Банки створюють гроші, в банках вони зникають. Банкам ми довіряємо свої заощадження і в банках ми беремо в борг, залишаючи їм у заставу своє майно. Будь-який бізнес починається і закінчується в банку. З банками ми судимося, коли вони не віддають нам кровно зароблені, і банки нацьковують на нас бандитів-колекторів, коли ми не можемо розплатитися за кредит. Де ж тут ринок? Кругом самі всюдисущі банки.
Під невидимою рукою ринку Адам Сміт мав на увазі звичайну людську жадібність. До 1776 року він склав англійську політекономічну казку «Про вільний ринок». Де «довів», що самою природою одні країни та їх мешканці створені для примітивної праці, а інші люди - для складної праці та управління примітивними. А те, що рівень життя відрізняється в колонії та метрополії в сотні разів - це не наслідок рабства, а якась об'єктивна, всесвітня закономірність. Невидима рука ринку.
Економіка - це взагалі-то не точна наука, а філософія. Релігія грошей (вірю - не вірю). Гра, якщо хочете (Мені поталанить). Повірмо всі, що ми вийшли з кризи. Почнемо витрачати заощадження, не економлячи і не відкладаючи на «чорний день». Завтра буде краще, ніж вчора: зарплати i пенсії зростуть, а інфляція знизиться. Навіщо економити? З'явиться попит, запрацює виробництво, торгівля. Банки почнуть збільшувати обсяги кредитування. Життя триває, про кризу забули.
Або. Криза ще й не починалася, найважче попереду. Тоді ми економимо у всьому, забираємо гроші з фондового ринку, банків, і вкладаємо їх у «вічні цінності»: в золото, прикраси, валюту, землю, нерухомість. І економіка завмирає через знерухомлення грошей. Криза поглиблюється.
Успіхи Китаю на тлі світової кризи слід шукати не тільки у заниженні на 20% курсу юаня, а й у прихильності комуністичній ідеології. Комунізм взяв гору над капіталістичною системою свіжістю ідей («Капітал» видано в 1867 році) і тим, що прилінкувавши філософію, Маркс створив економічну систему, засновану на ідеології.
Вже всі визнали, що криза системна, а це означає, що ніякі реформи всередині економічної системи до виходу з кризи не приведуть. Необхідні кардинальні реформи самої системи. Тобто проблема не в моделі, а у системі.
Банківська система України є ахілесовою п'ятою «Програми економічних реформ 2010-2014 р.» Януковича. Банки цікавить тільки прибуток через позиковий відсоток. Основне своє завдання НБУ бачить в утриманні курсу $. Для інноваційних цілей наша банківська система не призначена. Наївно запитувати: «Чи врятують банки економіку?» Банки створили цю кризу, збільшуючи кредити. Банки і НБУ стоять на варті інтересів кризи, акумулюючи гроші в засіках і не пускаючи їх у реальну економіку. Українська банківська система і не збирається кредитувати економіку під прийнятний для виробництва відсоток у найближчі роки. Під час кризи у банків інша функція: вибивання боргів, захоплення закладеного майна. Влада добре знає, куди треба витрачати гроші, і у неї навіть виходить знайти їх, але от як змусити банки кредитувати економіку під низький відсоток вона не знає.
Здавалося б, чини ліберально, як США і ЄС: швидко залий економіку дешевими грошима і невидима рука ринку сама витягне її з кризи. Тим паче, що так і треба вчинити «за справедливістю». Видати 22 млрд заморожених депозитів (15 млрд у фізосіб і 7 млрд у юросіб) з 22 збанкрутілих банків. Повернути 34 млрд ПДВ експортерам. Навіщо тримати економіку на голодному пайку і знущатися над обдуреними вкладниками?
Проблема в тому, що гроші підуть «не туди». Знову на споживання імпортних товарів і в $ $, збільшуючи дефіцит торгового балансу і зменшуючи ЗВР. Реальний сектор економіки просто не встигне відреагувати на підвищення попиту. В умовах втечі спекулятивного капіталу це швидко доб'є економіку.
Можливості соціалістичного планування при владі майже немає. 35% банківського капіталу - іноземні гроші (у РФ - 20%, в Китаї - 2%). 2 реально працюючих державних банки - Ощадбанк і Укрексімбанк - мають всього 21% ваги від загального капіталу в системі. Вони й так перевантажені обслуговуванням «Нафтогазу», боргів уряду. Цільове кредитування інноваційних програм і модернізації виробництв їм не під силу. Секрет «Китайського дива» в прихильності комуністичній ідеології в поєднанні зі смертною карою за хабарництво та несплату податків. Без цього корупція в чиновницькому розподілі грошей непереможна. А чи існує банківський механізм, який демократичним, а не командно-адміністративним методом направить грошові потоки в реальну економіку?
Існує. Є такі реальні і нечувано багаті інвестори (а не спекулятивний міжнародний капітал), які будуть зацікавлені у вкладенні грошей в інновації, модернізацію реальних секторів економіки. Це ісламські банки. Для того, щоб нафтодолари інвестувати в Україну, треба змінити 2 статті «Закону України про банки і банківську діяльність». Статтю 48: «Банкам забороняється діяльність у сфері матеріального виробництва, торгівлі й страхування». Статтю 49: «Надання безпроцентних кредитів забороняється» (аналогічні статті є в «Законі про банки РФ»). При існуючому банківському лоббі у ВР чи можливо це? Чому ні? Влада поки що сильніша за капітал. В Еміратах змінили 15 законів за 3 місяці заради системи ісламських банків, зрозумівши їх переваги.
