Про що розповість усипальня перших кримських ханів?

Про що розповість усипальня перших кримських ханів?
Про що розповість усипальня перших кримських ханів?
20.02.2009
Оцініть статтю: 
(366 оцінки)
oksana
Зображення користувача oksana.

Передмістя Бахчисарая Салачик, схована від зовнішнього світу тіснинами гір, мальовнича, затишна долина біля підніжжя середньовічної фортеці Кирк-Єр, яка майже століття (середина XV – 30-і роки XVI ст.) була столицею Кримського ханства. На початку XVI століття у Салачикській долині, серед тінистих садів кримський хан Менглі Гірай, а потім і його син Сахіб Гірай відбудовують новий палацовий комплекс, що включав ханський палац, палац правосуддя, Зинджирли медресе, соборну мечеть, дюрбе-мавзолей, лазню. Зараз у Салачику збереглися лише Зинджирли медресе і мавзолей.

У 2007 р. турецький уряд виділив кошти на реставрацію цих пам'ятників, що були в аварійному стані. Нині реставраційні роботи наближаються до завершення. Одночасно на прилеглій до реставраційних об'єктів території проводилися й археологічні дослідження, які привели до важливих у науковому плані відкриттів, про які Голосу Криму розповів науковий співробітник відділу археології середньовічного міста Бахчисарайського історико-культурного заповідника (БІКЗ) Тимур Бекіров.

- На підставі Відкритого листа, виданого Академією наук України завідуючій відділом археології середньовічного міста і печерних міст БІКЗ Аліє Ібрагімовій, археологічні дослідження ведуться у ханському палаці і Салачику. В 2007 році фахівці турецької реставраційної фірми «Усра» з м. Бурси розпочали відновлення Зинджирли медресе, єдиного вцілілого у Криму пам'ятника національного значення такого роду. Монументальна споруда, побудована у 1500 році за наказом Менглі Гірая, знаходилася в аварійному стані. Виконано величезний обсяг робіт. Заповнено спеціальними розчинами всі тріщини і вибоїни масивних стін, повністю розібрано і відновлено три (з десяти) аварійних куполів, інші сім відреставровані. Для захисту від опадів всі куполи покриті спеціальними свинцевими пластинами. Відновлено склепінні стелі і каміни у приміщеннях. Підлога знову покрита плитами з вапняку і утеплена керамзитовою підстилкою. Під підлогою прокладені металопластикові труби для подачі гарячої води і підігріву. Всі приміщення медресе відновлено у повній відповідності із середньовічним плануванням. Лише раніше відкритий внутрішній дворик медресе перекритий легкою металевою конструкцією, що розкривається і закривається (залежно від погоди), з великими скляними прорізами для хорошого освітлення. У внутрішньому дворику залишилося відновити втрачений фонтан. Одночасно з реставраційними роботами нами були проведені археологічні розкопки по всьому периметру будівлі, досліджені внутрішні приміщення, а також площа між Зинджирли медресе і мавзолеєм. У 2007 році було виявлено мусульманський цвинтар, датований XVII-XVIII ст., знайдені кілька фрагментів надмогильних плит, у тому числі й з арабською в'яззю.

У 2008 році почалися повномасштабні розкопки, підставою для яких послужило вивчення літографій XIX століття, описів пам'ятників Салачика, складених у 1578 році польським послом Мартіном Броневським і у 1666-1667 роках відомим турецьким мандрівником Евлією Челебі, у яких згадувалася наявність тут ханського палацу, палацу правосуддя, медресе, мечеті, дюрбе-мавзолея, лазні. Зазначені пам'ятники з прилеглим цвинтарем знаті, духовних осіб і садом становлять на Сході закінчений палацовий комплекс. Подібні палацові комплекси у XIV-XV ст. будувалися у першій столиці Гіраїв м. Ескі Кирим, у фортеці Кирк-Єр і пізніше у XVI ст. у м. Бахчисараї.

Результат не змусив себе чекати. За два місяці розкопок була розкрита площа порядку 1000 кв. м., у середньому глибина розкопки склала два метри.

