Зв’язок тривалістю у шість століть: історія польсько-турецьких відносин

Зв’язок тривалістю у шість століть: історія польсько-турецьких відносин
Одне зі свідчень впливу турецької культури на польську - «сарматська» мода, наприклад, звичай голити голову. Картина Генріха Вейсенгофа «Шляхетська сцена - історія ятагана» була показана на виставці Року Польщі в Туреччині; джерело: MNW
Зв’язок тривалістю у шість століть: історія польсько-турецьких відносин
Тадеуш Айдукевич. «На східному базарі», 1900. Джерело: Національний музей у Варшаві
Зв’язок тривалістю у шість століть: історія польсько-турецьких відносин
Портрет Станіслава Красинського. Невідомий автор, до 1654 року. З колекції Національного музею у Варшаві
Зв’язок тривалістю у шість століть: історія польсько-турецьких відносин
Зразок турецького письма Міцкевича. Джерело: Музей літератури у Варшаві
Зв’язок тривалістю у шість століть: історія польсько-турецьких відносин
Станіслав Хлєбовський, «Віденська битва», 1882. Полотно, олія. Фото: Національний музей у Кракові
Зв’язок тривалістю у шість століть: історія польсько-турецьких відносин
Зв’язок тривалістю у шість століть: історія польсько-турецьких відносин
Зв’язок тривалістю у шість століть: історія польсько-турецьких відносин
Зв’язок тривалістю у шість століть: історія польсько-турецьких відносин
Зв’язок тривалістю у шість століть: історія польсько-турецьких відносин
22.09.2016
Оцініть статтю: 
(676 оцінки)
editor
Зображення користувача editor.

Про татар, сарматську моду, тюркські запозичення у гуральському діалекті, куріння тютюну, кінські базари і вплив тюркомовних народів на польську культуру в інтерв’ю Миколаю Глинському з видання CULTURE.pl розповів професор Варшавського університету Тадеуш Майда.

У 2014 році, у зв’язку з 600-річчям встановлення польсько-турецьких дипломатичних відносин, відбувся «Рік Польщі в Туреччині». Але польський зв’язок із тюркомовними народами ще давніший

 Тюркомовні народи з’являлися в Польщі в VIIVIII ст. Печеніги, хозари, половці (кумани) населяли значну частину Східної Європи, причорноморські степи і Крим. Ці народи, відомі нам лише за історичними джерелами, в більш пізні століття були знищені або змішалися з іншими тюркськими племенами.

Контакти з тюркськими народами у прикордонній зоні існували ще до набігів ординців. Про це свідчать мовні запозичення, які стосуються в основному військової сфери, як, наприклад, назви зброї, різних інструментів тортур  наприклад «kańczug» (канчук), «batog» (батіг) або «kajdany» (кайдани). Це ранні запозичення з кипчацьких мов, що належать до тюркської мовної групи.

Найвідомішою національною меншиною з тюркської мовної групи, що живе у Польщі, є татари. Ким вони були і як опинилися в Польщі?

 Татари  це ісламізоване плем’я ординського походження. Серед тюркських племен вони поступово зазнали тюркізації і створили тюркську мову, що належить до групи кипчацьких мов, яка стала пізніше татарською. Середня Азія, населена, в основному, тюрками, в європейських джерелах називалася Татарією. У період династичних воєн татари приїжджали із Золотої Орди до Великого князівства Литовського на запрошення князя Вітольда.

Які ще тюркські мови можна було почути в Речі Посполитій?

 Одночасно з татарами на землі Князівства Литовського з Криму прибув інший народ тюркського походження  караїми. Вони селилися на Віленщині і вздовж кордону Литви і Речі Посполитої. Караїми розмовляли караїмською мовою, що також належить до кипчацької мовної підгрупи. А ще діалект кипчацької мови використовувався польськими вірменами, які прибували до Польщі з Криму в XIV ст.

Польських татар часто згадують, говорячи про різноманітність і толерантність давньої Речі Посполитої: це була єдина постійно присутня мусульманська меншина на європейському континенті.

 Це дійсно винятковий приклад, подібного в Європі неможливо знайти. Іслам на Балканах виник набагато пізніше територіальних завоювань османської Туреччини. Татари, які прибули до Польщі як мусульмани, протягом двох-трьох століть зберігали свою мову, хоча усна мова поступово зникала. У XVI ст. польські татари звернулися до султана Сулеймана з проханням прислати імамів і мулл, оскільки рідна мова занепадала і не вистачало людей духовного звання. Але ще довгий час копіювали татарські тексти з древніх рукописів, а це означає, що писарі добре знали татарську мову. Подібна ситуація була і в громаді польських вірмен, які використовували в богослужінні вірменську мову, а в повсякденному спілкуванні розмовляли кипчацько-вірменською.

