На площі перед Софією Київською відбулася міжконфесійна молитва за мир в Україні

В Києві в суботу, 28 березня, на Софіївській площі послідовники різних релігій та віровчень взяли участь в мирній акції та долучилися до міжконфесійної молитви за мир в Україні. Захід організували громадська ініціатива «Жінки за мир» за сприяння Синодального відділу соціального служіння та благодійності УПЦ КП і ГО «Еліос-Милість».

В молитві, звертаючись до Творця, присутні прохали Його про мир та спокій для України, про вгамування розбрату, молили допомоги на шляху до примирення та життя в любові до ближнього.

Журналістам вдалося поспілкуватися з кількома з багатьох учасників заходу.

Муфтій «ДУМУ УММА» Саід Ісмагілов в спілкуванні з журналістами зазначив: «Мир, досягнення миру хвилює нас усіх, і мусульман в тому числі, тож ми не могли проігнорувати цей захід, прийшли як чоловіки, так і жінки-мусульманки — аби підтримати та бути присутніми на цьому заході. Представники кожної конфесії промовлять свої слова, ми також скажемо свої слова за мир, підтримуючі таким чином прагнення до миру. Так, ми демонструємо свою підтримку зусиль наших співгромадян в боротьбі за мир — нам потрібен мир, але не мир за будь-яку ціну, а мир за законами справедливості», — сказав муфтій.

На репліку журналістів, що процитували відомий вислів: «найтемніший час доби — перед світанком», шейх зауважив: «Я ще не впевнений, що те, що відбувається зараз (збройне протистоянняї на сході, суспільно-політична напруга в країні, зовнішні загрози — ред.) — найтемніший час. Пітьма густішає, темрява ще попереду».

Отримали журналісти й відповідь Саіда Ісмагілова і на запитання — що ж треба робити, як чинити віруючій людині, аби за таких умов не впасти в сумніви та у відчай і все-ж таки діждатися сходу сонця: «Ви розумієте, для вірянина надія має бути притаманна завжди, — сказав Ісмагілов, — Тобто, віруючий ніколи не має втрачати надію, хоч як би йому не здавалася ситуація такою, що зайшла у безвихідь. Ситуацій без виходу взагалі не існує — і навіть найскладніші часи рано чи пізно завершуються, і та біда, яка спіткала нашу країну, теж мине — а ми молимося за те, аби все завершилося в інтересах України і в інтересах українського суспільства. Тож віримо, молимось й сподіваймося — й по нашій вірі дано нам буде!»

Присутній на заході заступник голови синодального відділу соціального служіння та благодійності УПЦ Київського Патріархату священик отець Сергій Дмитрієв сказав: «Ми розуміємо, що ми — різні, ми представляємо різні культури, ми виховані в різних традиціях, ми наслідуємо різні релігії, ми по різному молимося й вклоняємося Богові — і кожен має розуміти, що це — право тієї чи іншої людини, тієї чи іншої групи людей і ми маємо поважати це право. Спільно молитися — не означає об’єднувати релігії чи церкви, ми до цього не закликаємо. Але ми маємо бути єдині в проханні, з яким ми звертаємося до Бога — зберегти Україну», — сказав отець Сергій і додав, що ідея спільної молитви була підказана подіями Євромайдану: «На Майдані представники різних конфесій збирались і молились про те, аби в Україні на краще розрішилася політична ситуація, щоби влада почула людей і в Україні настав спокій. І ми вважаємо, що в один з переламних моментів на Майдані (все в руках Божих!) було почуто молитву різних релігійних організацій і конфесій, не лише християнських. Чому надважливо відновити практику спільних молитов? Бо зараз часи — на думку політологів, чи не тяжчі, ніж були тоді, бо чи не щодня гинуть люди… А ми забуваємо, що не все вирішують політики, не все вирішують гармати чи армія. Ми забули, що все в руках Божих, що все відбувається з Божої волі — тому треба знов збиратися до спільної молитви й молитися разом за мир в Україні, за єднання громадян України, за збереження нашої землі в тих кордонах, які були. Представники різних конфесій, різних релігій мають молитися за мир, ми маємо сподіватися та вірити, що все — в руках Божих», сказав він.

На заході був присутній й Дзюнсей Терасава-сьонін, настоятель будийського ордену «Ніппондзан мьоходзі», всесвітньовідомий своєю ненасильницькою боротьбою за мир. Чи не найбільш відомими є його багатоденний піст та молитва за мир під час війни в Перській затоці 1991 року — він молився в пустелі, що розділяла Ірак та Саудовську Аравію. Він закликав до мирного розв’язання ситуації в Чечні, був організатором Маршу Материнського Співчуття «В ім’я Життя», яким пройшов з Грозного до Москви.

За позицію, оприлюднену ним на 56-ій сесії Комисіі ООН з прав людини, де було ухвалено резолюцію, що засуджує російську воєнну операцію в Чечні, російська влада оголосила його персоною нон-грата. В Україні Дзюнсей Терасава сьогодні разом з представниками буддійської общини теж молився за мир та порозуміння: «Я щасливий, що можу приєднатися до цієї мирної акції і висловитися за мир разом з представниками різних організацій та церков. І ми, як буддійська община України, в ці тяжкі часи постійно молимося за мир в Україні. Тут ми зараз заради того, аби об’єднатися серцями, створюючі мирне майбутне України. Зараз виникла найвеличезніша необхідність — більше, аніж будь-коли, об’єднатися всім людям доброї волі у прагненні до миру, об’єднати зусилля та молитви заради миру в цій країні, заради того, аби здолати найнебезпечнішу ситуацію», — сказав Терасава і наголосив: «Зараз майбутнє України є серцем майбутнього усього світу.

Анна Арданс, голова громадської ініціативи «Жінки за мир», яка, власне, й ініціювала проведення сьогоднішньої мирної молитовної акції, розповіла, що у членів очолюваної нею організації виникло бажання зробити щось значуще для досягнення злагоди та миру в Україні: «І це бажання — воно зріло давно, і так вийшло, що більше до весни кількість жінок, що так само прагнуть миру, значно збільшилася. І ми вже проводили подібні заходи — 1 березня ми провели перший, зі спільною молитвою за мир, ми також написали листи-звернення до всіх жіночих організацій з закликом об’єднати зусилля у сприянні досягнення миру в Україні.

Сьогодні ми хочемо вшанувати хвилиною мовчання пам’ять тих, хто загинув з початку цього протистояння на сході України, з початку цієї війни, яка триває вже довгий час.

Додам, — сказала пані Анна, — Що спільна молитва — це ще й додатковий крок до спільної мети — консолідації суспільства навкол розуміння важливості взаємоповаги та віротерпимості, толерантного ставлення до особливостей світогляду та переконань одне одного, і лише в повазі та за умов неупередженого ставлення громадян багатонаціональної та мультикультурної країни, якою є Україна, можливе досягнення миру та злагоди, а через об’єднання усього народу — й відновлення цілісності й збереження України».

Як зазначила пані Анна, акції, подібні сьогоднішній, влаштовуватимуться й надалі: «На сьогоднішню молитву ми запросили послідовників різних релігій, різних віровчень, — ми намагалися запросити всіх. Але, враховуючі те, що цей захід готувався недовго — усього лише тиждень, а християни зараз готуються до Великдня (за тиждень — католики відзначатимуть, за два — православні), то вже після свят зберемося у більшій кількості і захід буде ще масштабнішим.

Присутні, серед яких були мусульмани, християни та буддисти, вшанували пам’ять загиблих в АТО.