Мусульмани, відкриття яких змінили світ

Мусульмани, відкриття яких змінили світ
Мусульмани, відкриття яких змінили світ
Гада Аль-Мутайрі
Мусульмани, відкриття яких змінили світ
Хайат Сінді
Мусульмани, відкриття яких змінили світ
Ахмед Зевайл
Мусульмани, відкриття яких змінили світ
Мустафа Аль-Саід
Мусульмани, відкриття яких змінили світ
Мусульмани, відкриття яких змінили світ
Мусульмани, відкриття яких змінили світ
Мусульмани, відкриття яких змінили світ
Мусульмани, відкриття яких змінили світ
14.02.2017
Оцініть статтю: 
(390 оцінки)
editor
Зображення користувача editor.

Серед деяких немусульман побутує думка, що послідовники Ісламу настільки занурені в релігію, що їм не до науки і тим більше не до наукових відкриттів, а варто заговорити про вчених-мусульманок, і стикаєшся з відвертим здивуванням і нерозумінням  мовляв, про яку там науку можна говорити, якщо це  «закомплексована, пригноблена і поневолена» жінка! Ця думка, на жаль, одна з багатьох помилкових стереотипів про мусульман. Ми спробуємо спростувати їх, навівши лише кілька фактів про той внесок в науку і розвиток суспільства, який зробили саме мусульмани.

Так, видання Islam Today публікує імена деяких із послідовників Ісламу, які змінили сучасну науку:

Хаят Сінді. Вчений-медик із Саудівської Аравії, яка зробила великий внесок у розвиток медичного обстеження за місцем надання медичної допомоги та біотехнології. Вона отримала ступінь доктора наук в галузі біотехнології в Ньюнхем-коледжі (Кембридж) і стала першою саудівської жінкою, яка навчалася в Кембриджському університеті в галузі біотехнологій. Сінді отримала приз Mаkkah Al Mukaramah, премію для наукових інновацій, що надається принцом Халідом ібн Фейсалом Аль Саудом. Також була назначена послом доброї волі ЮНЕСКО.

Гада Аль-Мутайрі. Саудівський професор фармацевтичної хімії не тільки вчений, а й винахідник і підприємець. Вона отримала ступінь доктора наук в Університеті Каліфорнії і займалася дослідженнями в галузі наномедицини, нанотехнологій, хімії і полімерних наук. Мутайрі удостоєна численних нагород за свої роботи в галузі хімії.

Мустафа Аль-Саід. Відомий фізик з Університету Флориди (США), був науковим співробітником в Єлі, Гарварді і Каліфорнійському інституті технології. Він разом зі своєю групою займався дослідженням різних галузей хімії, біофізики, нанонаук і нанотехнологій. Відоме наукове видання Science Watch віддало йому четверте місце в рейтингу хіміків усього світу. У 2007 він удостоївся національної премії за науку, в 2009  медалі Єгипетської республіки.

Ахмед Зевайл. Фізик-уродженець Єгипту є одним з найвідоміших мусульманських вчених сучасності. Він отримав ступінь доктора в США, а пізніше був назначений професором в Університеті Каліфорнії. Присвятив себе розвитку фемтосекундного методу, який застосовується для спостереження за хімічними реакціями. Зевайл  почесний доктор шести всесвітньо відомих університетів. Він удостоєний багатьох нагород, однією з яких є Нобелівська премія 1999 року з хімії за дослідження перехідних станів, що виникають під час хімічних реакцій, з використанням фемтосекундної техніки.

Фарук Аль-Баз. Також уродженець Єгипту, відомий геолог з Університету Міссурі-Ролла. Працював в НАСА, де займався вибором посадочних майданчиків для місій «Аполлон» і навчанням астронавтів проводити спостереження за Місяцем і фотографувати. Нині є професором-дослідником і директором Центру дистанційного зондування Бостонського університету (США), доцентом геологічного факультету Університету Айн-Шамс (Каїр), а також членом опікунської ради Американського геологічного громадського фонду, членом Американської національної академії наук (Вашингтон, округ Колумбія, США). У 1989 році Фарук Аль-Баз став володарем почесного ступеня доктора наук Коледжу Нової Англії, в 2002 отримав професорське звання Науково-технологічного університету Міссурі; в 2003  став почесним доктором наук Університету Аль-Мансури, в 2004  доктором юридичних наук Американського університету (Каїр), 2004  почесним доктором технічних наук Науково-технологічного університету Міссурі.