Чи відчували польські татари зв’язок з Туреччиною?

 Так, безсумнівно, оскільки існують свідчення про поїздки, спроби здійснити паломництво в Мекку через Туреччину, татари також мали контакти з Середньою Азією, особливо з Кримом. Посилали вчитися початківців мулл, привозили рукописи, з яких переписувалися тексти арабською та турецькою мовами. У XIX ст. татари також емігрували до Туреччини.

МОДА І ЗВИЧАЇ

Поляки вважають, що сарматська мода  найпомітніший результат впливу Туреччини на польську культуру.

 Польська шляхта, якій подобалося вважати, що вона походить від стародавніх сарматів, називала європейську моду франтуватою, що не відповідає характеру і природі польського шляхетного стану, однак і вона хотіла показати щедрість і франтівство: багаті хутра, довгі золочені каптани, прекрасна зброя і кінська упряж. Розкіш східних виробів  перських і турецьких  впливала на уяву, відповідала тодішнім смакам: вразити інших і «себе показати».

Причому вплив східної моди проникав у різні верстви суспільства  зокрема і в міщанську, і в селянську. Прикладом запозичення з тюркського може бути слово kieca (kiecka), що походить від турецького слова «кече», яке означає «матеріал, матерія, сукно» і вироби з нього (kiecka у сучасній польській розмовній мові означає жіноче плаття  прим. ред.). Міські кадастри повні назв вбрань і тканин турецького походження. Найбільш ранні впливи в чоловічій моді проявилися в XV ст. У Кодексі Бальтазара Бехема XVI ст. багато мініатюр, що зображують городян у східних вбраннях.

Де ще шукати турецький вплив?

 В абсолютно несподіваних місцях. Дуже багато запозичень, наприклад, в гуральському діалекті. Через Татри проходив шлях з півдня, з Балкан, звідки раніше турецькі запозичення проникали у мову пастухів. Вони належать, головним чином, до інструментів, одягу, тварин  наприклад, baran (баран) або baca (пастух).

Що ще, крім моди, приходило до Польщі з Туреччини?

 Сфера впливу велика  звичаї, звички, такі як куріння тютюну або пиття кави, публічні забави, звичай голити голову в середовищі шляхти. Існували також характерні звернення, наприклад, «kurdesz» (від тюркського «кардаш»  товариш, брат), що означає братство по крові.

МИР І ВІЙНА

Уявлення про наші контакти з Туреччиною  це, однак, переважно уявлення про війни. Польща  твердиня християнства?

 Це спростовують цифри  польсько-турецькі війни охоплюють набагато менше часу, ніж мир  чверть 600-річної історії контактів. Звичайно, найбільш пам’ятні знамениті битви: під Хотином, Журавним та взяття Кам’янця. Найболючішим для Польщі був набіг турецьких військ і захоплення Поділля (оборона Кам’янця). Це був найскладніший період в польсько-турецьких відносинах, який закінчився переможною для поляків Віденської битвою. Карловицький мирний договір, підписаний в 1699 році, став переломним моментом. Настав період стійкого миру і дружніх відносин.

Області, завойовані турками, населяло безліч народів. Як виглядала політика турків на завойованих територіях?

 Турки засновували гарнізони, адміністративне правління, збирали данину з немусульманського населення. На Балканах також осідали турки з Анатолії. Вони терпимо ставилися до послідовників інших релігій  християн та юдеїв.

У XIX ст. Туреччина з ворога перетворилася в друга Польщі  Стамбул став одним з найважливіших центрів польської еміграції. Там поляки нерідко переходили в Іслам

 Після листопадового і січневого повстань, а також після угорської революції Туреччина прихистила тисячі польських політичних емігрантів. Поляки, які претендували на високе становище в суспільстві, повинні були прийняти Іслам, проте це не вважалося національною зрадою. Так вчинив, наприклад, Владислав Костельський (Сефер-паша): прийнявши Іслам, він зміг реалізувати свої честолюбні задуми і дослужився до чину генерала османської армії.

Польські емігранти, приймаючи Іслам, ратували за зміцнення Туреччини, союзниці польських інтересів проти Росії.

ПОЛЬСЬКИЙ ОРІЄНТАЛІЗМ

Так само міркував і Міцкевич, коли в 1865 році приїхав до Стамбула. Одна з його останніх фраз була написана турецькою  про що нагадав Пересувний університет Міцкевича  один із проектів Року Польщі в Туреччині.

 Польські діячі в Туреччині хотіли спілкуватися місцевою мовою. Можна було використовувати і французьку, яку знала місцева еліта, але для повсякденного спілкування знання турецької було необхідним.

