Роль кримських татар в організації мусульманських з’їздів початку ХХ століття

Революційні події 1905 і 1917 рр. збудили самосвідомість мусульманських народів Російської імперії. Релігійні та політичні діячі Поволжя, Криму, Кавказу і Середньої Азії, там, де традиційно переважав Іслам, прагнули виробити спільну позицію з найважливіших питань суспільного життя.

Перший з’їзд мусульман відбувся 15 серпня 1905 року в Нижньому Новгороді. Йому передувала серйозна підготовча робота, в якій активну участь брав лідер кримськотатарського національного руху Ісмаіл Гаспринський. Видавана їм газета «Терджиман» була рупором не тільки тюркських, але і всіх мусульманських народів Російської імперії. Авторитет Гаспринського і його вплив дозволили мусульманам, незважаючи на численні суперечності, виробити спільну політичну платформу.

У з’їзді взяли участь 30 делегатів, він проходив у напівлегальних умовах, оскільки офіційна російська влада не дала дозволу на його проведення. Захід відкрився читанням Корану азербайджанським імамом Шакіром Садик Рахмангулу. Головою одноголосно був обраний Ісмаіл Гаспринський. Зі вступним словом виступив видатний азербайджанський політик і громадський діяч Алімардан-бек Топчибашев.

Він, зокрема, сказав: «Браття, безсумнівно, цей день щорічно відзначатиметься як свято всіх російських мусульман… Ми — спадкоємці тюрків, одного племені, єдиних коренів, однієї релігії. Землі наших дідів простягалися від Магрибу до Машріка. Незважаючи на героїзм наших дідів, сьогодні ні в горах Кавказу, ні в садах Криму, ні в степах Казані, на нашій історичній батьківщині, на своїх землях у нас немає права говорити про наші потреби».

На з’їзді була створена перша політична партія мусульман Російської імперії «Іттіфак-аль-Муслімін» (Союз мусульман). В її програмі було чотири основні пункти: 1. Об’єднання мусульман Росії в єдиний рух; 2. Встановлення конституційної монархії на основі пропорційного представництва національностей; 3. Правова рівність мусульманського і православного населення. Скасування законів та адміністративних практик, які дискримінують мусульман; 4. Розвиток культури та освіти мусульман.

Надалі партія «Іттіфак-аль-Муслімін» брала активну участь у виборах до Державної Думи, створивши свою фракцію (у ІІ Державній Думі мусульман представляло 36 депутатів). Розпочата в Російській імперії реакція привела до того, що в 1907 році діяльність «Іттіфак-аль-муслімін» була припинена.

Після лютневої революції 1917 року численні мусульманські організації зажадали проведення нового з’їзду. Він відкрився 1 травня 1917 року. У роботі форуму взяли участь 800 делегатів. На з’їзді були присутні журналісти всіх провідних видань Росії, а також Європи та Америки. До президії були обрані представники від більшості мусульманських регіонів: І. Ахтямов (Уфа), І. Алкін (Казань), мулла X. Габаші (Казанська губернія), X. Досмухамедов (Уральська область), Г. Ісхакі (Москва), Ф. Карімі (Оренбург), А. Топчибашев (Баку), У. Ходжаєв (Туркестан), А. Цаліков, С. Якубова (Казань). Крим представляв Д. Саідахметов.

З’їзд розглянув такі питання: 1. Про ставлення мусульман до війни; 2. Про форму державного устрою; 3 Питання освіти і створення національних шкіл; 4. Питання рівноправності жінок; 5. Аграрне питання. Як постійний робочий орган з’їзду був створений Всеросійська центральна мусульманська рада (Міллі Шуро). Представником від Криму до виконавчого комітету було обрано І. Леманова.

Наступний з’їзд мусульман проходив у період з 21 липня до 2 серпня в Казані. У ньому взяло участь лише 188 делегатів. Це було пов’язано з тим, що паралельно з головним форумом мусульман проходили з’їзди військових і мусульманського духовенства. Захід відбувся в умовах крайньої радикалізації суспільства. Досить сказати, що делегати виступили з вимогою до російської влади про негайне формування мусульманських військових частин. Крім того, було ухвалено рішення, за явками, почати створення національних автономій у регіонах з переважно мусульманським населенням.

З вітальним словом до делегатів з’їзду звернувся почесний гість, представник Української Центральної Ради (УЦР), відомий вчений-економіст, мурза М. І. Туган-Барановський. Він заявив, що Генеральний секретаріат УЦР бачить свою місію у встановленні союзних відносин з усіма народами колишньої Російської імперії.

22 липня відбулося спільне урочисте засідання ІІ Мусульманського з’їзду з Всеросійським мусульманським військовим з’їздом і Всеросійським з’їздом мусульманського духовенства. Всього у спільному засіданні взяло участь понад 1000 делегатів.

Після закінчення з’їзду ініціатива зі створення мусульманських військових формувань перейшла до воєнного шуро. Цей процес захопив і Крим. Восени 1917 року в Сімферополі був мусульманізований, за активної участі кримських татар, 32-й запасний піхотний полк. Одночасно формувалися два мусульманські корпуси (Перший мусульманський корпус формувався під Одесою).

Жовтнева революція 1917 року повністю змінила розстановку сил на території колишньої Російської імперії. У Поволжі, Середній Азії, Кавказі та в Криму створювалися національні держави. Деякі з них проіснували аж до початку 20-х рр. ХХ ст. Але внутрішні протиріччя і відсутність взаємодії між ними призвели до того, що під час зіткнень з більшовицькою Червоною армією всі вони загинули. А Всеросійська мусульманська рада була скасована Постановою Народного комісаріату у справах національностей, підписаною Й. Сталіним 22 травня 1918 року.

З іншими матеріалами з серії «Історія Ісламу в Україні» можна ознайомитися за посиланням.

Олександр Степанченко спеціально для «Іслам в Україні»