Пропонуємо до уваги читачів статтю, тема якої бачиться особливо актуальною в благословенні дні священного місяця Рамадану, коли широко відкриті ворота Божого милосердя і прощення для кожного мусульманина. Тим паче, що попереду на нас чекає остання третина Рамадану, в одну з ночей якої наступає Лейлят-уль-Кадр (Ніч могутності й провидіння), коли Аллах, Святий Він і Великий, відповідає на благання тих, хто просить, дарує Своїм рабам прощення і спасіння від вогню Пекла.
Хороша думка про Аллаха - це щире поклоніння, що має високе значення. Без нього віра раба не буде повноцінною, оскільки воно відноситься до самої серцевини Єдинобожжя і до його обов'язкових положень. Хороша думка про Аллаха - це таке судження про Всевишнього Аллаха, що стосовно Нього вважається належним, це тверда переконаність у тому, що відповідає Його Величності, і в тому, що передбачають Його прекрасні імена і піднесені атрибути, що відображається у житті віруючого таким чином, яким задоволений Всевишній Аллах.
Раб удосконалює свою думку про Аллаха, коли він дотримується міркування про те, що Всевишній Аллах виявить до нього милосердя, розвіє його клопоти й усуне його печаль, що досягається за допомогою роздумів належним чином над аятами і хадисами, що описують Щедрість Аллаха, Його Прощення і над тим, що Він обіцяв прихильникам Єдинобожжя. Це делікатний шлях і середина між двома протилежними напрямами, слідувати по якому зможе тільки той, кому Аллах надасть підтримку і наділить серце щирістю до Нього.
Хороша думка про Аллаха має бути невід'ємною рисою віруючого, яку він виявляє протягом всього свого життя, а також у свою передсмертну годину.
«... Я такий, яким Мене уявляє собі Мій раб!».
Ось деякі висловлювання вчених, що роз'яснюють цю цитату з хадиса:
- Ібн Хаджар, - нехай помилує його Аллах! - у «Фатх уль-Барі» (17/397) пише: «Тобто, Я здатний вчинити з ним так, як він це собі уявляє».
- Ан-Нававі в «Шарх сахіх Муслім» (14/210) пише: «Як стверджують вчені, гарна думка про Всевишнього Аллаха - це коли людина розраховує на те, що Аллах помилує і пробачить її».
- Аль-Каді сказав: «Як кажуть, суть цього полягає в припущенні про те, що Аллах прощає того, хто просить у Нього прощення, приймає його покаяння, якщо той кається у гріху, відповідає на благання, якщо той благає Його, і задовольняє, якщо той чогось бажає. Також кажуть, що хороша думка про Аллаха виражається в надії на Прощення та сподівання на нього, і це більш достовірно». (Цит. за: «Шарх сахіх Муслім» ан-Нававі (14/2)).
Загалом же, хороша думка про Аллаха, - Всемогутній Він і Великий! - це припущення того, що властиво Аллахові, - Святий Він і Великий! - як то: Його відповідь на благання, прийняття Ним покаяння, прощення Ним гріхів, Його відплата за вчинки, виконання Ним обіцяного, та й усе, що передбачають Його імена й атрибути, Величний Він і Возвишений!
Чому ми повинні дотримуватися хорошої думки про Аллаха?
1) Тому що в цьому виражається покора Всевишньому Аллахові і його Посланникові, - мир йому і благословення Аллаха! - і відповідь на їх звернення. «О ті, хто увірував! Відповідайте Аллаху і Посланникові, коли він закликає вас до того, що вас оживляє» (Св. Коран, 8:24).
2) Гарна думка про Аллаха тісно пов'язана з різними сторонами ісламського віровчення, як наприклад:
- Сподівання на Всевишнього Аллаха і довіра до Нього. Ібн аль-Кайім, - нехай помилує його Аллах! - сказав: «... П'ята ступінь (тобто, зі ступенів надії) - це хороша думка про Аллаха, Всемогутній Він і Великий! Наскільки ти дотримуватимешся хорошої думки про Аллаха і матимеш надію на Нього, настільки ти будеш і покладатись на Нього». («Тахзіб мадаріджу-с-салікін», С. 240).
- Прохання допомоги в Аллаха, звернення до Його Доброти в якості захисту від непослуху та пошук у Нього притулку. Деякі праведники говорили: «Яка біда тебе не спіткала би, щоб позбавитися її, скористайся хорошою думкою про Аллаха, Всемогутній Він і Великий! Воістину, це найефективніший засіб визволення».
