Показ фільму індійських кінематографістів «Ганді - мій батько», що відбувся днями в південноафриканському Йоганнесбурзі, вже названий найгучнішою прем'єрою літа 2007 року. Критики високо оцінили кінодеб’ют постановника фільму - відомого театрального режисера Фероза Аббаса Хана, а також прекрасну гру акторів, що взяли участь у цьому проекті.
Як повідомляє Islam.ru з посиланням на IslamNews, Хан наважився зруйнувати лубочний образ Махатми Ганді, що культивувався багато років в індійському кінематографі, і показав земного, живого чоловіка, який не лише боровся за свободу своєї нації, але й жив звичайним сімейним життям. Особлива увага в картині приділяється непростим взаєминам Махатми з сином - Харілалом Ганді, який в 1936 році прийняв Іслам і став зватися Абдуллахом.
Коментарі незалежних дослідників та біографів Махатми (які, в основному, проживають за межами Індії), в яких стверджується, що біографія Ганді перекручена до невпізнанності, не бралися до уваги, тому багато років, відповідно до офіційної легенди, Ганді був представлений як непримиренний ворог Ісламу і «викривач» свого «непутящого» сина Харілала.
Документи, які свідчать про те, що конфлікт, який насправді мав місце між батьком і сином на певному етапі життя, був вичерпаний, незбагненним чином зникли, тому спростувати версію про протистояння в родині Ганді було практично неможливо.
Тим часом, не так давно індійський уряд, пішовши на величезні жертви, викупив в аукціону Christie's лист Ганді, який містив непрямі свідчення того, що він не прокляв (як багато років твердили індійські історики) свого сина за те, що той став мусульманином, а навпаки - схвалював його рішення, а також заохочував спосіб життя, який Харілал став вести після прийняття Ісламу. В цьому досить цінному документі містяться й інші докази того, що Ганді не лише регулярно писав для мусульманських газет і журналів, але й розділяв багато поглядів послідовників Ісламу, а також мав друзів-мусульман.
За матеріалами Islam.ru