ЗМІ вперто не помічають ісламських банків. Наші банкіри поблажливо ставляться до ісламського банкінгу, називаючи його дитячими витівками нафтових шейхів, а успіх вбачають у шалених грошах від нафти та у релігійності ісламських вкладників. Це не зовсім так. Найбільшого поширення Ісламські банки отримали в Малайзії, де зовсім мало нафтових свердловин і основні вкладники - етнічні китайці (не мусульмани).
Ісламському банкінгу 1300 років. Своє нинішнє відродження він почав у 1979 році, після нафтової кризи і необхідності утилізації надлишкових пасивів. У кризовий 2009 рік ісламські банки отримали стабільний (середній за всі роки) 15% прибуток, на 40% збільшивши свою присутність по всьому світу, до $ 1трлн. Фондовий ринок, контрольований ісламськими банками, найменше постраждав під час кризи. Звичайні банки отримують шалені доходи в стадії підйому економіки, стаючи причиною кризи. Жодні стримуючі фактори не змогли цьому перешкодити. Принцип ісламського банку не розкручує кризу, дає можливість рівного фінансування економіки у всі часи.
Давайте порівняємо американо-європейські банки з ісламськими банками:
1. Ісламські банки не займаються спекуляціями на віртуальних фондових ринках. Вони вкладають гроші в реальні активи.
2. У Ісламських банках немає фіксованої % ставки. Принцип одержання прибутку і розподілу відповідальності в пайовій участі власника підприємства, банку і вкладника. Ісламські банки безпосередньо беруть участь в управлінні виробництвом через прямі інвестиції керуючих пакетів акцій (понад 10%).
3. Рішення про вкладення коштів у проекти, аудит, звітність підприємства приймаються не одноосібно, а радою директорів.
4. Ісламські банки володіють керуючими пакетами акцій, мають можливість контролювати прибуток. У разі його приховування вони судяться з власниками. Цим вони захищають дрібних вкладників, у яких такої можливості контролю немає. Вкладення в ісламський банк принципово краще, ніж портфельні інвестиції. Міноритарні власники акцій, як показала практика у нас, не отримують належних дивідендів по акціях. Тут же реальна боротьба з корупцією і тіньовим бізнесом.
5. Вкладаючи гроші в наші українські банки, ви не знаєте: на яких операціях банк буде заробляти вам %%, кому він видасть кредит. Часто про це дізнаєшся тільки після введення адміністрації в банк і заморожування вашого вкладу. Страх, що ви легко втратите всі заощадження, долається жадібністю до нереальних %%. Ісламський же банк дає відчуття причетності до реального виробництва. Страхування вкладу в ісламських банках не дозволить втратити значної суми за найнесприятливіших збігів обставин.
Докопуючись до першопричини будь-якої кризи, з'ясуєш - суть у позичковому %. Відкриття це не нове, як мінімум, відрахунок слід вести з часів Ісуса Христа. Ліберали ж доводять, що тільки скасування заборони на позичковий % призводила до мотивації наполегливої праці і, як наслідок, економічного зростання. У цій одвічній суперечці я вірю пророкам Ісусові і Мухаммаду, а не Адаму Сміту і Мілтону Фрідману. Згадаймо, коли хотіли дійсно допомогти Європі і Японії після 2-ї світової війни планом Маршалла і після возз'єднання Німеччини, то гроші давали безвідсотково.
Ісламський капіталізм - це навіть не інша модель, це інша економічна система, альтернативна Західному капіталізму, оскільки заснована на іншій ідеології: забороні на позиковий відсоток. Її основа - ісламські банки, що поєднують у собі переваги звичайних банків і реального фондового ринку. Не дивно, що золотий лярд люто бореться з цією системою. Адже позиковий відсоток для них - сакральне. Численні звинувачення у фінансуванні ісламськими банками «Аль-Каїди» в жодному разі не підтвердилися. І всю боротьбу США з Ісламським світом можна розглядати не як боротьбу з тероризмом, а як боротьбу Уолл-Стріта з іншою, більш людяною економічною системою.
Академік Валерій Геєць висловив мрію, що сподобалася усім, про «відродження економіки - не через стимулювання споживчого попиту, а через стимулювання попиту на відповідні виробничі технічні розробки». Але от тільки він не вказав реальний банківський механізм економіки для здійснення цієї мрії.
За великим рахунком справа навіть не в нафтодоларах. Важлива сама ідея. Врешті-решт «чим наш друкарський верстат гірший, ніж в Обами?» Система ісламських банків залучить готівкові заощадження населення - недосяжна мрія нинішньої влади та діючих банків. Таким чином емісійні гроші підуть не на скупку $$ та імпорт, а в реальний сектор економіки. Це зрозуміло, що ісламські банки купують акції за номінальною ціною, коли корпорація створюється або коли перебуває у скрутному економічному становищі. Звідси вартість цих акцій у міру розвитку буде зростати. У кризу може бути і падіння вартості акцій, але в будь-якому випадку це право на реальні матеріальні засоби виробництва, вони надійніші, ніж «зелені спинки» чи інші папірці.
Якщо мені в банку чесно скажуть: «Ми не знаємо, скільки саме відсотків прибутку ти будеш мати, але ми гарантуємо, що твої гроші будуть вкладені в реальне перспективне виробництво, твої права на дивіденди ми будемо жорстко контролювати і захищати», то я повірю саме такому банку, а не піраміді боргів.
Володимир ВОВК
За матеріалами ua-banker.com.ua
Посилання на тему:
Новини
Статті
Як ісламська економіка працює в Ірані
Ісламські фінанси: Принципи і сучасні тенденції
Позиковий відсоток вчора і сьогодні
Що відрізняє ісламську економіку від усіх інших?
Ісламська економіка як альтернатива капіталізму та соціалізму
Огляд преси
Ісламські банки б'ють рекорди («Экономические известия»)