По сусідству із Зинджирли медресе виявлені (очікувані) залишки будівель лазневого комплексу, розділеного на чоловіче і жіноче відділення. Примітно те, що було знайдене і розчищене приміщення, яке називалося «кюльхан» (українською «кочегарка»), де стояв величезний чан для підігріву води. Від величезного вогнища під підлогу приміщень лазневого комплексу виведена система низьких тунелів, у які надходило гаряче повітря, що обігрівало підлогу і приміщення. Гаряча іЧ холодна вода подавалася у зали лазні по керамічних трубах, вбудованих у стіни, прямо в різьблені, з орнаментом мармурові чаші (одна, розбита, виявлена у ході розкопок). Підлога приміщень покривалася плитами з вапняку. Лазневий комплекс, імовірно, увінчували куполи з отворами для світла. Середньовічні лазні були складною інженерною спорудою, «храмами чистоти і відпочинку».

По сусідству із Зинджирли медресе (ліворуч) виявлені фрагменти лазневого комплексу - середньовічного «храму чистоти і відпочинку».

У безпосередній близькості від лазні, із зовнішньої сторони виявлений колодязь, розчистивши який на 12 метрів, ми вийшли на рівень води.

У палацовому комплексі Салачику зберігся мавзолей засновника Кримського ханства Хаджі Гірая (пом. у 1466 р.), побудований його сином Менглі Гіраєм у 1501 році. У найближчі місяці разом з турецькими фахівцями ми закінчуємо реставраційно-археологічні роботи на цьому об'єкті. Реставратори блискуче відтворили багатий зовнішній інтер'єр мавзолею, чудовий різьблений по каменю орнамент порталу, виконаний у сельджукських традиціях. Відновлений також внутрішній інтер'єр мавзолею, укріплені стіни, заново вистелена підлога плитами з вапняку. Купол і покрівля дюрбе вкриті свинцевими пластинами, які захистять у майбутньому пам'ятник національного значення від впливу атмосферних опадів.

По всьому периметру мавзолею були проведені археологічні дослідження. У результаті було розчищено цокольне приміщення мавзолею із входом із східної сторони.

У цокольному приміщенні дюрбе (мавзолею) було виявлено 18 зотлілих останків, покритих залишками середньовічних златотканих тканин. Раніше вважалося, що в дюрбе поховані Хаджі Гірай, Менглі Гірай і Сахіб Гірай. Зараз після проведення археологічних і реставраційних робіт можна стверджувати, що мавзолей є династичною усипальнею ханів Гіраїв (другої половини XV - першої половини XVI ст.).

Грунтуючись на повідомленні М. Броневського (XVI ст.) і Е. Челебі (XVII ст.), на прилеглій до медресе, дюрбе території ведеться пошук залишків ханського палацу, палацу правосуддя та мечеті. Можна сказати, що й у цьому напрямку вже є успіхи. При обстеженні будівлі, яка раніше використовувалася як їдальня психоневрологічного диспансеру, і знятті штукатурки у декількох залах виявлені масивні, виконані характерною середньовічною кладкою стіни і вхідний (замурований) двірний отвір. Під час будівництва диспансеру середньовічну монументальну будівлю розділили усередині перегородками і по обидва боки «обліпили» прибудовами. За нашими припущеннями, виявлено будівлю мечеті, побудованої у 1274 році. Але це поки що лише припущення. Ще потрібно виконати великий обсяг робіт зі знесення пізніх прибудов і проведення археологічних досліджень.

Тільки не подумайте, не всі прибудови диспансеру чекає ця доля. Один із спальних корпусів уже зараз переплановують на лабораторію для дослідників-археологів. Адже роботи багато, на роки вперед.

На закінчення до відома читачів повідомляємо, що у Салачику біля вищезгаданих пам'ятників, у двоповерховому будинку, побудованому у 1905 році І. Гаспринським Асоціація кримськотатарських художників (голова - Ірфан Нафєєв) при сприянні Бахчисарайської райдержадміністрації готується відкрити національну картинну галерею.

За матеріалами Голос Криму

Посилання на тему:

В Бахчисараї виявлені ханські поховання

В Криму видана книга про історію кримського ханства «Розовый куст ханов»

Кримський стиль

Пам’ятник хану Гераю в Криму. Чом би й ні? Історія з проекцією на сучасність

Кримські татари: привітне обличчя ісламу

У Старому Криму руйнуються архітектурні пам'ятники середньовіччя

Мечеті Криму

Історія однієї мечеті

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.