- Страх перед Аллахом, Святий Він і Великий! Абу Сулейман ад-Дарані, - нехай помилує його Аллах! - сказав: «Хто дотримується хорошої думки про Аллаха і при цьому не боїться Аллаха, той введений в оману». («Хусну-з-занн бі-Ллях», С. 40).
3) За допомогою цього раб сподівається на милість Аллаха і боїться Його Гніву та покарання. «Хто постійно плекає надії, довіряючись Своєму Господові, боячись Його і покладаючись на Його Милість, той дотримується хорошої думки про Нього» - говорить Ібн аль-Кайім, нехай помилує його Аллах!
4) До цього спонукають пророчі тексти, і до цього закликає Пророк, - мир йому і благословення Аллаха! - у хадисах: «Нехай ніхто з вас не вмирає, інакше як дотримуючись хорошої думки про Аллаха!»; «...Я такий, яким уявляє собі Мене Мій раб!»; «Хто жадає зустрічі з Аллахом, з тим і Аллах жадає зустрічі!».
5) Разом з гарною думкою про Аллаха пізнається дійсна суть і стан людей. Ібн аль-Кайім, - нехай помилує його Аллах! - пише:
«Більшість людей ... а хоча навіть і всі люди, - крім тих, кому дозволив Аллах, - будують щодо Аллаха неналежні, погані припущення. В основному, нащадки Адама вважають, що вони обмежені в правах, що їхня доля неповноцінна, що вони заслуговують на більше від того, що їм дав Аллах. Своїм єством вони кажуть: «Наш Господь виявив до нас несправедливість, Він позбавив нас того, на що ми маємо право». За них про це говорить їхнє єство, хоча їхні язики заперечують це і не наважуються говорити про це вголос. А хто подивиться собі в душу і проникне в її скарбниці, в її таємні помисли, той побачить все це у вигляді прихованого джерела розповсюдження вогню, який зачаївся у вогнищі.
Розкрий чиє хочеш вогнище, іскри з якого ти бажаєш виявити. Якщо ти його дослідиш, то побачиш, як він картає долю, не задоволений нею і вимагає від неї протилежне тому, що його спіткало, стверджуючи, що приречення мало би бути таким-то і таким-то. Те, чого він набув, він знаходить незначним і домагається більшого. Порийся ретельно і в собі! Чи сам ти застрахований від цього?
А коли від цього ти вберігся,
Вважай, що врятувався від великого гріха,
Але якщо цьому ти піддався,
То не назвеш тебе тим, хто врятувався».
(«Зад уль-ма'ад», 3/235).
6) Хто дотримується хорошої думки про Аллаха, - Всемогутній Він і Великий! - і твердо переконаний у правдивості Його обіцянки, в завершенні Його Справи, а також у перемозі та в утвердженні панування віруючих на землі, про яких сказав Аллах, той буде наполегливо працювати на благо цієї великої Релігії, закликати до Аллаха і боротись на Його шляху, не шкодуючи ні себе самого, ні свого майна.
7) Це у відповідь відображається на самому віруючому в його житті та після його смерті. Хто дотримується хорошої думки про свого Господа і належним чином покладається на Нього, тому Аллах дарує полегшення в кожній справі і позбавлення від будь-якої печалі. Його серце знаходить спокій, душа радіє і наповнюється щастям, задовольняється рішенням і приреченням Аллаха, і виявляє покору своєму Господові.
8) Це призводить до моторності у пошуках Прощення Аллаха, Його Милості, Його Поблажливості, щоб після цього раб пройшов через ворота Свого Господа, сподіваючись на Його Помилування і каючись у непослухові Йому. «Воістину, Аллах простягає Свою Руку вночі, аби покаявся той, хто згрішив удень, і простягає Свою Руку вдень, аби покаявся той, хто згрішив уночі. І так буде продовжуватися до тих пір, поки сонце не зійде із Заходу!» - йдеться у хадисі, який передав Муслім.
9) Це призводить до порятунку, до тріумфу в Раю і до вдоволення Милостивого. У хадисі йдеться: «Нехай ніхто з вас не вмирає, інакше як дотримуючись хорошої думки про Аллаха!».
Абу Бакр б. Абі ад-Дуньйа передав, що Ібрахім сказав: «Попередники вважали бажаним нагадувати рабу про достоїнства його вчинків, коли той перебуває при смерті, щоб у нього виникла хороша думка про свого Господа, Всемогутній Він і Великий!».