Міцкевич належав до середовища, яке виховало багатьох орієнталістів  ще в молодості він хотів вивчати східні мови.

 У Вільно розташовувалося одне з найпотужніших товариств орієнталістів. Інститут східних мов Віленського університету за короткий період своєї діяльності випустив кілька видатних сходознавців, перекладачів, письменників, професорів. Одним з них був Йозеф Сенковський, автор перекладів, які Міцкевич використовував у віршах «Шанфарі» і «Альмотенаббі».

Чи відрізнявся цей польський орієнталізм чимось від західного?

 Схід орієнталісти на Заході тільки досліджували, завойовували і колонізували, а для поляків він був на кордонах Речі Посполитої. На Віленщині у повсякденному житті можна було зустріти караїмів, татар, євреїв. Познайомитися з їхніми звичаями, мовою і фольклором, казками і легендами. Польський орієнталізм тягнеться з часів сарматизму у і дожив до XIX ст. Контакти поляків з Туреччиною і Близьким Сходом дуже вплинули на літературу і живопис. А також пам’ять про події минулого  татарські набіги чи знамениті кінські базари на кордонах Речі Посполитої.

Чи мала польська орієнталістська традиція якесь продовження?

 Після закриття Віленського університету в 1831 році орієнталісти розсіялися світом: частина з них потрапила в Петербург, інші в Казань і Берлін. Інститут східних мов у Вільні пробудив інтерес до теми Сходу і у наших поетів епохи романтизму.

НАМАЛЬОВАНИЙ СХІД

У 2014 році в Стамбулі під час Року Польщі в Туреччині була представлена велика виставка «Орієнталізм в польському мистецтві». Чи відрізнявся польський орієнталізм в мистецтві чимось від західного?

 Едвард Саід говорив, що західний орієнталізм нав’язував своє бачення Сходу і його культури, художники Заходу показували Схід таким, яким його хотіла бачити Європа. Очевидно, що, взаємодіючи з європейським мистецтвом, польські художники не могли повністю звільнитися від такого бачення Сходу. Однак мені здається, що традиція польського орієнталізму, життя східної Польщі та багатовікові контакти зі Сходом наклали свій відбиток на наше сприйняття. Це помітно в живописі, у відборі сюжетів. Східні сюжети і теми, присутні в європейському мистецтві, проявляються також і в польському, проте в інших пропорціях.

Що ж, в такому разі, цікавило польських художників?

 Оскільки Польща багато століть була пов’язана зі Сходом і вела війни з Туреччиною, навряд чи можна було б очікувати, що ці війни не будуть увічнені в мистецтві. Це був основний мотив. Були сюжети, приклади яких важко знайти в західному живописі. Улюблена у нас тема  кінські базари. З особливим ентузіазмом їх писав, наприклад, Тадеуш Айдукевич.

Багато картин із зображенням людських типажів  помітна велику цікавість до іншої людини, видно, що найпростіша людина може бути персонажем картини  селянин, бедуїн, жебрак, лахмітник. Дуже рідко трапляються портрети красунь. Переважають пейзажі, види містечок, коні, фігури простих людей. Реалістичні зображення  характерна риса нашого орієнталістського живопису.

ПОЛЬЩА  ТУРЕЧЧИНА: 601

Чим важливий Рік Польщі в Туреччині?

 Рік Польщі був насичений подіями, вони, безумовно, ще довгий час впливатимуть на турецьке суспільство. Важливо, що польська культура була показана в її розмаїтті і не обмежувалася тільки Стамбулом та Анкарою.

На виставці «Далеке сусідство  близькі спогади. 600 років турецько-польських контактів» у музеї Сакипа Сабанджі в Стамбулі ми представили, зокрема, султанські документи, «присяжні листи», які також є творами мистецтва, надзвичайно майстерно прикрашені султанською тугрою. Нам вперше вдалося показати так багато цих документів. Вони дають інше уявлення про близькі і добрі польсько-турецькі відносини.

Довідка:

Тадеуш Майда  професор Варшавського університету. Його наукові інтереси зосереджені на османській мові та літературі, а також на тюркських мовах кипчацької підгрупи, таких як татарська мова польсько-литовських татар, мамлюцько-кипчацька, а також чагатайська. Інша сфера інтересів професора  мистецтво Ісламу, особливо турецьке мистецтво. З 1989 року він виконує обов’язки куратора зборів східного мистецтва Національного музею у Варшаві. У 2014 році професор Тадеуш Майда був куратором двох великих виставок, показаних в Туреччині під час Року Польщі.

Джерело: CULTURE.pl

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.