піші подорожі по розпеченій від сонця пустелі) змінилися іншими (необхідність зберігати спокій і терпіння, перебуваючи у величезному натовпі людей). Проте, всі, хто здійснив хадж, немов втрачають дар мови і після повернення не можуть знайти слів, щоб описати свої враження. От найчастіша відповідь на розпитування - "Щоб зрозуміти, ти сам повинен побувати там". І якщо місцевість й інфраструктура з часом змінилися, то ритуали паломництва і узи братерства, що поєднують прочан, залишилися тими ж, що й протягом всієї історії. Де ще на планеті можна побачити мільйони людей, що належать до різних рас і культур, з різними кольорами шкіри, що говорять на різних мовах, - але єдиних у своїй вірі і постановленій перед собою меті, що діють цілком з доброї волі в дусі щедрості й братерства. Такий унікальний досвід хаджу.

За матеріалами Іслам для всіх

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.