10) Це допомагає розмірковувати над іменами Аллаха, Його атрибутами, а також над тим, чого вимагають ці атрибути від таких похвальних рис, як поклоніння ('убудійа) і щирість (іхляс).
Хороша думка про Аллаха у праведних попередників
1) Са'ід б. Джубейр молився до свого Господа зі словами: «О Аллах, воістину, я прошу в Тебе належної надії на Тебе і хорошої думки про Тебе!».
2) 'Абду-ллах б. Мас'уд, - хай буде задоволений ним Аллах! - казав: «Клянуся тим, крім Кого немає іншого божества, не може бути даровано віруючому рабові щось краще, ніж хороша думка про Аллаха, Всемогутній Він і Великий! Клянуся тим, крім Кого немає іншого божества, якщо раб буде дотримуватися гарної думки про Аллаха, - Всемогутній Він і Великий! - то Аллах, - Всемогутній Він і Великий! - обов'язково обдарує Його тим, на що він сподівається. Тому що благо знаходиться в Його руці».
3) Суфьян ас-Саурі, - нехай помилує його Аллах! - говорив: «Не хочу я, щоб звіт про мої діяння був переданий моїм батькам, бо мій Господь кращий для мене, ніж мої батьки».
4) Попередники казали, що в словах Всевишнього: «... і дотримуйтеся доброго, воістину Аллах любить тих, хто творить добро!» (Св. Коран, 2: 195), - мається на увазі: «дотримуйтесь хорошої думки про Аллаха!».
5) Передають, що 'Аммар б. Йусуф сказав: «Я побачив уві сні Хасана б. Саліха і сказав: «Я бажав зустрічі з тобою. Що маєш ти таке, що ми можемо прийняти як корисний досвід?». - Він відповів: «Радій! Я не побачив нічого подібного до гарної думки про Аллаха».
Гріхи та хороша думка про Аллаха
Хороша думка про Аллаха - це сама по собі гарна поведінка. До вчинення благих вчинків раба спонукає його хороша думка про свого Господа, тобто його припущення про те, що Господь прийме від нього всі його діяння і відплатить йому нагородою за них. І щоразу, коли в нього виникає добра думка про свого Господа, стає доброю і його поведінка.
Разом з тим, багато творінь Всевишнього Аллаха чіпляються за тексти про надію на Поблажливість Аллаха і фаталістично покладаються на них. Ти можеш спостерігати за тим, коли одному з таких людей дорікатимуть за допущену ним помилку або за його промах, він почне наводити тобі докази про Прощення Аллаха, Його Милість, Його Поблажливість, Його Щедрість, а також аргументи на користь того, що Милість Його випереджає Його Гнів. Він нібито каже: «Припускайся стількох помилок, скільки ти тільки можеш, прибуття все одно до Щедрого!», - або ж: «Відмова від гріхів - це непоінформованість про широту Прощення Аллаха».
Ібн аль-Кайім, - нехай помилує його Аллах! - сказав: «Немає сумніву в тому, що хороша думка про Аллаха обов'язково супроводжується гарною поведінкою. Благочестива людина дотримується благих помислів про свого Господа. Вона виходить із того, що Всевишній винагородить її за благочестя, стримає свою обіцянку і прийме каяття. Що стосується грішника, який не полишає тяжких гріхів, несправедливості й непослуху, то його здичавіння, що є результатом його гріхів і злочинів, зупиняє його від того, щоб дотримуватися хорошої думки про Аллаха... Одним словом, добра думка неодмінно супроводжується причинами, що призводять до порятунку. Якщо ж наявні причини, що призводять до погибелі, то добрій думці місця немає».
Погана думка про Аллаха
Всевишній Аллах засудив погані помисли про Нього. Він повідомив, що язичники будували щодо Нього погані припущення. Всевишній сказав: «І щоб піддати мукам лицемірів і лицемірок, багатобожників і багатобожниць, які думають про Аллаха погане. Їх знайдуть примхи долі. Аллах розгнівався на них, прокляв їх і приготував для них Геєнну. Яке ж огидне це місце перебування!» (Св. Коран, 48: 6).
Він описав лицемірів як таких, хто несправедливо думає про Аллаха, сказавши: «Вони несправедливо думали про Аллаха, як це робили за часів невігластва, кажучи: «Чи є для нас у цій справі будь-яка участь?» Скажи: «Справи цілком належать Аллаху» (Св. Коран, 3:154).
