21 червня в Анкарі відкриється виставка видатного українського художника Івана Марчука «Голос моєї душі» за участі самого митця.
Іван Марчук — художник зі світовим ім’ям та єдиний українець, котрий увійшов до списку «Ста геніїв сучасності», складеного провідним британським часописом The Daily Telegraph. Міжнародна академія сучасного мистецтва «Рим» прийняла художника до лав «Золотої гільдії» (а з усього світу там заледве півсотні митців!) та обрала його почесним членом наукової ради Академії. Сьогодні його картини вражають мистецтвознавців Європи, Америки, Австралії, йому пропонують виставлятися в найкращих залах світу, і це все на противагу гонінню та переслідуванню в Радянському Союзі.
А тепер із творчістю геніального українського художника познайомляться і в Туреччині. Як повідомляє Ukr-Ayna, виставку покажуть у трьох найбільших містах країни. Так, роботи Івана Марчука експонуватимуться в Анкарі в Музеї Мустафи Аяза до 30 червня, урочисте відкриття — 21 червня о 18:30. В Анталії виставка чекатиме на поціновувачів образотворчого мистецтва 1–15 липня в Археологічному музеї. Про місце та час проведення виставки в Стамбулі буде повідомлено додатково.
Зрозуміло, що відвідувачі не зможуть побачити всі картини, що їх створив художник продовж свого життя (до речі, доробок Івана Марчука налічує понад 5000 творів!), але естетична насолода й враження від полотен майстра, які залишаються після зустрічі з його роботами, підживлять інтерес шанувальників живопису й до його постаті, й до його батьківщини, й до культури українського народу.
Довідково:
Іван Марчук провів понад 120 персональних і близько 50 колективних виставок. Майстерня митця знаходиться в самому центрі Києва на вулиці Пушкінській.
До 1988 року Спілка художників офіційно не визнавала творчість Івана Марчука, хоча він мав понад 15 експозицій у різних містах колишнього СРСР. І лише 1988 року його прийняли в члени Спілки художників України.
Є засновником нових стилів у мистецтві. Авторська техніка передачі зображення — пльонтанізм (від діалектизму «пльонтати» — плести, заплітати, переплітати): нанесення фарби тонкими кольоровими лініями, їх переплетення під різними кутами, чим досягається ефект об’ємності й світіння. Таке зображення, балансуючи на межі рукотворного і технологічного, через складність філігранного виконання і трудомісткість практично не підлягає повторенню.
Діапазон напрямів образотворчого мистецтва, пропущених через призму самобутньої світоглядної системи й екстрапольованих на полотно, феноменально широкий: від примітивізму (з чіткими ознаками архетипності) до реалізму, гіперреалізму абстракціонізму, абстрактного експресіонізму, сюрреалізму й абстрактного сюрреалізму.