Хулусі Бехчет. Відомий турецький дерматолог, здобув медичну та дерматологічну освіту в рідній Туреччині. Він першим в історії описав невідому раніше хворобу  системний васкуліт, або хвороба Бехчета. Вчений є одним з багатьох дерматологів, які зробили неоціненний вклад в розвиток сучасної ревматології.

Якщо ж говорити про внесок послідовників Ісламу в науку в історичній ретроспективі, то видання «Ансар» свого часу опублікувало матеріал під заголовком «Що дали світові мусульмани?», в якому з посиланням на СNN. Йдеться про книгу «1001 винахід», яка висвітлює забуту історію тисячолітньої мусульманської спадщини.

Редактор книги, професор, голова Асоціації науки, технології і цивілізації Салім аль-Хассані поділився з CNN декількома видатними відкриттями мусульман:

Хірургія. Приблизно в 1000 році знаменитий лікар Аль-Захраві випустив 1500-сторінкову ілюстровану енциклопедію хірургії, яку використовували в Європі як основний підручник протягом наступних 500 років. Захраві вперше застосував шви «кетгут» для зашивання ран, які розсмоктувалися, тоді як раніше доводилося проводити повторні операції з вилучення швів. Повідомляється, що він провів перший в історії кесарів розтин і винайшов акушерські щипці.

Кава. Каву вперше зварили в Ємені приблизно в IX столітті. Спочатку цей напій допомагав суфіям не спати ночами і проводити час в поклонінні. Пізніше група студентів привезла його до Каїра, і кава стала поширюватися імперією. До XIII століття вона з’явилася в Туреччині, а в Європу її привезли не раніше XVI століття.

Літальний апарат. Аббас ібн Фірнас був першою людиною, який спробував побудувати літальний апарат і піднятися в повітря, як розповів Хассані. У IX столітті він розробив апарат з крилами, схожий на костюм птиці. У своєму експерименті поблизу іспанської Кордоби він пролетів кілька миттєвостей, після чого впав і отримав перелом хребта. Його апарат згодом надихнув винахідника Леонардо да Вінчі.

Університет. У 859 році молода принцеса Фатіма аль-Фірхі заснувала перший університет в марокканському Фесі. Її сестра Міріам відкрила поруч мечеть, і весь цей комплекс почав носити назву «Мечеть та університет аль-Каравійін». Через 1200 років він все ще функціонує.

Алгебра. Саме слово алгебра походить від назви праці перського математика аль-Хорезмі IX століття «Кітаб аль-джабр уаль-мугабала».

Оптика. Приблизно в 1000 році Ібн аль-Хайсам довів, що люди бачать предмети завдяки тому, що від них відбивається світло і проникає в око, спростувавши теорію Евкліда і Птолемея про те, що світло випромінює саме око.

Музика. Музиканти з мусульманського світу серйозно вплинули на Європу, як стверджує професор Хассані. Саме з Близького Сходу в Європу прибули лютня і рахаб, попередник скрипки. Навіть сучасні музичні гами мають арабське походження.

Зубна щітка. Саме Пророк Мухаммад (мир і благословення йому) популяризував першу зубну щітку приблизно в 600 році. За допомогою гілочки дерева місвак він чистив зуби та освіжав своє дихання. Схожі речовини використовуються і в сучасній зубній пасті.

Лікарня. Лікарні в їх сучасному вигляді, зі стаціонарами і навчальними центрами, з’явилися в IX столітті в Єгипті. Перший такий медцентр, лікарня Ахмада ібн Тулуна в Каїрі, з’явився в 872 році. Згодом такі лікарні почали з’являтися в усьому мусульманському світі і за його межами

Короткометражний фільм став візитною карткою виставки «1001 винахід: відкрийте мусульманську спадщину в наші дні» в New York Hall of Science (NYSCI)
Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.