Видатний тлумач Корану, Шейх аль-Алусі, - нехай помилує його Аллах! - сказав: «Тобто, вони допускали ганебну і несумісну з нормами моралі думку про те, що Всемогутній і Великий Аллах не надасть допомоги своєму Посланникові, мир йому і благословення Аллаха! Ще кажуть, що тут мається на увазі вся сукупність лихих думок, як вищевказана думка, так і інші, як пов'язані з багатобожжям, так і інші». («Рух уль-ма'ані фі тафсірі-ль-Кур'ані-ль-'Азимі ва-с-Саб'і-ль-масаній», 9 / 95).
Це такі думки, які не відповідають Всевишньому Аллаху, Його Мудрості та Його Правдивій Обіцянці. Хто вважає, що Аллах постійно забезпечує брехню перемогою над істиною, так що істина в результаті цього зникає, хто знаходить неприємним для себе те, що відбувається відповідно до Рішення і Провидіння Аллаха, хто заперечує те, що Аллах заслуговує на хвалу за Своє провидіння, засноване на Його Великій Мудрості, той дотримується думки невіруючих. Горе ж невіруючим від пекельного полум'я!
Приклади поганого уявлення про Всевишнього Аллаха
1) Хто зневірився в Його Милості і втратив надію на неї, той дотримується про Аллаха поганої думки.
2) Хто думає, що Він кидає Свої творіння напризволяще, залишає їх без наказів і заборон, не відправляє до них Своїх посланців, не посилає їм Свої книги, залишає їх на сваволю стихії, як худобу, той дотримується про Аллаха поганої думки.
3) Хто думає, що у Нього немає Слуху, немає Зору, немає Знання, немає Волі, що Він не вів розмову з жодним зі Своїх творінь, і взагалі ніколи не розмовляв, що Він не над Своїми небесами, не над Своїм троном, не відокремлений від Своїх творінь (у значенні без образного опису і саме так, як Аллах Сам Себе описав), той дотримується про Аллаха наймерзеннішої та найогиднішої думки.
4) Хто думає, що Він не збере Своїх рабів після їх смерті для того, щоб відплатити їм по заслугах в Домівці, де благочестиві нагороджуються за свої благодіяння, а грішники караються за свої злодіяння, де роз'яснюється творінням справжня суть того, відносного чого вони розходилися в думках, де виявляється для всіх світів Його Правдивість, правдивість Його посланців і брехливість Його ворогів, той дотримується поганої думки про Аллаха.
5) Хто думає, що у Нього є син або товариш, чи думає, що хтось може клопотати перед Ним без Його дозволу, або думає, що між Ним і Його творіннями є будь-які засоби, за допомогою яких до Нього сходять потреби Його творінь, або думає, що Він призначив для Своїх рабів інших покровителів крім Себе, через яких до Нього можна наближатися, і ставить їх посередниками між собою і Аллахом, звертається до них, любить їх так, як належить любити Аллаха, і боїться їх так, як належить боятися Аллаха, той дотримується про Аллаха найогиднішої, найгіршої думки.
6) Хто думає, що Всевишній Аллах відкидає того, хто принижується перед Ним, того, хто звертається до Нього з проханнями, прагнучи отримати нагороду і боячись Його, того, хто звертається до Нього за допомогою і має надію на Нього, що Аллах не обдарує його тим, про що він просить, той дотримується про Аллаха поганої думки і думає про Нього те, що суперечить Його можливостям.
7) Хто думає, що Аллах, - Святий Він і Великий! - надавав ворогам Свого Посланника Мухаммада, - мир йому і благословення Аллаха! - владу над ним постійно протягом всього його життя і після його смерті, що він піддавався мукам від них і вороги ніколи не покидали його, а коли він помер, вони діяли з власної волі, і всупереч його заповіту, пригнічували його сім'ю і позбавили їх прав, що його ворогів і ворогів його родини постійно супроводжували влада, перемога й успіх, що Аллах бачить те насильство і нехтування правами його угодників, яке виявляють ці люди, що Аллах здатний дарувати перемогу своїм угодникам, але не робить цього, або ж, що Він взагалі не здатний на це і все це відбулося без Його дозволу і рішення, що Аллах допустив, аби фальсифікатори Його Релігії лежали в одній могилі з Пророком, і щоб уся його громада в усі часи вітала і його, і їх разом з ним, той дотримується найбільш мерзенної та огидної думки про Аллаха.
(«Зад уль-ма'ад», 3/922).
За матеріалами «Ісламська цивілізація»
Посилання на тему:
