І Міжнародна міжконфесійна конференція «Роль релігійних цінностей у зміцненні соціальної стабільності та поширенні культури мирного співжиття і подолання ненависті» працювала в українській столиці впродовж двох днів.
Як повідомляв Іслам в Україні, організаторами цього масштабного заходу, що відбувся за сприяння Міністерства культури України, виступили Український центр діалогу та комунікацій, Міжнародний центр міжконфесійного діалогу в Досі (Doha International Center for Interfaith Dialogue) та Київський національний університет ім. Тараса Шевченка.
З великою промовою на конференції виступив народний депутат України, голова підкомітету з питань свободи совісті та діяльності релігійних організацій, заступник голови Комітету з питань культури і духовності Верховної Ради України Віктор Єленський, який говорив про діалог релігій і про те, що робить взаєморозуміння можливим:
— «…Релігія, яка преломилася в людському сприйнятті, розпалася на різнокольорові фрагменти для того, щоби наразі ця багатокольоровість повернулася до білого світла Небесної Істини», — таке передбачення пролунало на Всесвітньому парламенті релігій… Можна сказати, що ХХ століття не стало часом згаяних можливостей для релігійного діалогу. Буквально на початку минулого століття було створено міжнародну раду унітаріїв, вільних релігійних мислителів, світове співтовариство релігійних знань, дуже багато різних релігійних організацій, які ставили на меті міжрелігійний діалог. З’являються міжрелігійні рухи, спрямовані на недопущення ядерної війни тощо.
Віктор Єленський також згадав і про кілька етапів розвитку міжрелігійного діалогу:
— Релігійний діалог за останні 120 років пройшов кілька етапів. На зламі століть він сфокусувався на включенні раніше ігнорованих з європоцентричного погляду релігій — буддизм, конфуціонізм, джайнізм. Після катастрофи Голокосту беззаперечним стало зміщення центру уваги діалогу з юдаїзмом. Екологічна криза сприяла включенню у цей діалог етнічних релігій, релігій корінних народів. І, нарешті, початок ХХІ століття став часом зміщення відносин зі світом Ісламу. Нині перед богословами, філософами, інтелектуалами постає завдання переосмислення фундаментальних принципів, які заважають цьому діалогові. З’являються ідеї, що недавно здавалися єретичними, (йдеться про «двозаповітну» чи «багатозаповітну» модель, коли Синай і Голгофа стають лише двома епізодами з великої історії Божественного Задуму).
Але, на думку народного депутата, є певні тенденції до спротиву стосовно порозуміння:
— У світі відбуваються й зворотно спрямовані процеси. Повсюдне піднесення ідентичності, зумовлене глобалізацією, призводить до повстання таких самототожностей, які ділять світ і встановлюють демаркаційні лінії між ними, які наполягають на тому, що називається «нарцисизмом малих відмінностей».
По-друге, світ стає свідком четвертої хвилі тероризму, що зумовлений релігійними гаслами і відбувається під релігійними прапорами. Водночас не справджуються сподівання на так звані «з’єднувальні релігії», які, за задумом мислителів минулого та позаминулого століть, мали б стати мостами між світовими релігіями, синтезувати все найкраще у різних духовних традиціях. І, нарешті, драматичний розрив між інтелектуальним прошарком людей, які шукають і прагнуть діалогу, і великими масами, які цього діалогу не тільки не потребують, а й опираються йому. Це справжній виклик і справжня проблема для тих, хто щиро вірить і щиро сподівається на міжрелігійний діалог.
Віктор Єленський також підкреслив, що потенціал релігій і релігійних організацій, відповідальних богословів і діячів, які прагнуть цього діалогу, не використовується в Україні навіть наполовину:
— Ми знаємо, яку велику роль відіграла Всеукраїнська рада церков для випрацювання спільного порядку денного у відносинах між релігіями; ми знаємо про діяльність Українського центру діалогу, про інші центри та ініціативи. Але в той же час можемо стверджувати, що потенціал релігійних організацій, відповідальних богословів і діячів не використовується в Україні навіть наполовину. Досвід, який накопичили наші церкви, богослови, філософи, інтелектуали, дозволяє говорити про можливість і навіть про необхідність творення широкої ініціативи (назвемо її, скажімо, «Київською ініціативою»), яка б спрямовувалася на підтримку, розвиток і просування широких культурних і діалогових ініціатив, на взаємозбагачення через інтелектуальний і культурний взаємообмін, на сприяння захисту релігійних свобод і прав людини, на формування атмосфери, в якій би найкраще і найповніше втілювалося золоте правило моралі, яке містять всі великі релігії: «В усьому, як хочете, щоб з вами чинили люди — так чиніть і ви», і, зрештою, на перетворення Києва на важливий центр духовного, релігійного життя, плоди якого матимуть важливе значення для глобального релігійного діалогу, — відмітив народний депутат.
Нагадаємо, у дискусійних панелях взяли участь представники Міністерства культури України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, представники українського депутатського корпусу, іноземних дипломатичних місій. У дискусійній панелі «Роль релігійних цінностей у зміцненні соціальної стабільності та поширення культури мирного співжиття й подолання ненависті» виступав і муфтій ДУМУ «Умма» шейх Саід Ісмагілов.