Днями Меджліс кримськотатарського народу подав скаргу в Європейський суд з прав людини на дії російської влади, яка визнала представницький орган кримських татар екстремістською організацією.
З одного боку, це хороша новина, оскільки тема утисків кримських татар в окупованому Криму отримає міжнародний розголос та увагу. З іншого — найімовірніше, у разі визнання дій незаконними, це не принесе бажаного результату, оскільки раніше президент Росії підписав закон, згідно з яким РФ може не виконувати рішення Європейського суду, йдеться в аналітичному матеріалі «Цвях Меджлісу в кришку труни Кремля» агенції Укрінформ.
Як зазначає автор матеріалу Дмитро Флорін: «Після рішення ЄСПЛ доля кримських татар навряд чи стане легшою. Але тим важчою стане доля Росії».
Наводимо матеріал з деякими скороченнями:
Країна, яка замінила останніми роками радянський демонстраційний інтернаціоналізм на відкритий націоналізм, поставила себе у цих питаннях у низку
Меджліс, який подав 29 березня скаргу в Європейський суд з прав людини, чинить так, як це прийнято у цивілізованому суспільстві. Є проблема, є міжнародна інстанція, ратифікацію конвенції з прав людини якої Росія провела ще за президента Єльцина. І рішення ЄСПЛ має бути виконане, яким би воно не було, після проходження всіх інстанцій обома сторонами. Але чи вийде?
Російський правозахисний центр «Меморіал», Європейський центр захисту прав людини (Англія) та Українська Гельсінська група, що представляють інтереси Меджлісу, у своїй скарзі повідомляють:
«Додання його (Меджлісу — авт.) до списку екстремістських організацій і припинення його діяльності порушують статтю 11 (свобода зібрань та об’єднань) Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод. Крім того, організацію заборонили, а її членів переслідують через їхню політичну позицію, що є порушенням статті 18 (межі використання обмежень щодо прав)».
У зверненні до ЄСПЛ повідомляється також, що російські суди не визнають статусу Меджлісу як представницького органу корінного кримського народу, тим самим порушуючи статтю «заборона дискримінації». Його також позбавили права на справедливий судовий розгляд.
Раніше було задокументовано 18 насильницьких зникнень кримських татар в окупованому Криму, і їх не розслідують. Тіла кількох активістів знайшли зі слідами побоїв і тортур.
До кінця 2015 року Росія не виконала 1529 рішень ЄСПЛ. При цьому країна лідирує за кількістю позовів до Страсбурга. Найбільше росіяни скаржаться в ЄСПЛ на тортури, незаконні затримання, порушення прав на справедливий суд і свободу висловлювань.
Рішення суду не виконуються роками. Як, наприклад, щодо викраденого в Чечні ще у 1999 році
Мати Яндієва, яка вважала свого сина зниклим без вісти (у цей час у Чечні почалася друга війна), побачила сина через півроку, вже у 2000 році, в ефірі російського телебачення, де його «допитували як бойовика». Пізніше заявниця отримала повний запис цього відеосюжету телекомпаній НТВ і CNN. Наприкінці допиту офіцер віддав наказ солдатам «прикінчити» її сина. Це потрапило на плівку журналіста СNN, що стало єдиним доказом того, що зниклий Яндієв був живий і знаходився в полоні у федералів.
Кримінальну справу за фактом викрадення Яндієва було порушено в Росії тільки 14 липня 2001 року. 6 лютого
Але 11 квітня 2001 року Базоркіна вже звернулася зі скаргою в Європейський суд з прав людини. 15 вересня 2005 року скарга була оголошена прийнятною. ЄСПЛ визнав уряд Росії відповідальним за незаконне затримання та вбивство Яндієва і непроведення належного розслідування за фактом його зникнення.
Рішенням ЄСПЛ проти Росії, які нею не виконуються, присвячена ціла доповідь Human Rights Watch: «Хто мені скаже, що трапилося з моїм сином», до якої увійшла інформація і про Яндієва.
І таких справ було і зараз знаходиться в ЄСПЛ проти Росії — сотні, якщо не тисячі. При цьому найчастіше не виконуються саме ті рішення, де потерпілим, крім притягнення до відповідальності певних осіб, присуджуються великі грошові компенсації.
Замість того, щоб відповідати в суді, Кремль просто переробив закони, щоб не виконувати рішення. Грошей немає, як говорив любитель дорогих кросівок і палаців — російський прем’єр Медведєв, але ви тримайтеся.
Ці «крилаті слова», до речі, Медведєв виголосив минулого року на зустрічі з пенсіонерами «звільненого» Криму. І вони були адресовані не тільки кримським пенсіонерам, але й всім росіянам (і не тільки), які постраждали від дій кремлівського режиму. Навіть тим, хто все ж таки знайшов у собі сили і сміливість взяти участь у багаторічному судовому відстоюванні своїх прав в ЄСПЛ.
Тому і рішення суду ООН за позовом України проти Росії, до якого зараз прикута увага, навряд чи має перспективи на виконання і визнання Росією. Коли суд винесе обвинувальне рішення, Кремль просто заявить, що воно суперечить Конституції РФ. Я не я, і хата не моя.
Позов Меджлісу — ще один цвях у кришку труни режиму «запутінців». І майбутнє рішення суду щодо нього — обвинувальний реквієм на адресу тих, хто вирішив, що він настільки «встав з колін», що став вище за всіх інших, і йому плювати на права і закони решти.
